Посольство України в Республіці Сенегал

Київ 08:46

Країни Європи

Австрія

1. Визнання України: 15 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

3. Діалог високого рівня  (протягом 2017-2019 рр.) 

3-4 січня 2017 р. – робочий візит до України Діючого голови ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії С.Курца.

17 січня 2017 р. - робочий візит до України Діючого голови ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії С.Курца.

7-8 червня 2017 р. - робочий візит до України Діючого голови ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії С.Курца.

10 червня 2017 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

19 вересня 2017 р. – зустріч Президента України П.Порошенка з Федеральним президентом Австрії А. Ван дер Белленом на полях ГА ООН в Нью-Йорку.

7-8 грудня 2017 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

8-9 лютого 2018 р. – робочий візит до Австрії Президента України П.Порошенка.

13-15 березня 2018 р. – робочий візит до України Федерального президента Австрії А. Ван дер Беллена.

3-4 вересня 2018 р. – робочий візит до України Федерального канцлера Австрії С.Курца.

20-21 листопада 2018 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

15-16 січня 2019 р. – офіційний візит до Австрії Президента Національної Ради Австрії В.Соботки.

5.Міжпарламентське співробітництво

28-29 вересня 2016 року Відень з візитом відвідала перший заступник Голови ВРУ І.Геращенко, яка мала зустрічі з другим президентом Національної Ради Австрії Карлгайнцом Копфом, з членами комітету Національної Ради у закордонних справах, з генеральним секретарем МЗС Австрії М.Лінгартом, генеральним секретарем ОБСЄ Л.Заньєром, а також з керівником групи дружби з Україною в Національній Раді Т.Шелленбахером.

29 вересня 2016 року другий президент Національної Ради Австрії К.Копф відвідав Київ для участі в меморіальних заходах у Бабиному Яру, а також зустрівся з Головою ВРУ А.Парубієм.

Депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Україною в Національній Раді Австрії була вперше сформована у 2009 році. Наразі Група налічує 15 парламентарів, співголовами Групи є депутат Австрійської Партії Свободи Р.Лугар та депутат від Австрійської народної партії Г.Куглер.

З 6 по 9 вересня 2018 р. делегація австрійських парламентарів на чолі з головою групи дружби «Австрія-Україна» Р.Лугаром відвідала Україну з візитом у відповідь. Австрійські депутати зустрілись зі своїми українськими колегами, із Віце-прем`єр-міністрами Іванною Климпуш-Цинцадзе та Геннадієм Зубком, а також із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном.

15-16.01.2019 р. відбувся візит в Україну Президента Національної Ради Австрії В.Соботки, в ході якого він зустрівся з Президентом України П.Порошенком та головою Верховної Ради А.Парубієм. Були досягнуті домовленості щодо активізації контактів на парламентському рівні. Глава австрійського Парламенту запросив Голову Верховної Ради України А.Парубія і представників Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції відвідати Австрію.

1-2 квітня 2019 р. делегація Комітету з питань європейської інтеграції ВРУ на чолі з М.Іоновою відвідала Відень, де провела зустрічі з депутатами НРА – членами групи дружби і підкомітету у справах ЄС.

6. Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-австрійська змішана комісія з питань торговельно-економічних зв‘язків (створена відповідно до ст. 12 Угоди між Україною та Республікою Австрія про двосторонні торговельно-економічні зв’язки від 31 серпня 1993 р.).

7. Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів: 81

Ключові документи: Угода між Урядом України та Федеральним міністерством фінансів Республіки Австрія про надання взаємних експортних гарантій, Угода між Урядом України та Федеральним урядом Республіки Австрія про сприяння та взаємний захист інвестицій.

 8. Торговельно-економічне співробітництво

За 2018 рік обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Австрією склав 1317,1 млн.дол.США, що на 9 % або 103,1 млн дол.США більше обсягів торгівлі товарами та послугами за відповідний період минулого року. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Австрії склали 628,7 млн дол.США та зросли на 2,3% у порівнянні минулим роком, обсяги імпорту зросли на 16,0 % та склали 688,4 млн дол.США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період негативне для України і складає -59,7 млн дол.США.

У структурі експорту українських товарів до Австрії переважають поставки: руди, шлаків і золи (49,2%); деревини і виробів з деревини (10,7%); спортивного інвентарю (9,7%); меблів (4,4%); виробів з чорних металів (3,0%); чорних металів (2,9%).

У структурі імпорту австрійських товарів домінують поставки: реакторів, котлів, машин (15,5%); мінерального палива (13%), фармацевтичної продукції (11,9%); паперу та картону (9,3%); електричних машин (6,8%); пластмас, полімерних матеріалів (5,8%).

9. Інвестиційне співробітництво

Австрія займає 8 місце серед найбільших іноземних інвесторів української економіки. Обсяг австрійських інвестицій станом на 01.01.2019 р. становить 1005,6 млн. дол. США.

Станом на 01.01.2019 Україна інвестувала в економіку Австрії 5,1 млн. дол. США або 0,1% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном.

10. Українська громада

Загальна чисельність: в Австрії проживає близько 12 тис. осіб українського походження, близько 2 тис. з яких залишаються громадянами України.

Об’єднання українців: найбільш активною організацією української громади є Австрійсько-українське товариство (АУТ), засноване 9 червня 1992 р.. Численним є Греко-католицьке братство ім. Св.Варвари, засноване у 1862 р. парафіянами однойменної української греко-католицької церкви. У Відні функціонує дві українських суботніх школи.

Князівство Андорра 

1. Визнання України: 1991 рік.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 квітня 1996 року.

3. Політичний діалог:

Серед останніх контактів вищих посадових осіб можна назвати телефонну розмову Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ Князівства Андорра Гілбертом Сабоєю у листопаді 2016 р. Україна та Андорра співпрацюють у рамках міжнародних організацій. Зокрема, Андорра підтримала резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та у м.Севастополь, Україна» 15 листопада 2018 р. під час голосування у Третьому комітеті 73-ї сесії ГА ООН та 22 грудня 2018 р. під час голосування на 73-й сесії ГА ООН. Крім того, Андорра підтримала 17 грудня 2018 р. резолюцію ГА ООН «Проблема мілітаризації АРК та м.Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів».

4. Торговельно-економічні відносини:

Обсяги двосторонньої торгівлі між Україною та Андоррою є незначними та не відображаються у статистичних даних, що оприлюднюються Державною службою статистики України.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

На території Андорри діє Музей мікромініатюр М.Сядристого, який утримується Почесним консулом України Антоні Зорзано.

6. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 2.

Ключовим документом є Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Князівства Андорра про співробітництво в галузі туризму.

7. Українська громада:

На території Князівства Андорра проживають до 100 громадян України.

Азербайджанська Республіка

1.Визнання України: 6 лютого 1992 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 р.

3.Політичні відносини:

Азербайджанська Республіка посідає важливе місце у зовнішній політиці України, що передусім зумовлено широкими можливостями у налагодженні взаємовигідного співробітництва у політичній, торговельно-економічній, паливно-енергетичній, транспортній сферах. Україна та Азербайджан задекларували стратегічне партнерство у 2008 р.

Найвищим механізмом двосторонньої взаємодії є Рада Президентів України та Азербайджанської Республіки, створена у 2009 р. Останнє Четверте засідання Ради відбулося в м.Київ 18 листопада 2013 р. у рамках офіційного візиту Президента Азербайджану І.Алієва в Україну (17-18 листопада 2013 р.).

Групи з міжпарламентських зв’язків створені як у Верховній Раді України, так і в Міллі Меджлісі Азербайджанської Республіки.

4. Торговельно-економічні відносини:

У 2014 р. двосторонній товарообіг товарів і послуг становив 674,2 млн. дол. США. При цьому експорт склав 592,1 млн. дол. США і зменшився за цей період на 32%, а загальний імпорт з АР в Україну протягом 2014 р. становив 37,82 млн. дол. США і зменшився, у порівнянні з 2013 р., на 50,3%.

За даними Держстатслужби України, у І півріччі 2015 р. у двосторонній торгівлі продовжились негативні тенденції одночасного скорочення як українського експорту, так і азербайджанського імпорту, які спричинили протягом січня-червня 2015 р., порівняно з аналогічним періодом 2014 р., скорочення загального товарообігу між Україною і Азербайджаном на 42,2% або на 140,23 млн. дол. США до 192,32 млн. дол. США.

Сальдо є позитивним та становить 162,84 млн. дол. США.

5. Наукове та освітнє співробітництво:

Активно розвивається співробітництво між вищими навчальними закладами двох країн. Так, на базі Міжрегіональної академії управління персоналом функціонує Українсько-азербайджанський інститут соціальних наук ім.Гейдара Алієва, що співпрацює з Азербайджанським міжнародним університетом і Бакинським державним університетом (БДУ). БДУ також має сталі контакти з Київським національним технічним університетом, Вінницьким національним технічним університетом, Донецьким державним університетом, Харківським національним університетом ім.В.Каразіна.

6. Договірно-правова база:

Кількість діючих документів: 128 документів.

Ключові документи:

Договір про основи міждержавних відносин України і АР (01.01.92 р.);

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та АР (09.12.92 р.);

Договір між Україною та АР про дружбу, співпрацю і партнерство (16.10.01 р.);

Спільна Декларація про дружбу і стратегічне партнерство між Україною та АР (22 травня 2008 р.), яка проголосила стратегічний характер відносин між двома країнами.

7.Українська громада.

Загальна чисельність, за офіційними даними перепису населення 2009 р., - 21,5 тис. осіб. В АР існують такі національно-культурні організації закордонних українців: «Українська громада в Азербайджані ім.Т.Г.Шевченка» на чолі з О.Ф.Зарічним (зареєстрована у грудні 1997 р.) та «Український конгрес Азербайджану» - Голова І.І.Яковенко (зареєстрована 29.05.2012 р.).

8. Дипломатичне представництво України в Азербайджані:

Посольство України в Азербайджанській Республіці - http://azerbaijan.mfa.gov.ua

Королівство Бельгія

 

  1. 1.   Визнання України: 31 грудня 1991 року.

 

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року.

 

3. Політичні відносини

 Україна та Бельгія мають традиційно дружні відносини. Бельгія підтримує Україну в боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність і незалежність та на шляху європейської інтеграції. Бельгія послідовно підтримала всі фази обмежувальних заходів, запроваджених Європейським Союзом по відношенню до РФ. Бельгія виділяє гуманітарну допомогу внутрішньо переміщеним особам в Україні та бере участь у фінансуванні Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, бельгійські представники працюють у Спільній Моніторинговій Місії ОБСЄ.

Активно розвивається двосторонній політичний діалог. В рамках офіційного візиту Президента України П.О.Порошенка до Королівства Бельгія 23-24 листопада 2017 р., відбулися його зустрічі з Королем Бельгійців Філіпом та Прем’єр-міністром Бельгії Ш.Мішелем.

8 лютого 2019 р. Віце-прем’єр-міністр, Міністр закордонних справ Бельгії Д.Рейндерс відвідав з робочим візитом Київ, у рамках якого відбулася його зустріч з Міністром закордонних справ України П.Клімкіним.

25 березня 2019 р. в рамках візиту до Брюсселю Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І.Климпуш-Цинцадзе проведено зустріч з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ Бельгії Д.Рейндерсом.

У вересні 2018 р. були проведені чергові політичні консультації на рівні політичних директорів МЗС України, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів в Україні.

 

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Держстату України, за підсумками 2018 р. експорт українських товарів до Бельгії збільшився порівняно з 2017 р. на 32,2%, та склав 603,52 млн. дол. США, імпорт товарів з Бельгії збільшився на 5,9% та склав 553,8 млн. дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами за підсумками 2018 р. склало 49,7 млн. дол. США.

У товарній структурі українського експорту до Бельгії переважають поставки таких товарів: залізничні локомотиви (49,6%); літальні апарати (15,3%); тютюн і промислові замінники тютюну (6,4%); бавовна (4,6%); інші продукти тваринного походження (3,8%); реактори ядерні, котли, машини (2,5%); мило, поверхнево-активні органічні речовини (2,2%); залишки і відходи харчової промисловості (2%); керамічні вироби (1,8%); вироби з чорних металів (1,6%); іграшки (1,3%); риба і ракоподібні (1,2%); ефірні олії (1%); жири та олії тваринного або рослинного походження (1%).

В товарній структурі бельгійського імпорту домінують поставки таких товарів: шелак природний (13,3%); головні убори (10,3%); вата (10,2%); килими (9%); зернові культури (8,8%); вироби з чорних металів (5,2%); вироби з каменю, гіпсу, цементу (3,7%); інші готові текстильні вироби (3,1%); насіння і плоди олійних рослин (3,1%); взуття (3%); каучук, гума (2,1%); залишки і відходи харчової промисловості (2%); парасольки (1,8%).

За підсумками 2018 р. експорт українських послуг до Бельгії зріс порівняно з відповідним періодом 2017 р. на 47,3%, та склав 91,8 млн. дол. США, імпорт послуг з Бельгії збільшився на 82,9% та склав 145,22 млн. дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі послугами за підсумками 2018 р. склало 53,4 млн. дол. США.

Станом на 31.12.2018 бельгійські інвестиції в українську економіку становили 108,2 млн. дол. США, що складає 0,2 % від загального обсягу інвестицій, залучених до української економіки.

Найвагоміші обсяги надходжень європейських прямих інвестицій, включаючи Бельгію, були спрямовані до підприємств промисловості – 33,4% та установ і організацій, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 15,5%.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Двостороннє українсько-бельгійське співробітництво в культурно-гуманітарній сфері здійснюється в рамках «Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, Регіоном Брюссель-Столиця Бельгії» від 23 квітня 1997 р., який набув чинності 10 грудня 2000 р.

Українсько-бельгійське культурне співробітництво протягом останніх років значно активізувалося і включає культурні обміни практично у всіх сферах мистецтва: живописі, музиці, театрі, кіно, а також літературі.

З великим успіхом у 2017 році у мм. Брюссель і Брюгге відбулися виставки відомого українського художника І.Марчука. Протягом 2017-початку 2019 рр. у мистецьких центрах, галереях, ярмарках сучасного мистецтва були представлені роботи художників Р.Мініна, Н.Кадана, А.Кахідзе, О.Кудрявченка, Б.Голояда, ін.

Завжди при повному залі відбуваються виступи артистів балету Національної опери України ім. Т.Шевченка,  Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В.Лисенка, Харківської філармонії.

Значний інтерес бельгійської публіки викликають виступи українських фольклорних колективів: капели бандуристок «Дзвінга», дуету бандуристів Р.Гриньківа і Л.Дедюх, українського фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина» (м. Київ) й ін., а також сучасних гуртів, зокрема, «Один в каное», «Dakh Daughters».

Українські фільми – художні, документальні, короткометражні, анімаційні -  беруть участь у кінофестивалях на території Бельгії. У жовтні 2018 року фільм А.Юрченка «Прокляті дні» отримав головний приз Брюссельського міжнародного кінофестивалю у номінації «Кращий документальний фільм.

У березні 2019 року у престижному Центрі образотворчого мистецтва «БОЗАР» м. Брюссель відбувся 4-й фестиваль українського кіно. До програми мультидисциплінарного фестивалю «Українська весна», крім фільмів, увійшли також концерт гурту «Dakh Daughters» та зустрічі з українськими письменниками.

Зустрічі з українськими письменниками з бельгійською громадськістю та українською громадою є новим напрямом українсько-бельгійського культурного співробітництва. Протягом 2018-початку 2019 рр. було проведено заходи такого роду за участі С.Жадана, А.Куркова, О.Забужко, М.Лівіна, Б.Коломійчука, П.Ар'є. У 2019 році А.Куркова було запрошено у якості почесного гостя під час Брюссельського книжкового ярмарку.

Іншими цікавими літературними заходами протягом 2018 року були презентація перекладів з нідерландської мови книг «Смуток Бельгії» Г.Клауса та «Кепські справи» Д.Верхульста; презентація українського перекладу книги коміксів «Тентен у країні Совєтів» відомого бельгійського автора Ерже.

У 2018 році українські представники втретє взяли участь у щорічному Міжнародному фестивалі  «Eat!Brussels». Учасником від України протягом останніх двох років був київський кнайп-клуб «Купідон», який представляв під час фестивалю кухню різних регіонів України.

Велику увагу бельгійської громадськості привертають заходи, які розповідають про російську агресію проти України, зокрема, фільми «Процес: Російська держава проти Олега Сенцова» А.Курова, «Кіборги: герої не вмирають» А.Сеїтаблаєва, «Донбас», «Майдан» С.Лозниці; презентація книги Д.Муравського «Через війну. Погляд волонтера» і фотовиставки «Обличчя миру»; виставка А.Кахідзе «Київ-Музичі-Брюссель».

 

6. Наукове та освітнє співробітництво

Між Україною та Королівством Бельгія активно розвивається співробітництво в галузі науки та освіти. Зокрема, угоди про міжуніверситетське партнерство діють між:

  • Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Університетом прикладних наук (VIVES), м.Кортрейк;
  • КПІ ім. Ігоря Сікорського та Льовенським університетом (KULeuven);
  • КПІ ім. Ігоря Сікорського, Одеським національним політехнічним університетом та Гентським університетом (UGent);
  • Ужгородським національним університетом та Вищою школою Роберта Шумана (Haute Ecole Robert Schuman);
  • Полтавським національним технічним університетом та Монським університетом (UMons);
  • Кременчуцьким політехнічним університетом та Монським університетом (UMons);
  • Полтавською державною аграрною академією та Монським університетом (UMons).

За підтримки Адміністрації зовнішніх зносин Валлонії та Брюсселя (WBI) починаючи з 2010 р. українські дипломати мають можливість щорічно брати участь у програмі з вивчення французької мови у сфері міжнародних відносин в університеті м. Монс.

Крім того, щорічно українські студенти проходять курс навчання  в Коледжі Європи в м. Брюгге.

 

7. Договірно-правова база двосторонніх відносин

Правову основу у сфері двосторонніх відносин між Україною та Бельгією складають близько 30 чинних документів, серед яких:

-     Віденська конвенція про консульські зносини від 1963 р.;

-     Угода між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про встановлення дипломатичних відносин (10.03.1992 р.).

-     Протокол між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про правові основи співробітництва (10.03.1992 р.).

-     Конвенція між Україною і Королівством Бельгії про свободу пересування (07.07.1992 р.).

-     Угода між Урядом України та Бельгійсько-Люксембурзьким Економічним Союзом про взаємне заохочення і захист інвестицій (20.05.1996 р.).

-     Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (20.05.1996 р.).

-     Угода між Урядом України та Урядом Королівства Бельгія про повітряне сполучення (20.05.1996 р.).

-     Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, регіоном Брюссель - столиця Бельгії (23.04.1997 р.).

-     Угода між Урядом України та Урядом Королівства Бельгія про автотранспортне сполучення (28.07.1997 р.).

-     Угода між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Королівства Бельгія про військове співробітництво (15.02.2002 р.).

-     Меморандум про взаєморозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та Підрозділом обробки фінансової інформації Королівства Бельгії щодо співробітництва в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (19.09.2003 р.).

-     Декларація між Міністерством праці та соціальної політики України і Федеральним Міністерством зайнятості та праці Королівства Бельгія про співробітництво в галузі праці (23.09.2002 р.).

-     Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб (18.06.2007);

-     Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз (18.06.2007);

-     Угода про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Бельгія (01.08.2007 р.).

-     Угода між Міністерством праці та соціальної політики України і Федеральною державною службою соціального забезпечення Бельгії про співробітництво у сфері соціального забезпечення (16.10.2009 р.).

-     Угода між Генеральною прокуратурою України та Федеральною прокуратурою Королівства Бельгія про співробітництво у боротьбі з кіберзлочинністю, організованою злочинністю, корупцією та тероризмом (15.10.2015 р.).

- Угода про асоціацію  між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (редакція від 30.11.2015);

-     Меморандум про взаєморозуміння між Урядом Австралії, Урядом Королівства Бельгія, Урядом Малайзії, Урядом Королівства Нідерландів та Урядом України щодо політичної підтримки кримінального переслідування винних у збитті літака рейсу МН17 17 липня 2014 року (20.09.2017);

-     Імплементаційний протокол між Україною та державами Бенілюксу (Королівством Бельгія, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерланди) до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб (17.12.2018).

 

8. Українська громада

Перші українці почали прибувати до Бельгії на початку ХХ століття. Друга хвиля пов’язана із закінченням Другої світової війни, коли близько 10 тисяч українців, які перебували на примусових роботах та у концентраційних таборах у Німеччині, прагнучи уникнути репресій з боку радянського режиму, скористалися можливістю виїхати до Бельгії для роботи на підприємствах вугільної та металургійної промисловості у провінціях Ено, Лімбург і Льєж.

Сучасна  хвиля  емігрантів  з України з’явилася після розпаду СРСР та у 90-х – 2000 роках. Більшість з них зберегли українське громадянство, але постійно працюють і проживають на території Бельгії.

Сьогодні у Бельгії діє низка українських організацій, серед них найбільш активними є Об’єднання українок Бельгії (ОУБ), Товариство українців Бельгії (ТУБ),  організація  «Едельвейс»  (м. Антверпен),  асоціації  «Барвінок»                  (м. Антверпен), «Promote Ukraine», а також адміністрації української школи Брюсселя ім. Князя Ярослава Мудрого, українських шкіл мм. Антверпен, Льєж та Арлон. У 2018 році одна з найстаріших організацій Об’єднання українок Бельгії (ОУБ) відзначила 70 років своєї діяльності.

Разом з регіональними і місцевими органами влади, закладами культури українська громада організовує виступи митців, проводить художні виставки та інші заходи, у т.ч. політичні акції на підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також щодо звільнення українських політв’язнів, які незаконно утримуються в РФ.

Серед найважливіших заходів, організованих українською громадою з метою популяризації української культури, відзначенням національних і релігійних свят та важливих подій в історії українського народу, сприянням розвитку двосторонніх відносин між Україною і Бельгією в культурно-гуманітарній сфері, у 2018 році були: відзначення Дня незалежності України у Бельгії, організоване ОУБ; заходи з вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-193 років в Україні (за сприяння ТУБ і ОУБ);  День Соборності, «Шевченківські дні»; День Вишиванки, який 17 травня 2018 р. відзначили українці у найбільших містах Бельгії: Брюсселі, Брюгге, Антверпені, Генті, Генку, Намюрі, Арлоні; низка концертних виступів виконавців з України та діаспори; презентації українського мистецтва та традиційних ремесел, зокрема, виставки картин С.Лебіги, виставки картин і кераміки Н.Сеничак, а також її майстер-класи з традиційного українського живопису.

За сприяння ТУБ у Брюсселі відбувається щорічний фестиваль українського кіно «Українська весна», зустрічі з українськими письменниками та політичними і громадськими діячами.

У 2018 році четвертий рік поспіль відбувся Фестиваль української пісні, участь у якому взяли українські музичні колективи з Бельгії, Нідерландів та України.

На території Бельгії у мм. Брюссель, Антверпен, Арлон, Льєж працюють українські суботні школи. Школа ім. Ярослава Мудрого у м. Брюссель, яка у 2018 році нараховувала близько 80-ти дітей, співпрацює з Міжнародною українською школою, надаючи можливість дітям з українських сімей отримувати державні документи про освіту.  У мм. Брюссель і Арлон при українських ГО діють дитячі танцювальні гуртки.

У 2018 році Об’єднання українок Бельгії розпочало проект з викладання у м. Брюссель української мови для дорослих.

Щомісяця виходить україномовна газета «Наші новини», активно публікується інформація про заходи громади на сторінці «Українці в Бельгії» та сторінках організацій у мережі Фейсбук.  

На території країни представлені дві конфесії – Українська православна автокефальна церква (ПЦУ, парафія у м. Генк) та Українська греко-католицька церква (парафії у мм. Брюссель, Генк, Антверпен, Льєж, Гент, Лувен), які проводять релігійні служби на регулярній основі.

Українські ГО надсилають значний обсяг гуманітарної допомоги - кошти, медичні матеріали, одяг, військове спорядження, - які йдуть до медичних закладів, сиротинців, волонтерських організацій в Україні. Упродовж багатьох років активною благодійною діяльністю займається бельгійська організація Oekraine-Project Edegem, яка у листопаді 2018 року відзначила 25 років своєї діяльності в Україні. Зокрема, у 2018 р. згаданою організацією було направлено до України (мм. Луцьк, Рівне, Маріуполь, Чернігів) черговий гуманітарний вантаж, до якого увійшли одяг, взуття, господарські і побутові речі, медикаменти, медичні інструменти і обладнання.

 

9. Дипломатичні представництва України

Посольство України в Бельгії (за сумісництвом в Люксембурзі) http://belgium.mfa.gov.ua/ua

Представництво України при Європейському Союзі http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua

Місія України при НАТО http://nato.mfa.gov.ua/ua

Боснія і Герцеговина

1. Визнання України: 1 січня 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1993 року.

3. Політичні відносини:

Політичні відносини України і Словацької Республіки є історично добросусідськими, дружніми й характеризуються високим рівнем взаємодії. Словаччина виступає за вільний вибір Україною напрямку свого розвитку, її незалежність і територіальну цілісність. Логіка розвитку та зміст двосторонніх українсько-словацьких взаємин спрямовані на підтримку поступового входження нашої країни до європейського простору. За відсутності проблемних питань політичного характеру на перший план виходить розв’язання практичних аспектів, а також питань, пов’язаних з використанням набутого Словаччиною інтеграційного досвіду з метою прискорення практичної реалізації курсу України на європейську інтеграцію. Між державами існує динамічний політичний діалог, у т.ч. на найвищому рівні.

Політичний діалог

6.02.2015 р. робочий візит в Україну здійснив Премʼєр-міністр СР Р.Фіцо. Візит сприяв практичній співпраці Києва та Братислави у сфері євроінтеграції, посиленню взаємодії у торговельно-економічній та енергетичній галузях, активізації діалогу з питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва.

20-21.05.2015 р. офіційний візит в Україну здійснив Президент СР А.Кіска. Візит підтвердив солідарність СР з Україною у відстоюванні суверенітету та територіальної цілісності, готовність і надалі надавати допомогу нашій державі, засвідчив послідовну підтримку України на шляху європейської інтеграції, готовність надавати підтримку у галузях, які є найбільш пріоритетними. Сторони підтвердили взаємну зацікавленість у нарощуванні економічного та інвестиційного співробітництва; готовність продовжувати залучення України до співпраці у рамках Вишеградської групи у контексті реалізації реформ.

15.05.2015 р. робочий візит до СР (м. Братислава) здійснив Міністр закордонних справ України П.Клімкін. Під час візиту словацька сторона підтвердила підтримку європейських устремлінь України.

10.09.2015 р. робочий візит Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка до Словацької Республіки. Під час візиту прийнято принципове політичне рішення щодо збільшення реверсних поставок європейського газу в Україну територією СР з використанням існуючого газогону Вояни-Ужгород.

Міжпарламентські зв’язки:

Активно працює Група дружби Національної Ради Словацької Республіки з Україною (голова М.Крайкович, 44 депутати), заснована у 2005 р., а також Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків із Словацькою Республікою (співголова Д.Андрієвський, 31 депутат), створена 26.02.2015 р.

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та СР склали 1 млрд. 183,9 млн. доларів США. Позитивне сальдо для України за цей період склало 239,1 млн. доларів США.

Обсяг взаємної торгівлі товарами за 2014 р. склав 1 млрд. 97,4 млн. доларів США, у т.ч. експорт з України до СР - 670,6 млн. дол. США (зменшення на 10,3%); імпорт (з СР в Україну) – 426,8 млн. дол. США (зниження - на 34,6%). Позитивне для України сальдо становить 243,8 млн. дол. США.

Обсяг взаємної торгівлі послугами між Україною та СР за 2014 р. склав 86,5 млн. дол. США. Зокрема, експорт послуг з України до СР склав  40,9 млн. дол. США, зменшення становило 18,4%; імпорт послуг (з СР в Україну) становив 45,6 млн. дол. США, збільшення склало 148,1%. Негативне для України сальдо становить 4,7 млн. дол. США.

З початку 2015 р. діє Словацько-українська торгова палата: http://suok.info/

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Традиційним стало здійснення культурних обмінів в рамках проведення фестивалів народної творчості. 25 жовтня 2013 р. в м. Пряшів був відкритий Центр української культури, який став надійною основою для проведення наукових, освітніх, мистецьких та інших заходів української національної меншини Словаччини.        

6. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво у науково-технічній сфері здійснюється згідно з укладеними двосторонніми документами. Практична співпраця у зазначеній сфері здійснюється Спільним комітетом з питань науково-технічного співробітництва, завдання якого полягає у визначенні пріоритетних сфер співробітництва. 17.12.2013 р. між українською і словацькою сторонами було ухвалено 6 спільних проектів у науково-технічній сфері для їх реалізації обома сторонами протягом 2014-2015 рр.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено більше 30 угод. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами на неповний та повний курс навчання, стажистами та аспірантами, вчителями та вченими на педагогічну та наукову роботу. В обох країнах для задоволення потреб національних меншин функціонують школи з вивченням, відповідно, української та словацької мови.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 95.

Кількість чинних документів у консульській сфері – 4.

8. Українська громада

Загальна чисельність: близько 7,5 тис. громадян, або 0,1 % населення СР (згідно з останнім переписом населення 2011 року).

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців СР (СРУСР), голова - Петро Сокол; Союз скаутів «Пласт» українсько-русиньскої молоді у Словаччині, голова - Левко Довгович; Координаційний комітет реоптантів в Словацькій Республіці, голова – Марія Долінська; Словацько-українське товариство, голова - Антон Новак; Словацько-українська ініціатива, голова Людмила Велбицька.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Словаччині:  http://slovakia.mfa.gov.ua/ua

Республіка Білорусь

Встановлення дипломатичних відносин: 27 грудня 1991 р.

Діалог високого рівня:

29 березня 2014 р. Виконуючий обов’язки Президента України О.В.Турчинов відвідав Республіку Білорусь для зустрічі з Президентом О.Г.Лукашенком у м. Гомель.

7 червня 2014 р. Президент Білорусі О.Г.Лукашенко здійснив робочий візит в Україну для участі в інавгурації Президента України П.О.Порошенка;

26 серпня 2014 року Президент України П.О.Порошенко відвідав з робочим візитом Республіку Білорусь, де взяв участь у переговорах лідерів України, країн Митного союзу та представників ЄС.

21 грудня 2014 року Президент Білорусі О.Г.Лукашенко відвідав Україну з робочим візитом.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

13 листопада 2013 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та Республіки Білорусь у рамках офіційної церемонії відкриття першого прикордонного знаку на українсько-білоруському державному кордоні (с. Сеньківка, Чернігівська  обл.).

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

- Міжурядова українсько-білоруська змішана комісія з питань торговельно-економічного співробітництва cтворена в червні 2000 року.  За час діяльності Комісії відбулося 22 засідання. Останнє – 22 травня 2013 року.

- Міжурядова українсько-білоруська комісія з питань військово-технічного співробітництва. Останнє 5-е засідання відбулося 27-28 лютого 2013 року в Києві.

- Міжурядова українсько-білоруська комісія з питань науково-технічного співробітництва. Останнє 9-е засідання відбулося 25-го квітня 2011 року.

Договірно-правова база:

Загальна кількість підписаних договірно-правових документів між Україною та Республікою Білорусь – 206.

Ключові документи: Договір між Україною і Республікою Білорусь про дружбу, добросусідство та співробітництво (06.08.1997 р.) Договір про державний кордон між Україною та Республікою Білорусь (12.05.1997 р.), Консульська конвенція між Україною та Республікою Білорусь (20.01.2009 р.).

Торговельно-економічне співробітництво:

За даними Державної служби статистики України, у 2014 році зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами між Україною та Республікою Білорусь склав 5868,42 млн. дол.США  при негативному для України торговельному сальдо 2439,42 млн. дол. США.

Експорт товарів та послуг становив 1714,5 млн. дол. США, імпорт – 4153,92 млн. дол. США.

Інвестиційне співробітництво:

Станом на 01.01.2015 р. громадянами України інвестовано в економіку Білорусі 3791,7 тис. дол. США, що становить 0,1 % від загального обсягу українських інвестицій.

Республіка Білорусь інвестувала за цей період 34052 тис. дол. США, що становить 0,1 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Українська меншина:

Загальна чисельність: Орієнтовно 158,7 тисяч осіб, що складає 1,7 % всього населення Білорусі (третє місце після росіян і поляків).

Українські громадські організації: Білоруське громадське об’єднання українців «Ватра», Мінське культурно-просвітницьке товариство «Центр української культури «Січ», Гродненське культурно-просвітницьке товариство «Барвінок», Українська науково-педагогічна спілка «Берегиня», Молодіжне громадське об’єднання «Українське музичне товариство».

З 2008 року у складі Посольства працює Культурний інформаційний центр.

Республіка Болгарія

1.Визнання України: 5 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин:13 грудня 1991 р.

3.Політичні відносини:

Болгарія активно підтримує порядок денний в діалозі Україна-ЄС. Вона була четвертою країною-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію. Софія також підтримує виконання Плану дій щодо візової лібералізації для українських громадян. Вона сигналізує про готовність ділитися досвідом і надавати експертну допомогу Україні в імплементації Угоди про асоціацію.

16 лютого 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Республіки Болгарія, де проведено переговори з Міністром закордонних справ РБ Д.Мітовим, а також зустрічі з Головою Народних Зборів РБ Ц.Цачевою та Прем’єр-міністром РБ Б.Борисовим.

5-6 липня 2015 р. відбувся спільний робочий візит Міністрів закордонних справ України і Болгарії П.Клімкіна та Д.Мітова в Одеську область з метою ознайомлення зі станом забезпечення прав болгарської національної меншини, а також вжиття практичних кроків для активізації українсько-болгарських відносин.

7-8 липня 2015 р. відбувся офіційний візит Президента Республіки Болгарія Р.Плевнелієва в Україну.

Група ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Болгарією була сформована 15 червня 2015 р. у складі 15 депутатів. Керівник групи - А.Кіссе.

У квітні 2015 р. в НЗ РБ 43-го скликання сформовано парламентську групу дружби з Україною у складі 21 депутата на чолі з А.Атанасовим.

4.Торговельно-економічне співробітництво:

Болгарія є важливим ринком збуту української продукції та найбільшим торговельно-економічним партнером України в Балканському регіоні.

За даними Державної служби статистики України, у 2016 р. загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Республікою Болгарія становив 638,0 млн. дол. США (-15%). Обсяг українського товарного експорту фактично залишився на рівні попереднього року і склав 418,2 млн. дол. США (у 2015 році – 419,5 млн. дол. США). Обсяг поставок болгарських товарів до України значно скоротився і становив 172,9 млн. дол. США (у 2015 році – 253,1 млн. дол. США).

Експорт українських послуг у 2016 році становив - 26,8 млн. дол. США, імпорт – 20,1 млн. дол. США.

Позитивне для України сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами з Болгарією за підсумками 2016 року збільшилося на 61,3 млн. дол. США і становить 252,0 млн. дол. США.

Основні статті експорту: чорні метали та вироби з них (72%), механічне обладнання, машини та механізми (7%), олія, харчова і кондитерська продукція (4%), хімічна продукція (3%), деревина і вироби з деревини (2%).

Основні статті імпорту: лікарські засоби (14%), нафтопродукти (8%), механічне обладнання, машини та механізми (7%), пластмасові та пакувальні матеріали (5%), харчова продукція (5%), папір та картон (4%).

Станом на жовтень 2016 року обсяг прямих болгарських інвестицій, залучених в українську економіку, збільшився на 11% і склав 50,4 млн. дол. США. Болгарські інвестиції спрямовані переважно у видобувну галузь, хімічну і фармацевтичну промисловість, компанії, що займаються торгівлею, ремонтом, операціями з нерухомістю, транспортно-логістичну, а також у харчово-переробну сфери.

5.Договірно-правова база:

Договірно-правова база налічує 94 міжнародних документа. Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Болгарія (5 жовтня 1992 р.), Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РБ про економічне співробітництво (27 листопада 2007 р.).

6.Українська громада:

Загальна чисельність: за офіційними даними, українська меншина в Болгарії налічує близько 1780 осіб (майже стільки ж незареєстрованих), які здебільшого проживають у великих містах (Софія, Варна, Бургас, Плевен, Добрич).

Об’єднання українців: в РБ офіційно зареєстровано Спілку українських організацій „Мати Україна”, до складу якої увійшли такі організації:  Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна”, Товариства „Черноморіє”, „Діаспора-Україна”, „Добруджа-Україна”, „Український дім”, „Пловдів”, Фундація „Світ для дітей”. При цьому Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна” є членом Європейського конгресу українців.

7. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Болгарія –  http://bulgaria.mfa.gov.ua/ua

Святий Престол (Ватикан)

Визнання України: січень 1992 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 8 лютого 1992 р.

Політичні відносини.

Політичні відносини між Україною та Святим Престолом на сьогодні є достатньо динамічними. Їх потенціал використовується ефективно, зростає кількість практичних заходів у рамках двосторонньої співпраці.     

Принципово важливим досягненням двосторонніх відносин за останні роки стала висока оцінка Ватиканом ролі та місця України у Європі. З урахування специфіки своєї діяльності, Святий Престол надає послідовну підтримку євроінтеграційним прагненням нашої держави, а також цілісності та суверенітету України.

Хронологія останніх подій у контексті двостороннього політичного діалогу на найвищому та високому рівнях:

18-19 березня 2013 р. – візит до Ватикану Віце-прем’єр-міністра України з метою участі в урочистій церемонії інтронізації Папи Римського Франциска.

24 жовтня 2013 р. – візит до Ватикану Міністра закордонних справ України.

4-6 грудня 2013 р. – робочий візит Секретаря з міждержавних відносин (Глави зовнішньополітичного відомства) Ватикану Д.Мамберті в Україну.

25-27 квітня 2014 р. – візит до Ватикану делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

9-12 грудня 2014 р. – візит в Україну Папського посланця кардинала К.Шенборна, в ході якого відбулася зустріч з Прем’єр-міністром України А.Яценюком.

26-27 травня 2015 р. – візит до Ватикану Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

По лінії міжцерковної співпраці:

5-12 червня 2013 р. – візит в Україну Голови Папської ради з питань християнської єдності кардинала К.Коха;

17-18 серпня 2013 р. – візит в Україну Спеціального представника Папи Римського кардинала Андрюса Юзаса Бачкіса, вислуженого архієпископа Вільнюса;

16-22 липня 2014 р. – візит в Україну голови Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископа П’єро Маріні на запрошення Голови Конференції Римо-Католицького Єпископату України архієпископа-митрополита Мечислава Мокшицького.

16-22 лютого 2015 р. – візит українських греко-католицьких та римо-католицьких єпископів до Риму (Visita ad limina Apostolorum).

2-3 липня 2015 р. – візит в Україну (м. Київ) єпископа-помічника Риму, вікарія Спільноти Святого Егідія Маттео Дзуппі з метою участі у акції «Молитва за мир», організованій РКЦ.

Культурно-гуманітарна співпраця.

Українсько-ватиканські відносини протягом останнього часу традиційно характеризуються високим рівнем культурно-гуманітарного співробітництва.

Культурно-гуманітарна сфера тісно переплетена з духовними цінностями, і тому розглядається Папським Престолом як один із головних засобів реалізації його освітніх та місіонерських завдань. У цьому зв’язку, культурно-гуманітарні заходи відіграють роль своєрідного «ключа» до розвитку двостороннього діалогу та встановлення контактів. Зважаючи на вказану специфіку країни перебування, заходи культурно-гуманітарного характеру мають пріоритетне значення. Подібні заходи, як правило, відзначаються своєю багатогранністю і часто мають також значний позитивний резонанс у медіа-просторі, а відтак, сприяють також поширенню відповідного іміджу України у світі. Слід зазначити, що рівень двосторонньої культурно-гуманітарної співпраці завжди отримує високу оцінку в ході зустрічей високопосадовців двох держав.

Протягом останніх років було реалізовано такі масштабні проекти у культурно-гуманітарній сфері:

16 вересня - 3 листопада 2008 р. – міжнародна виставка неолітичної культури «Трипілля–Кукутень: велика цивілізація давньої Європи» (Ватиканський палац «Канчелерія», м. Рим);

2 березня - 9 травня 2010 р. – виставки творів українського іконопису та предметів сакрального мистецтва з фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Львівського національного музею імені Андрея Шептицького під назвою «Золота епоха української ікони: XVI-XVIII століття» (м. Анкона, Італія);

16 грудня 2011 р. – урочистий захід «Українське Різдво у Ватикані», головною подією якого стало встановлення ялинки з українських Карпат на Площі св. Петра у Ватикані;

29 березня 2012 р. – органний концерт у виконанні соліста-органіста, Народного артиста України Володимира Кошуби з нагоди відзначення 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ватиканом;

13-15 жовтня 2012 р. – святковий концерт у римському соборі „Santa Maria degli Angeli e dei Martiri” за участі Національної заслуженої академічної капели України «Думка» та всесвітньовідомого композитора Мирослава Скорика з нагоди з нагоди завершення реставраційних робіт в соборі Святої Софії в Римі та 1000-річчя заснування Софійського собору у Києві;

29 травня - 5 липня 2013 р. – виставка «Європейський вимір. Три шедеври класичного мистецтва» у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ) ;

29 листопада 2013 р. – конференція «Християни в регіоні ОБСЄ: стан їхніх релігійних свобод», організована Посольством України при Святому Престолі спільно з Папським Університетом святого Томи Аквінського та за сприяння Українського головування в ОБСЄ;

30 січня - 21 лютого 2015 р. – масштабний культурний проект, в рамках якого в  Україну (м. Львів) було привезено унікальну християнську реліквію - оригінал Нерукотворного образу Христа, з особистої скарбниці Папи Франциска. Святиня перебувала у соборі Св. Юра, де її побачили близько півмільйона осіб.

27 червня – 5 липня 2015 р. – культурно-духовний проект, в рамках якого в Україну прибула освячена копія ікони Матері Божої Неустанної Помочі, яка є одним із найбільш відомих та шанованих образів Богородиці у світі. Ікону благословив особисто Папа Франциск.

Окремо слід згадати про співпрацю зі Святим Престолом по лінії гуманітарної допомоги, насамперед, з організацією «Карітас», яка в нашій державі представлена благодійним фондом «Карітас-Україна». Згадана асоціація з початку анексії Криму та війни на Донбасі надала допомогу понад 120.000 осіб на суму близько 5 млн. дол. США.

Українська громада.

Слід зазначити, що у самому Ватикані громадяни України не проживають, хоча певна кількість наших співвітчизників працюють дипломатами Святого Престолу  у складі Нунціатур.

Разом з тим, багато українців, що перебувають на тривалій основі в Італії і, в більшості, є вихідцями із західних областей України, концентруються переважно навколо греко-католицьких осередків в Римі, якими опікуються священики-українці. Греко-католицьке та римо-католицьке українське священство та церковні громади мають безпосереднє відношення до розвитку зв’язків між Україною та Святим Престолом по церковній лінії. На цій підставі вони є цільовою групою для Посольства в частині роботи з українською громадою.

Характерною особливістю української релігійної громади Риму є також те, що певна частина її представників є громадянами різних країн: США, Канади, Бразилії, Німеччини, Австралії, Чехії та ін. Нерідко, це слугує об’єднуючим чинником у контексті зміцнення робочих контактів з гуманітарних питань Посольства з дипмісіями інших держав, акредитованими при Святому Престолі.

Велика Британія

Визнання України: 31 грудня 1991 року.

Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 року.

 

Політичний діалог

Дипломатичні відносини між Україною та Великою Британією встановлені 10 січня 1992 року. Посольство України в Сполученому Королівстві розпочало свою роботу у вересні 1992 року. У тому ж році було відкрито Посольство Великої Британії в Україні.

Сучасний стан двосторонніх українсько-британських відносин характеризується високим рівнем діалогу у політичній, економічній, військовій та культурній сферах. Сполучене Королівство традиційно є важливим економічним партнером для України, насамперед, в таких галузях, як інвестиційне співробітництво, банківсько-фінансова сфера, енергетична безпека.

До 2005 року Президенти України двічі здійснювали офіційні візити до Великої Британії – у лютому 1993 року та у грудні 1995 року. Прем’єр-міністр Великої Британії відвідав Україну у квітні 1996 року.

Події листопада-грудня 2004 року в Україні («помаранчева революція») привернули значну увагу політичних кіл та широкої громадськості Великої Британії. Як наслідок, розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Лондоном з 2005 року набув нової якісної динаміки. Втім, складні внутрішньополітичні процеси в Україні впродовж 2006-2007 років та зосередження британського політичного істеблішменту на внутрішньополітичних проблемах, позначилися на українсько-британському політичному діалозі у напрямку зменшення інтенсивності контактів на високому рівні.

2008-2010 роки характеризувалися активізацією двосторонніх відносин та проведенням значної кількості візитів на усіх рівнях. Зокрема, відбулися три візити Президента України до Великої Британії (травень, жовтень 2008 року, січень 2009 року) та візит Голови Верховної Ради України до Британії (жовтень 2009 року). За підсумками візиту в травні 2008 року Президента України до Великої Британії було ухвалено Спільну заяву, в якій задекларовано стратегічний характер українсько-британських відносин.

Зміни політичного керівництва України та Великої Британії за підсумками національних виборів у 2010 році не позначилися на принциповому характері двостороннього діалогу Києва та Лондона. Водночас, 2012-2013 роки характеризувалися певним сповільненням динаміки відносин, насамперед політичного діалогу на найвищому рівні. Ця тенденція була обумовлена, передусім, негативними оцінками процесів демократичного розвитку в Україні.

З моменту «революції гідності» та здійснення російської агресії проти України в 2014 році Сполучене Королівство активно виступило на підтримку нашої держави. Британія ініціювала та підтримала міжнародні санкції проти Росії за агресію в Україні та окупацію АР Крим. Велика Британія продовжує надавати активне сприяння Україні у захисті національного суверенітету та територіальної цілісності на майданчиках таких міжнародних організацій як ООН, ОБСЄ, НАТО, РЄ, ЄС, ЮНЕСКО. Активність політичного діалогу між Україною та ВБ з 2014 року піднялася на безпрецедентно високий рівень за усю історію двосторонніх відносин.

Останні контакти на вищому рівні (2016-2018)

25 вересня 2018 року – робоча зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром ВБ Т.Мей в рамках сесії ГА ООН.

11 липня 2018 року – робоча зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром ВБ Т.Мей в рамках Брюссельського саміту НАТО.

12-15 червня 2018 року – робочий візит до Великої Британії Голови ВР України А.В.Парубія.

24 травня та 11 квітня 2018 року – телефонні розмови Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром ВБ Т.Мей.

17 лютого 2018 року – робоча зустріч Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках Мюнхенського безпекового форуму.

25 січня 2018 року – робоча зустріч Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

24 листопада 2017 року – робоча зустріч Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках 5-го Саміту «Східного партнерства».

20 вересня 2017 року – робоча зустріч Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках сесії ГА ООН.

5-7 липня 2017 року – робочий візит Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана до Великої Британії.

18-19 квітня 2017 року – офіційний візит Президента України П.О.Порошенка до Великої Британії.

17-19 січня 2017 року – робоча зустріч Президента України з Прем’єр-міністром ВБ Т.Мей в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

1 серпня 2016 року – телефонна розмова Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей.

8 липня 2016 року – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках Варшавського Саміту НАТО.

Останні контакти по лінії МЗС (2016-2018)

29 листопада 2018 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ  України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Дж.Хантом.

15 жовтня 2018 року - зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Дж.Хантом (м.Люксембург).

12 липня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Дж.Хантом (м.Брюссель).

27 червня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном (м.Копенгаген).

22 квітня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ  України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном в рамках зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 (м.Торонто).

19 березня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ  України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном в рамках міністерського засідання «Друзі України в ЄС + Україна» (м.Брюссель).

23 грудня 2017 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ  України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном.

15-16 вересня 2017 року – робочий візит в Україну Державного Міністра у справах Європи та Америки Форін Офісу А.Данкана.

6 липня 2017 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном (м.Лондон).

31 березня 2017 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном (м. Брюссель).

28 лютого-1 березня 2017 року – візит в Україну Державного секретаря у закордонних справах ВБ Б.Джонсона (спільно з Міністром закордонних справ Республіки Польща).

31 січня 2017 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном.

7 грудня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном (м. Брюссель).

14-15 вересня 2016 року – робочий візит в Україну Державного секретаря у закордонних справах ВБ Б.Джонсона.

4 вересня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Б.Джонсоном (м. Потсдам).

9 липня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Ф.Хеммондом  (м. Варшава).

23 травня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Ф.Хеммондом (м. Брюссель).

10-11 лютого 2016 року – робочий візит Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна до Великої Британії.

 

Міжпарламентське співробітництво

Українсько-британський міжпарламентський діалог було започатковано в 1993 році візитом до Лондона делегації ВР України на чолі з її Головою Іваном Плющем. У відповідь британська парламентська делегація на чолі з Лордом Хау Аберавонським відвідала Україну у 1994 році, маючи на меті ознайомлення з роботою Верховної Ради. Сьогодні представники Парламентів обох країн активно взаємодіють у рамках міжпарламентських органів таких міжнародних організацій як ОБСЄ, Рада Європи, НАТО.

Важливого сприяння міжпарламентському діалогу між країнами надає Багатопартійна парламентська група у зв’язках з Україною, яка була створена в Парламенті Великої Британії у січні 1992 року. До складу групи, яка нараховує більше 20 парламентарів, входять представники Консервативної, Лейбористської та Ліберально-демократичної партій Сполученого Королівства обох палат Парламенту ВБ.

З 2010 до 2015 року Головою Групи був депутат-консерватор Джон Віттінгдейл. З 2015 до 2017 року Групу очолював консерватор Джеральд Ховарт. З 2017 року Головою багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною знову став Дж.Віттінгдейл. 

У 2018 році в рамках програми розвитку міжпарламентських зв’язків британської неурядової організації «Westminster Foundation for Democracy» 26 лютого-2 березня 2018 року ВБ відвідала делегація Комітету з питань бюджету ВРУ.

У контексті 4-ї річниці тимчасової окупації Криму 13-15 березня 2018 року ВБ відвідала делегація лідерів кримськотатарського народу на чолі з народним депутатом України М.Джемільовим.

8-9 травня 2018 року ВБ відвідала Перший заступник Голови ВР України І.В.Геращенко, яка провела зустрічі у Форін Офісі, а також зустрілася з Головою Комітету у закордонних справах Парламенту ВБ.

17-21 травня 2018 року Київ та підконтрольні Уряду України райони Донбасу відвідала делегація британських парламентарів з числа Шотландської національної партії (SNP).

12-15 червня 2018 року відбувся робочий візит до Великої Британії Голови ВР України А.В.Парубія.

26-31 жовтня 2017 року Перший заступник Голови ВР України І.В.Геращенко перебувала в Лондоні з робочим візитом, в ході якого провела зустрічі в Форін Офісі, з Головою Комітету з питань оборони Парламенту ВБ Джуліаном Льюісом, а також виступила в Королівському інституті міжнародних справ Chatham House.

11-12 вересня 2017 року з робочим візитом у ВБ перебувала Голова Комітету у закордонних справах ВР України Г.М.Гопко.

28-29 березня 2017 року в Україні перебував Лорд Різбі, який супроводжував колишнього Прем’єр-міністра ВБ Д.Кемерона (зустрівся з Президентом та Прем’єр-міністром України) під час робочої поїздки останнього в нашу країну.

У березні 2017 року ВБ відвідали народні депутати України С.Кіраль, В.Пташник, А.Тетерук, Л.Підлісецький та В.Войціцька.

21-28 січня 2017 року у Великій Британії (Англія, Шотландія) перебувала Співголова Групи ВР України з міжпарламентських зв’язків з ВБ С.Заліщук.

У 2016 році Україну з візитом відвідали Голова Багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною Дж.Ховарт та члени Групи Лорд Різбі та Лорд Оксфорд (4-7 квітня, 15-17 вересня), депутат Д.Джаноглі (14 вересня), делегація Комітету у закордонних справах Парламенту ВБ на чолі з К.Блантом (16-19 жовтня). Остання здійснила ознайомчу робочу поїздку на схід України.

5-6 жовтня та 1-3 листопада 2016 року Лондон відвідала народний депутат України Н.Савченко. 25-28 жовтня 2016 року Лондон відвідав народний депутат України Г.М.Немиря.

18-22 липня 2016 року Лондон відвідала група депутатів Верховної Ради України на чолі з Віце-спікером ВРУ О.Сироїд.

13-14 липня 2016 року у ВБ з візитом перебувала делегація народних депутатів України - С.Тарута, О.Скрипник. 25 квітня-2 травня 2016 року Лондон відвідала група депутатів Верховної Ради України у складі Н.Кацер-Бучковської, С.Алексєєва, Ю.Левченка, О.Бабак та В.Галасюка. 13-14 червня 2016 року в Лондоні з візитом перебував народний депутат, голова фракції «Самопоміч» у ВР О.Березюк.

22-25 березня 2016 року відбувся візит народного депутата України, Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова до Великої Британії, під час якого були проведені його зустрічі з представниками Форін Офісу, депутатами британського Парламенту та Багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною.

 

Торговельно-економічні відносини та інвестиції

У 2018 році продовжився позитивний тренд на відновлення докризових показників двосторонньої торгівлі між Україною та Великою Британією. Так, якщо за результатами 2014-2016 років обсяги торгівлі впали більш ніж на 40% (з 3,5 млрд. до 2 млрд. доларів США), то починаючи з 2017 року відбувається їх поступове відновлення.

          За результатами 2018 року загальний двосторонній товарообіг між Україною та Великою Британією склав 2 млрд. 530 млн. дол. США (зріст на 7,6%).

Обсяг торгівлі товарами між Україною та Великою Британією у 2018 році склав 1472,36 млн. дол. США. При цьому український експорт товарів до ВБ становив 584,23 млн. дол. США (зростання на 21,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року). У свою чергу, показник імпорту ВБ до України склав 888,13 млн. дол. США (зростання на 11,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року). Сальдо двосторонньої торгівлі товарами для України було негативним та склало 303,9 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі послугами між Україною та Великою Британією у 2018 році становив 1058,03 млн. дол. США. При цьому український експорт послуг до ВБ становив 557,33 млн. дол. США (зменшився на 2,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року). В свою чергу, показник імпорту послуг ВБ до України склав 500,69 млн. дол. США (зростання на 0,28% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року). Сальдо двосторонньої торгівлі послугами для України було позитивним та склало 56,64 млн. дол. США. ВБ займає важливе місце в структурі торгівлі послугами з Україною – в структурі загального експорту доля послуг складає 49%, що є значно вищим показником від середнього по Україні (21%).

Велика Британія є 13-им за розміром зовнішньоторговельним партнером України (6-им серед держав-членів ЄС). ВБ є 5-им за розміром ринком для експорту послуг з України (2-им в ЄС). ВБ є найбільшим експортером послуг до України (8,6% всіх імпортованих послуг у 2018 році).

          Основними позиціями українського експорту товарів до Великої Британії є чорні метали (43,2%, 252 млн. доларів США), жири та олії тваринного або рослинного походження (14,6%, 85 млн. доларів США) та зернові культури (14,2%, 82 млн. доларів США). Доля зазначених позицій складає 72% в загальній структурі експорту.

          Структура імпорту товарів з Великої Британії є більш диверсифікованою та включає товари з високою доданою вартістю. Основні позиції включають палива мінеральні, нафту і продукти її перегонки (25,7%, 228 млн. доларів США), реактори ядерні, котли та машини (15%, 133 млн. доларів США), засоби наземного транспорту, крім залізничного (11,9%, 106 млн. доларів США), фармацевтична продукція (9,8%, 87 млн. доларів США) та хімічна продукція (5,1%, 45 млн. доларів США).

          Основними видами послуг, які експортувались з України до Великої Британії, стали транспортні послуги (44,8%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги  (30,8%) та ділові послуги (14,9%).

          Важливим трендом є суттєве нарощування долі телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг. Так, якщо доля зазначених послуг в загальній структурі у 2017 році зросла з 21,8% до 22,5%, то вже у 2018 році вона складає майже 31%. За 2018 рік до Великої Британії експортовано таких послуг на суму 172 млн. доларів США, що, наприклад, перевищує сукупний експорт зернових та жирів і олії.

          Імпортувались з Великої Британії транспортні послуги (26%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (17%), ділові послуги (20,4%), роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (18,3%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (8,5%), а також послуги, пов’язані з подорожами (7,5%).

          Велика Британія продовжує залишатись третім найбільшим інвестором в економіку України після Кіпру та Нідерландів (6% від загального обсягу). 

          За підсумками 2018 року надходження прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з ВБ склало 99 млн. дол. США (3,4% загальних надходжень), показавши суттєве скорочення у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Водночас, обсяг прямих інвестицій з ВБ в економіку України станом на 31 грудня 2018 року склав 1 млрд. 956 млн. доларів США, що свідчить про тренд зупинення відтоку капіталу.

          У 2017 році розпочались двосторонні консультації щодо заміни Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на нову двосторонню угоду між Україною та ВБ про торгівлю у зв’язку з запланованим виходом ВБ з ЄС.

 

Культурно-гуманітарне співробітництво

Одним з пріоритетних напрямів культурно-гуманітарного співробітництва є популяризація українського мистецтва у Сполученому Королівстві. Українські співаки та творчі колективи є частими гостями Великої Британії. Вже кілька років поспіль фольклорні танцювальні колективи з України беруть участь у міжнародних музичних фестивалях в містах Англії, Шотландії та Уельсу. На постійній основі в художніх галереях Великої Британії відбуваються виставки робіт сучасних українських художників. Проводяться також тематичні фотовиставки українських майстрів. Активно проводиться популяризація українського сучасного кіно та мистецтва у Сполученому Королівстві, зокрема, шляхом проведення днів українського кіно в Лондоні. Українські митці на постійній основі беруть участь у низці британських кінофестивалів, бієнале та конкурсів.

Важливою подією на гуманітарному треку стало залучення нашої держави до участі у традиційному Лондонському книжковому ярмарку. 12 березня 2019 року український стенд був вперше представлений на ярмарку та відкритий за участю Міністра культури України Є.Нищука. Участь нашої держави на цьому престижному форумі створила передумови для налагодження співпраці з британськими партнерами для просування української книговидавничої справи та розширення присутності українських видавництв на британському ринку.

 

Договірно-правова база відносин

Договірно-правова база двосторонніх відносин України та Великої Британії на сьогодні складає 32 міжнародні договори. Крім цього, в 1999 році оформлене правонаступництво України щодо 10 двосторонніх міжнародних договорів, укладених між Великою Британією та колишнім СРСР.

Існуючі двосторонні договори створюють широке політико-правове поле для розвитку українсько-британських відносин на ключових напрямах двостороннього співробітництва.

Серед останніх укладених документів можна виокремити підписання 9 жовтня 2017 року Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням від 10 лютого 1993 року.

17 листопада 2017 року у Лондоні та 20 лютого 2018 року в Києві також був підписаний Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Великої Британії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Великої Британії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони від 6 вересня 2004 року. Сторони виконують внутрішньодержавні процедури набрання Протоколами чинності.

 

Українська діаспора в Британії

Офіційна статистика в Британії щодо кількості та соціального складу етнічних українців у Сполученому Королівстві відсутня. На думку керівників українських громадських організацій в ВБ, чисельність української громади сьогодні становить орієнтовно 30 тисяч осіб. Здебільшого, це представники першого та другого покоління еміграції після Другої Світової війни. За останні кілька років українська громада Великої Британії збільшилась за рахунок трудових мігрантів третьої (початок 90-х років) та четвертої хвилі (2000-ні роки).

Назвати точну чисельність громадян України, які перебувають у Сполученому Королівстві, неможливо з огляду на відсутність відповідної статистики та методології її визначення, а також наявності в ВБ інституту подвійного громадянства та відсутності реєстрації при виїзді громадян ВБ за межі країни. Громадяни України, які отримали дозвіл на працевлаштування у Великій Британії, користуються такими ж правами щодо захисту своїх інтересів, як і громадяни Сполученого Королівства.

На території Сполученого Королівства існує близько 70 місць компактного проживання українців. Найчисельніші громади розташовані в Англії (Лондон, Манчестер, Бредфорд, Дарбі, Ковентрі, Ноттінгем) та Шотландії (Единбург, Глазго). Окремі поселення українців є також в Уельсі.

 

Дипломатичні установи

Посольство України у Великій Британії, Консульство України в Единбурзі.

Посольство Великої Британії в Україні.

Республіка Вірменія

1. Визнання України: 18 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 25 грудня 1991 р.

3. Політичні відносини.

Вірменія проголосувала проти Резолюції ГА ООН про підтримку територіальної цілісності України №68/262 від 27 березня 2014 року. Це стало причиною призупинення політичного діалогу між двома країнами на високому рівні.

4. Торговельно-економічні відносини.

У 2014 р. товарообіг між Україною та Республікою Вірменія (товари і послуги) становив 210,0 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з 2013 р. на 13,8 млн. дол. США або на 6,1%. Експорт – 188,5 млн. дол. США, порівняно з 2013 р. зменшився на 9,03 млн. дол. США або на 4,6%.  Імпорт - 21,5 млн. дол. США, порівняно з 2013 р. зменшився на 5,77 млн. дол. США або на 21,5%. За 2014 рік сальдо для України склалося позитивним і становило 168,0 млн. дол. США.

5. Культурно-гуманітарна співпраця.

У лютому 2013 року підписано Програму співробітництва між міністерствами культури України та Республіки Вірменія на 2013-2017 роки. З нагоди 200-ї річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка у травні 2013 року в                   м. Єреван встановлено пам`ятник Великому Кобзарю.

6. Наукове та освітнє співробітництво.

З 2001 року у Вірменії функціонує Єреванський навчально-науковий інститут Тернопільського національного економічного університету.

7. Договірно-правова база.

Кількість чинних документів: 78.

Ключові документи:

- Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Вірменія (14.05.96);

- Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про вільну торгівлю (07.10.94);

- Угода між Урядом України і Урядом Республіки Вірменія про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на прибутки і майно (14.05.96);

- Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про сприяння та взаємний захист інвестицій (07.10.94).

8. Українська меншина.

Згідно з переписом населення від 2001 року, у Вірменії проживають понад 1500  етнічних українців (за неофіційними даними, – близько 3 тисяч). На сьогодні діючим осередком української громади є Федерація українців Вірменії «Україна», створена у 1995 році. Федерація має свій друкований орган – часопис «Дніпро - Славутич», який виходить раз на місяць українською та вірменською мовами.

9. Посольство України в Республіці Вірменія - http://armenia.mfa.gov.ua/ua

Греція

  1. 1.    Визнання України: 31 грудня 1991 р.
  1. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1992 р.

 

  1. Політичні відносини:

Відносини України та Греції мають давні історичні корені та характеризуються високим рівнем співробітництва. Греція, яка головувала в ЄС у першому півріччі 2014 р., зайняла чітку позицію щодо підтримки України з перших днів Революції Гідності. Греція підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, її євроінтеграційний курс.

 

Політичний діалог (останні роки)

Двосторонній діалог на найвищому рівні

22 січня 2016 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем'єр-міністром Греції А.Ципрасом (Всесвітній економічний форум,
м. Давос, Швейцарія);

23 травня 2016 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем'єр-міністром Греції А.Ципрасом (Всесвітній гуманітарний саміт ООН, м. Стамбул, Туреччина);

8-9 лютого 2017 р. – візит Прем'єр-міністра Греції А.Ципраса в Україну.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

18 січня 2016 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ Грецької Республіки Н.Котзіасом (Рада міністрів закордонних справ ЄС, м. Брюссель, Бельгія);

18-20 лютого 2017 р. – візит в Україну Заступника Міністра закордонних справ Греції, відповідального за греків зарубіжжя (діаспору греків) Т.-Н.Куіка;

13-14 вересня 2017 р.візит в Грецію Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (участь у Форумі «Athens Democracy Forum», м. Афіни);

18 вересня 2017 р. зустріч Міністра ЗС України П.А.Клімкіна з Міністром ЗС Греції Н.Котзіасом в рамках 72-ої сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк);

11 квітня 2018 р. – трьохстороння зустріч міністрів ЗС України П.А.Клімкіна, Грецької Республіки Н.Котзіаса та Республіки Північна Македонія Н.Дімітрова.

 

Міжпарламентське співробітництво:

У Верховній Раді України діє Депутатська група ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Грецькою Республікою, створена у березні 2015 р. (до складу входять 12 народних депутатів України). 

У січні 2016 р. у Парламенті Греції було створено парламентську Групу Дружби «Греція-Україна», до складу якої увійшли 5 депутатів.

16-19 травня 2018 р. відбувся візит в Україну представників парламентської Групи Дружби «Греція-Україна» на чолі з Головою Групи А.Атанасіу.

4. Торговельно-економічні відносини: За даними Державної служби статистики України, у січні-грудні 2018 р. обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Грецією склав 599,5 млн. дол. США та збільшився на 22% (у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року).

Експорт товарів становив 280 млн. дол. США (збільшився на 42,0 %), а імпорт – 270 млн. дол. США (збільшився на 10,7%). Позитивне сальдо склало 9520,2 тис.дол.США.

Експорт послугами між Україною та Грецією у січні-грудні 2018 р. склав $23,6 млн. (зменшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 6,9%). Імпорт послугами за аналогічний період становив – $ 25,5 млн. (зменшився на 4,5%). Сальдо – 1894 тис. дол. США.

У 2018 р. основу українського експорту товарів до Греції складали: чорні метали ($114,1 млн.); насіння і плоди олійних рослин ($36,4 млн.); зернові культури ($14,8 млн.); їстівні плоди та горіхи ($12,9 млн.); жири та олії тваринного або рослинного походження ($4,7 млн.).

В структурі імпорту з Греції переважали: їстівні плоди та горіхи – $23,2 млн. (8,6%); фармацевтична продукція – $19,6 млн. (7,3%); палива, мінеральні; нафта і нафтопродукти її перегонки -$146 млн. (54%); засоби наземного транспорту, крім залізничного $14,7 млн. (5,4%); алюміній та вироби з нього – $6,8 млн. (2,5%); різноманітна хімічна продукція $12,8 млн.(4,7%).

Інвестиції з Греції в Україну на 31 грудня 2018 року складали $61,8 млн. дол.США.

 

5. Культурно-гуманітарне співробітництво між Грецією та Україною

Базовими документами, у рамках яких здійснюється українсько-грецьке співробітництво у культурно-гуманітарній та освітній сферах, є Угода між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про співробітництво у галузі культури, освіти і науки (укладена 11.11.1996 р.) та трирічна Програма про співробітництво у галузі культури, освіти та науки (укладена 22.04.2002 р., автоматично оновлюється на наступні періоди). На виконання зазначених документів щорічно між двома країнами здійснюються активні обміни у сфері культури і освіти. Суттєвою є співпраця у рамках побратимства міст і регіонів (укладено 15 угод).

6. Наукове та освітнє співробітництво

На освітньому та науковому напрямах активно реалізується потенціал українсько-грецького співробітництва в галузі вищої освіти. На сьогодні укладено та виконується понад 20 прямих угод про співробітництво між ВНЗ України та Греції. Багаторічна співпраця об’єднує Київський національний університет, Національний авіаційний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Харківський національний університет, Харківський політехнічний університет, Харківську національну юридичну академію, Одеський національний морський університет, Тернопільську академію народного господарства, Маріупольський державний університет з університетами Афін, Салонік, Патри та Яніни.

7. Договірно-правова база складається з 47-ми чинних документів

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (01.07.98), Угода про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (15.01.92), Угода про військове співробітництво (06.10.97), Угода про співробітництво в галузі культури, освіти і науки (11.11.96), Договір про правову допомогу у цивільних справах (27.01.07), Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (04.12.96), Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (26.09.03), Угода про взаємну охорону секретної інформації у сфері оборони (16.10.12), Угода про повітряне сполучення (19.04.13), Протокол з консульських відносин між Урядом України і Урядом Грецької Республіки (15.12.97).

8. Українська громада

Українська громада Греції нараховує понад 25 тис. осіб, більшість з яких (близько 20 тис. осіб) становлять представники тимчасової трудової міграції.  Основними осередками українства є мм. Афіни, Салоніки та Патра, а також острови Крит і Родос.

Українці Греції об’єднані в 6 національно-культурних товариств.

При трьох українських об’єднаннях діють українські суботні/недільні школи, які співпрацюють з Міжнародною українською школою Міністерства освіти і науки України.

Грузія

1.Визнання України: 5 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин:13 грудня 1991 р.

3.Політичні відносини:

Болгарія активно підтримує порядок денний в діалозі Україна-ЄС. Вона була четвертою країною-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію. Софія також підтримує виконання Плану дій щодо візової лібералізації для українських громадян. Вона сигналізує про готовність ділитися досвідом і надавати експертну допомогу Україні в імплементації Угоди про асоціацію.

16 лютого 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Республіки Болгарія, де проведено переговори з Міністром закордонних справ РБ Д.Мітовим, а також зустрічі з Головою Народних Зборів РБ Ц.Цачевою та Прем’єр-міністром РБ Б.Борисовим.

5-6 липня 2015 р. відбувся спільний робочий візит Міністрів закордонних справ України і Болгарії П.Клімкіна та Д.Мітова в Одеську область з метою ознайомлення зі станом забезпечення прав болгарської національної меншини, а також вжиття практичних кроків для активізації українсько-болгарських відносин.

7-8 липня 2015 р. відбувся офіційний візит Президента Республіки Болгарія Р.Плевнелієва в Україну.

Група ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Болгарією була сформована 15 червня 2015 р. у складі 15 депутатів. Керівник групи - А.Кіссе.

У квітні 2015 р. в НЗ РБ 43-го скликання сформовано парламентську групу дружби з Україною у складі 21 депутата на чолі з А.Атанасовим.

4.Торговельно-економічне співробітництво:

Болгарія є важливим торговельно-економічним партнером нашої держави в Балканському регіоні.

За даними Держкомстату України, у 2014 р. обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами зменшився на 10,7% у порівнянні з 2013 р. і склав 849,5 млн. дол. США. Експорт товарів і послуг з України становив 589,7 млн. (-7,4%), імпорт з Болгарії: 259,8 млн. (-17,6%), позитивне для України торговельне сальдо:  329,9 млн.

Обсяг торгівлі товарами у 2014 р. склав 789 млн. дол. (-11,2%). Експорт з України зменшився на 6,6% до 550,6 млн., імпорт скоротився на 20,3% до 238,3 млн., позитивне для України сальдо склало 312,25 млн.

Обсяг торгівлі послугами у 2014 р. склав 60,5 млн. дол. (- 4% у порівнянні з 2013 р.). Український експорт зменшився на 15,7% до 39,1 млн., а болгарський експорт зріс на 23,9% до 21,4 млн. Позитивне для України сальдо склало 17,7 млн. дол. У першому кварталі 2015 р. експорт послуг з України зменшився на 60,5% до 5,6 млн., а імпорт збільшився на 77,7% до 4,8 млн.

Основні статті експорту: чорні метали та вироби з них, добрива, механічне обладнання, машини та механізми.

Основні статті імпорту: лікарські засоби, нафтопродукти, косметична продукція, пластмасові та пакувальні матеріали, тютюнова сировина.

Інвестиційне співробітництво:

За даними Держкомстату України, станом на 1 квітня 2015 р. обсяг болгарських інвестицій (акціонерний капітал) в українську економіку склав 34,6 млн. дол. США (зростання на 57% з початку року). Данні щодо українських інвестицій в болгарську економіку є конфіденційною інформацією. Втім, дані офіційної статистики не відображають реального стану інвестиційного співробітництва, оскільки переважна частка інвестицій здійснюється болгарськими та українськими компаніями через треті країни. В цілому, болгарські інвестиції в Україні спрямовані у хімічну і фармацевтичну промисловості, компанії, що займаються операціями з нерухомістю, транспортно-логістичну сферу, харчово-переробну промисловість. Українські інвестиції в РБ - металургійний сектор, туристичний бізнес, будівництво та торгівлю нерухомістю.

5.Договірно-правова база:

Договірно-правова база налічує 94 міжнародних документа. Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Болгарія (5 жовтня 1992 р.), Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РБ про економічне співробітництво (27 листопада 2007 р.).

6.Українська громада:

Загальна чисельність: за офіційними даними, українська меншина в Болгарії налічує близько 1780 осіб (майже стільки ж незареєстрованих), які здебільшого проживають у великих містах (Софія, Варна, Бургас, Плевен, Добрич).

Об’єднання українців: в РБ офіційно зареєстровано Спілку українських організацій „Мати Україна”, до складу якої увійшли такі організації:  Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна”, Товариства „Черноморіє”, „Діаспора-Україна”, „Добруджа-Україна”, „Український дім”, „Пловдів”, Фундація „Світ для дітей”. При цьому Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна” є членом Європейського конгресу українців.

7. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Болгарія –  http://bulgaria.mfa.gov.ua/ua

Королівство Данія

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини

Відносинам між Україною та Данією притаманні високий рівень взаєморозуміння та взаємодії, підтримки, динамічний розвиток співпраці в політичній, торговельно-економічній, військово-політичній, гуманітарній й інших сферах. Данія здійснює практичні кроки з підтримки України на шляху євроінтеграції. Країна активно лобіювала започаткування ПВ ЗВТ Україна – ЄС та послідовно підтримувала запровадження безвізового режиму поїздок до ЄС для громадян України. Данія займає однозначну проукраїнську позицію в питаннях оцінки окупації РФ Криму та частини Донбасу, послідовно виступає за продовження санкцій проти Росії. Важливе значення має підтримка Копенгагеном розвитку всебічного діалогу Україна – НАТО, інших питань співробітництва у військово-політичній сфері, зокрема реформування Воєнної організації України, започаткування проектів із запобігання корупції у ЗС України, залучення потенціалу ПС ЗС України для авіатранспортних перевезень в інтересах Данії, підготовка особового складу для проведення міжнародних миротворчих операцій.

Останнім часом спостерігається суттєве посилення діалогу на вищому та високому рівнях. Важливою подією двосторонніх відносин став офіційний візит прем’єр-міністра Данії Л.Расмуссена в Україну в квітні 2016 року (перший такий візит в історії двосторонніх відносин). 5 квітня 2017 р. Президент України П.О.Порошенко здійснив офіційний візит до Королівства Данія, який став першим для глави Української держави за останні десять років. 26-27 червня 2018 р. відбувся перший в історії офіційний візит Прем'єр-міністра України В.Гройсмана до Данії, у ході якого глави урядів обох держав відкрили Копенгагенську конференцію з питань реформ в Україні. Міністри закордонних справ України та Данії здійснюють регулярні обміни візитами та проводять зустрічі під час участі в міжнародних заходах. 18 лютого 2019 року у Брюсселі Данією було організовано неформальне міністерське засідання «Україна + друзі України в ЄС». Того ж дня на засіданні Ради міністрів ЄС у закордонних справах було розглянуто підготовлений Данією документ «Keeping Ukraine on its European Path».

4. Торговельно-економічні відносини

Пріоритетами торговельно-економічного співробітництва з Данією для України є збільшення експорту українських товарів і послуг в Данію, інвестиційні проекти, залучення данського досвіду і технологій у сфері енергозбереження, взаємодія у рамках проектів технічної допомоги.

За підсумками 2018 р. загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною і Данією зріс на 35% та склав 729,4 млн. дол. США. Український експорт зріс на 30% та склав 402,5 млн. дол. США. Імпорт збільшився на 41,8% та склав 326,9 млн. дол. США. Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами за цей період склало 75,6 млн. дол. США.

У цей період експорт товарів з України формувався за рахунок таких категорій товарів: зернові культури, текстильні вироби, одяг та додаткові речі до одягу, меблі, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, реактори ядерні, котли.

Основу структури імпорту товарів з Данії до України визначали поставки такої продукції: електричні машини, реактори ядерні, котли, машини, фармацевтична продукція, залишки і відходи харчової промисловості, м’ясо та їстівні субпродукти, риба і ракоподібні, меблі, пластмаси і полімерні матеріали.

Обсяги торгівлі послугами у 2018 р. у порівнянні з відповідним періодом минулого року становили 203,8 млн. дол. США (↑30,8%). При цьому експорт послуг з України склав 152,5 млн. дол. США (↑26,8%), а імпорт послуг з Данії досяг позначки у 51,3 млн. дол. США. Сальдо у двосторонній торгівлі послугами за результатами вказаного періоду для України позитивне та становить 101,2 млн. дол. США.

Структура експорту включає послуги з переробки матеріальних ресурсів, послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні, транспортні послуги, ділові послуги. Структура імпорту – транспортні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні.

У 2018 р. обсяг прямих данських інвестицій в економіку України склав 248,5 млн. дол. США. Основний обсяг інвестицій з Данії в Україну спрямовано до підприємств сільського, лісового та рибного господарства, переробної промисловості, текстильного виробництва та пошиття одягу.

5. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво між Україною та Данією у цій сфері підтримувалося за рахунок взаємодії навчальних закладів двох країн, зокрема, обмінів ознайомчими візитами професорсько-викладацького складу та студентів.

У рамках міжнародної програми Erasmus+ група студентів Полтавського національного педагогічного Університету ім. Короленка навчається в Університеті UCC (м. Копенгаген).

Перспективним напрямком є досягнення домовленостей про співпрацю між приватними данськими компаніями та українськими навчальними закладами. Зокрема, відповідно до укладеного восени 2017 р. договору про співпрацю між Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» та данською компанією BIIR здійснюється працевлаштування в компанії найкращих випускників відповідних спеціальностей, які мають необхідну кваліфікацію і професійний рівень.

У 2018 р. Міністерство освіти та науки України уклало з данським благодійним фондом «The LEGO Foundation» Меморандум про взаєморозуміння. «The LEGO Foundation» безкоштовно забезпечить всі перші класи державних шкіл України наборами LEGO. Це майже 400 тис. першокласників з 16 тис. шкіл, де проводитимуть навчання близько 22 тис. учителів.

6. Двостороння договірно-правова база

Кількість чинних документів: понад 70.

Останній укладений двосторонній документ – Рамкова угода між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні (2019).

7. Культурно-гуманітарна співпраця та українська громада в Данії

Чисельність української громади в Данії складає більш ніж 12 тисяч осіб. Найбільша кількість українців проживає на півострові Ютландія. Українська громада в Данії має статус об’єднання громадян іноземної держави. В Данії зареєстровано декілька десятків українських організацій, зокрема, «Ластівка», «Клуб Україна», «Файно», «Збережи Україну» тощо. У 2018 р. українські організації Данії об’єдналися в Асоціацію українців Данії та стали членами Світового конгресу українців. Важливим громадським об’єднанням є науково-просвітницька організація Дансько-українське товариство, яке засноване у 1992 році.

Посольство України в Данії спільно з Асоціацією українців Данії та Дансько-українським товариством реалізує культурні та гуманітарні проекти з популяризації українських традицій, культури та історії. Традиційним вже став фестиваль української культури «Дні України в Данії», літні навчальні табори для дітей з зони ООС та діаспори, Парад вишиванок тощо. У Данії діє вісім українських суботніх шкіл, які працюють у напрямку популяризації та поширення української мови та літератури.

Естонська Республіка

1. Визнання України: 26 серпня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин:4 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Естонської Республіки мають давню історію і на сьогодні характеризуються високим рівнем довіри та партнерства.

Естонія міцно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України у межах її міжнародно визнаних кордонів та рішуче засуджує агресію Росії проти України та незаконну анексію Криму Росією.

Естонія активно долучається до проведення європейських реформ в Україні та послідовно підтримує євроінтеграційний та євро-атлантичний курс Києва.

Між державами підтримується динамічний політичний діалог, в тому числі на вищому рівні.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд відвідала Україну двічі у 2018 році: з офіційним візитом 22-27 травня та з робочим візитом 14-15 вересня з метою участі в 15-тій Щорічній зустрічі Yalta European Strategy.

Президент України Петро Порошенко здійснив офіційний візит до Естонії 23 січня 2017 р. На постійній основі здійснюється двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін здійснив офіційний візит до Естонії 8-9 червня 2016 року.

Міністр закордонних справ Естонської Республіки Свен Міксер відвідав Україну з робочим візитом 23-24 листопада 2018 року з метою участі у комеморативних заходах у Києві у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору.

Двосторонні міжпарламентські відносини знаходять підтримку з боку груп дружби Верховної Ради України та Рійгікогу (Парламенту) Естонської Республіки.

4. Двостороння торгівля

Естонська Республіка є 25-тим торговим партнером України серед європейських країн.

В Експортній стратегії України - Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі  на період 2017 – 2021 рр., Естонія, як член ЄС, включена до переліку перспективних ринків для експорту української продукції з наступними особливостями:

ü  100 економіка світу;

ü  92 місце за прогнозами абсолютного зростання;

ü  86 - за рівнем відповідності структури українського експорту до імпорту Естонії;

ü  входить у топ - 20 за відкритістю економіки до імпорту (17);

ü  входить до топ-100 за рівнем зростання імпорту (90);

ü  досить низький рівень тарифного захисту (середній MFN - 1,5%, 51    місце);

ü  18 місце на рівнем середнього зростання українського експорту товарів;

ü  3 місце на рівнем середнього зростання українського експорту послуг;

ü  61 місце серед історичних партнерів України протягом 2011-2015 рр.;

ü  входить до країн-членів ЄС, з яким діє УВТ.

Товари та послуги

Зовнішньоторговельний оборот (9 міс. 2018) – 270,7 млн.дол.США (↑15,7%)

Експорт – 153,7 млн.дол.США (↑20.7%)

Імпорт – 117,0 млн.дол.США (↑9,6%)

Позитивне сальдо – 36,7 млн.дол.США

Зовнішньоторговельний оборот (2017) – 322,3 млн.дол.США (↑29,9%)

Експорт – 177,8 млн.дол.США (↑34,1%)

Імпорт – 144,5 млн.дол.США (↑25,1%)

Позитивне сальдо – 33,3 млн.дол.США.

* Для уникнення подвійного обліку з 2014 року загальні обсяги товарів та послуг розраховуються за формулою: усього (товари і послуги) = товари + послуги - вартість послуг з переробки давальницької сировини

(в експорті -   у 2016 році – 111,1 млн.дол, .,  у 2017 році – 81,9 млн.дол.;  за 9 міс.  2017 р.  – 56,9 млн.дол., за 9 міс. 2018 р. – 85,8 млн.дол.; в імпорті –   зазначені послуги не надавались)

_____________________________________________________________________________

 

Товари

Експорт – 115,3 млн.дол.США (↑23,5%)

 Структура: електричні машини – 17,7% (↓17,5%);

чорні метали – 14,2% (↑ 26,7%);

інші недорогоцінні метали – 11,0% (у 2,8 р.);

палива мінеральні; нафта і нафтопродукти – 11,0% (↑ у 5,9 р.);

реактори ядерні, котли, машини – 9,4% (↑ у 2,1 р.);

деревина і вироби з деревини – 8,8% (↑ 47,0%)

Імпорт – 72,2 млн.дол.США (↑24,9%)

Структура:  реактори ядерні, котли, машини – 15,2% (↑ 74,9%);

риба і ракоподібні – 13,8% (↑38,5%);

екстракти дубильні – 9,4% (↓16,8%);

прилади та апарати оптичні – 7,6% (у 6 р.);

пластмаси, полімерні матеріали – 6,7% (↑ 64,8%);

палива мінеральні, нафтопродукти – 5,8% (↑31,4%);

Позитивне сальдо – 43,1 млн.дол.США

Послуги

Оборот (9 міс. 2018) –  $ 169,0 млн. (↑20,9 %)

Експорт – $ 124,2 млн. (↑36,7 %)

Імпорт – $ 44,8 млн. (↓8,5 %)

Позитивне сальдо – $ 79,4 млн.

Оборот (2017)  - $ 187,6 млн (↓3,6%)

Експорт$ 126,6 млн (↓3,1%)

Структура:  послуги з переробки матеріальних ресурсів – 64,7% (↓26,3%);

                     транспортні послуги – 23,2% (↑24,6%);

                       послуги з ремонту та тех. обслуговування – 4,4% (↑20,1%)

Імпорт – $ 61,0 млн (↑25,0 %)

Структура:  транспортні послуги – 73,9% (↑ 42,4).

          послуги у сфері телекомунікацій – 8,8% (↑у 2 р.);

ділові послуги – 7,9% (↓ у 2 р.);

послуги, пов’язані з подорожами – 7,7% (↑ 39,9%)

Позитивне сальдо - $ 65,6 млн.

Інвестиції

Станом на 01.07.2018 Естонська Республіка інвестувала в економіку України 238,5 млн дол. США, що становить 0,7 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Протягом 6 місяців 2018 року відбувся приріст естонських інвестицій в обсязі 3,5 млн дол. США.

Структура ПІІ: промисловість – 69,6%; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 10,8%; операції з нерухомим майном – 10,4%; транспорт, складське господарство, поштова діяльність –3,8%; професійна, наукова та технічна діяльність – 2,2%; інформація та телекомунікації – 1,7%.

Станом на 01.07.18 інвестиції з України надійшли до Естонської Республіки у галузь «сільське, лісове та рибне господарство». Проте, згідно з Законом України “Про державну статистику” інформація щодо їх обсягу є конфіденційною у зв’язку з тим, що за даними Держстату прямі інвестиції з України до Естонії надійшли не більше, ніж від 2 суб’єктів підприємництва.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

В Естонії проходять виставки та виступи українських митців, українські художні та документальні фільми представлються на кінофестивалі „Темні ночі”. На минулорічному фестивалі українська кінострічка «Дике поле» користувалася успіхом у глядачів. Національна опера України та Балетна трупа Національної опера беруть участь у місцевих культурних фестивалях. Велика кількість культурно-мистецьких заходів реалізується й по лінії української діаспори Естонії, зокрема щорічні фестивалі «Квіти України» та «Північна зірка».

6. Наукове та освітнє співробітництво

Україну та Естонію об’єднує широка мережа міжуніверситетських та міжшкільних партнерств. Найбільш змістовними є, зокрема, партнерства між такими навчальними закладами:

-          Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова і Талліннський університет;

-          Дипломатична академія України при МЗС України і Естонська школа дипломатії;

-          Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” і Талліннський університет технологій;

-          Національний аграрний університет України і Тартуський аграрний університет; 

-          Естонська бізнес-школа і Київський національний економічний університет та Київський інститут міжнародного менеджменту;

-          Одеський національний морський університет і Естонська морська академія;

-          Тернопільський технічний університет і Талліннський університет технологій.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 66.

Ключові документи:

-       Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 року (набрання чинності – 06.08.93р.);

-       Договір  між  Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (набрання чинності – 22.11.95р.);

-       Декларація про поглиблення співробітництва і партнерства між Україною та Естонською Республікою (набрання чинності – 24.05.95р.);

-       Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення (набрання чинності – 01.02.2012р.).

8.Українська громада:

Основними осередками українства Естонії є міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (Північно-Східний регіон Естонії), Таллінн, Тарту, Маарду, Пярну, Ойзу, Валга. За  останніми даними Естонського фонду Інтеграції (2018 р). в Естонії нараховується понад 24 тис. вихідців з України.

Діють 26 українських національно-культурних товариств, які об’єднані у Конгрес українців Естонії та Асоціацію українських організацій в Естонії.

Головний напрям діяльності – культурно-просвітницький. 

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Естонській Республіці – http://estonia.mfa.gov.ua/ua

Республіка Ірландія

Визнання України: 31 грудня 1991 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

Дипломатичні установи: Посольство України в Ірландії (www.ireland.mfa.gov.ua), Посольство Ірландії у Чеській Республіці, за сумісництвом в Україні (www.irishembassy.cz), Почесне консульство Ірландії в Україні (www.irishconsulate.kiev.ua).

Політичний діалог:

Ірландія дотримується послідовної позиції щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, засуджуючи дії Росії, зокрема окупацію АР Крим та м. Севастополь, підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі. 3 квітня 2014 р. нижня палата ірландського Парламенту (Дойл) ухвалила відповідну резолюцію.

27 січня 2015 р. Ірландія стала 14-ю країною Європейського Союзу, яка ратифікувала Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

Крім того, Ірландія є співавтором ініційованих Україною резолюцій ГА ООН «Територіальна цілісність України», «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь (Україна)», «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів», а також виступає на підтримку України у впливових міжнародних організаціях, зокрема у Раді Європи та ОБСЄ.

Основні контакти на найвищому рівні:

29 вересня 2011 р. – зустріч Президента України В.Януковича з Прем’єр-міністром Ірландії Е.Кенною (другий саміт «Східного партнерства», м. Варшава).

27 липня 2012 р. – зустріч Прем’єр-міністра України М.Азарова з Прем’єр-міністром Ірландії Е.Кенною у рамках відкриття ХХХ Літніх Олімпійських ігор у Лондоні.

24 червня 2013 р. – зустріч Прем’єр-міністра України М.Азарова з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ і торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках участі у засіданні Ради з питань співробітництва Україна-ЄС (м. Люксембург).

Контакти на рівні зовнішньополітичних відомств:

5-6 липня 2005 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ Ірландії Д.Ахерна до України.

7-8 лютого 2006 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка до Ірландії.

27 вересня 2010 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Міністром закордонних справ Ірландії М.Мартіном під час 65-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк).

1 липня 2011 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках Саміту «Спільноти демократій» (м. Вільнюс).

28 вересня 2012 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках 67-ї сесії ГА ООН.

26 вересня 2013 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Л.Кожари з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках 68-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк).

16-17 липня 2015 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ та торгівлі Ірландії Ч.Фланагана до України.

27-28 червня 2018 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Ірландії.

Відбулося 11 раундів політичних консультацій на рівні міністерств закордонних справ (останні – 13 листопада 2018 р. у м. Київ на рівні політичних директорів України, Ірландії та Литви).

Міжпарламентське співробітництво:

6-9 жовтня 2005 р. – офіційний візит Голови нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Р.О’Хенлона до України.

23-24 березня 2010 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України В.Литвина до Ірландії.

8-11 жовтня 2013 р. – офіційний візит Голови нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Ш.Барета до України.

10 жовтня 2014 р. – участь Голови нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Ш.Барета у візиті до України глав парламентів європейських країн.

29 лютого 2016 р. – зустріч Голови Верховної Ради України В.Гройсмана з Головою нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Ш.Баретом у рамках «Українського тижня у Європарламенті».

Голова української частини міжпарламентської Групи дружби – народний депутат О.Бригінець

Голова ірландської частини міжпарламентської Групи дружби – сенатор М.Бірн.

Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 7.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин від 01.04.92 р.; Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухилянням стосовно податки на доходи та доходи від відчуження майна і Протокол до неї.

Торговельно-економічне співробітництво:

З 2009 по 2013 рр. обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами збільшився майже втричі (зі 148 до 422 млн дол. США). При цьому, український експорт товарів в Ірландію зростав випереджаючими темпами, що дозволило майже у 2,5 рази скоротити негативне сальдо.

Втім, у 2014 р. двостороння співпраця у торговельно-економічній та інвестиційній сферах позначилася наслідками військової агресії РФ проти України: знизилася активність бізнесових контактів, спостерігалося скорочення обсягів торгівлі товарами і послугами. Зокрема, товарообіг товарами і послугами скоротився на 34% (на 143 млн дол. США) та склав 279 млн дол. США. Експорт товарів і послуг знизився на 40% (78 млн дол. США) і склав 117 млн дол. США. Імпорт товарів і послуг скоротився на 28% (на 64 млн дол. США) і склав 162 дол. США.

Тенденція до скорочення обсягів торговельно-економічної співпраці збереглася й у 2015 р.

Після тривалого періоду спаду, 2016 р. продемонстрував зростання, зокрема імпорт товарів зріс до 84,71 млн дол. США, що склало у порівнянні до 2015 р. 112%. Експорт послуг сягнув 33,34 млн дол. США (124%), імпорт послуг зріс до 72,94 млн дол. США (147%). Водночас експорт товарів досягнув лише 45,48 млн дол. США, склавши 77% порівняно до 2015 р.

У 2017 р. обсяги двосторонньої торгівлі продемонстрували відчутне зростання порівняно з 2016 р., досягнувши 324,4 млн дол. США та збільшившись у цілому на 37%. Торговельне сальдо для України було негативним і дорівнювало 106,2 млн дол. США. Експорт товарів досягнув 55,3 млн дол. США, імпорт – 113,9 млн дол. США, склавши порівняно з 2016 р. 122% та 134%. Експорт послуг зріс до 53,8 млн дол. США, імпорт – 101,4 млн дол. США, що склало відповідно 168% та 134% порівняно з 2016 р.

У 2018 р. зростання обсягів двосторонньої торгівлі товарами та послугами продовжилося. Загальний обсяг торгівлі товарами і послугами досягнув 511 млн дол. США, продемонструвавши зростання на більш ніж 36%. Експорт товарів склав 77,51 млн дол. США, що становить 140% порівняно з 2017 роком, імпорт досягнув 143,83 млн, склавши відповідно 126%. Експорт послуг – 56,14 млн (100%), імпорт – 233,51 млн дол. США (228%).

Головними статтями експорту залишалися зернові, паливо, чорні метали, продукти харчової промисловості, комп’ютерні, телекомунікаційні та транспортні послуги. Структура імпорту також залишилася, у цілому незмінною, та включала фармацевтичні вироби, харчові продукти, оптичні та фото прилади, ефірні олії, комп’ютерні та телекомунікаційні послуги.

Українська громада:

У 2008 р. на території Ірландії було зареєстровано громадську організацію — «Асоціація українців в Республіці Ірландія».

Республіка Ісландія

1. Визнання України: 19 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин:  30 березня 1992 р.

3. Політичні відносини:

З огляду на географічну віддаленість України та Ісландії політичні контакти високого рівня мають спорадичний характер. Ісландія займає активну позицію у підтримці України в контексті засудження незаконної окупації Криму і припинення російської агресії на сході України. Ісландія підтримує зближення України з ЄС, особливий інтерес для неї становить утворення ПВЗВТ та нові можливості економічної взаємодії на просторі ЄАВТ.

Остання зустріч Президента України П.О.Порошенка і Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Ісландії Г.Б.Свеінссоном відбулася 16 вересня 2014 р. Підтримуються контакти на міжпарламентському та міжвідомчому рівнях. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Ісландії Г.Б.Свеінссон 28 квітня 2015 р. взяв участь у Міжнародній конференції з підтримки України у Києві. 19 вересня 2017 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з Державним секретарем МЗС Ісландії Стефаном Хаукуром Йохансоном у рамках 72-ої сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2018 р. загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Ісландією становив 102,1 млн. дол. США (+35,3%), з них: експорт – 2,7 млн. дол. США (+27,2%), імпорт – 99,4 млн. дол. США (+35,6%).

Торгівля товарами 

У 2018 р. показник двосторонньої торгівлі товарами становив 99,9 млн. дол. США (+35,6%), з них: експорт товарів з України – 1,4 млн. дол. США (+117%), імпорт – 98,5 млн. дол. США (+35%), сальдо – від’ємне для України 97,1 млн. дол. США.

Товарна структура українського експорту: реактори ядерні, котли, машини (42,8%), меблі (13,4%), головні убори (11,1%), деревина і вироби з деревини (6,2%), готові текстильні вироби (4,5%), пластмаси, полімерні матеріали (4,1%), вироби з чорних металів (3,8%), одяг (3,2%), керамічні вироби (1,7%), електричні машини (1,4%), вироби з каменю, гіпсу, цементу (1,3%).

Товарна структура українського імпорту: риба і ракоподібні (94,1%), продукти з м’яса, риби (3,1%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (1,5%).

Торгівля послугами

За підсумками 2018 р. загальний обсяг торгівлі послугами між Україною і Ісландією становив 2,2 млн. дол. США (+23,1%), з них: експорт – 1,33 млн. дол. США (-12,3%), імпорт – 890 тис. дол. США (+199%), активне сальдо для України складає 407 тис. дол. США.

Структура експорту послуг: послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (42,2%), ділові послуги (27,5%), транспортні послуги (23,7%), послуги, пов’язані з подорожами (3,9%).

Структура імпорту послуг: послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (69,6%), послуги, пов’язані з подорожами (24,5%).

Інвестиційне співробітництво

Станом на 31.12.2018 р. обсяг ісландських інвестицій в економіку України становив 10,7 млн. дол. США (01.01.2018 р. – 9 млн. дол. США, 01.01.2017 р.  – 11,1 млн. дол. США, 01.01.2016 р. – 11,4 млн. дол. США, 01.01.2015 р. – 9,6 млн. дол. США, 01.01.2014 р. – 18,6 млн. дол. США), які були спрямовані у сферу операцій із нерухомим майном (86,6%).

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Утвердженню позитивного іміджу України в Ісландії сприяє артистична діяльність української оперної співачки Олександри Чернишової, яка постійно проживає в Ісландії та є активним популяризатором українського музичного мистецтва.

6. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 6.

– Конвенція між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал від 08.11.2006 р.;

– Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010 р.; 

– Угода про сільське господарство між Україною та Ісландією від 24.06.2010 р.;

– Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Ісландія про спрощення оформлення віз від 25.09.2013 р.;

– Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб від 25.09.2013 р.;

– Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлювальної енергетики між Державним агентством України з питань енергоефективності та енергозбереження та Національною енергетичною адміністрацією Ісландії від 08.05.2015 р.

7. Українська громада:

У 2012 році в Ісландії було зареєстроване об’єднання «Товариство українців в Ісландії» (Félag Úkraínumanna á Ísland), яке сприяє ознайомленню ісландської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом.

Чисельність української громади в Ісландії становить 174 громадян України, які в основному проживають в столиці – м. Рейк’явік. 

Королівство Іспанія

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Відносини між Україною та Королівством Іспанія характеризуються різноплановістю та багатогранністю. Іспанія є важливим партнером України і сприяє наближенню нашої держави до ЄС.

Сторонами підтримується активний політичний діалог. Серед останніх контактів вищих посадових осіб слід відзначити офіційний візит Президента України П.О.Порошенка в Іспанію (2-4 червня 2018 року), в ході якого Глава Української держави провів зустрічі  з Королем Іспанії Феліпе VI, Главою Уряду П.Санчесом і Головою Конгресу депутатів А.Пастор. Підтримується високий рівень співробітництва по лінії міністерств закордонних справ. Так, 29-30 жовтня 2017 року відбувся робочий візит Міністра закордонних справ та співробітництва Іспанії А.Дастіса в Україну, 19 жовтня 2018 року в м. Мадрид проведено двосторонні консультації на рівні політичних директорів МЗС Іспанії та України.

У Верховній Раді України сформована депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Іспанією у складі 19 депутатів (керівник - І.А.Діденко).

4. Торговельно-економічні відносини:

Іспанія є одним з провідних торговельно-економічних партнерів України. Відповідно до даних Державної служби статистики України за 2018 рік, третій рік поспіль зростають обсяги двостороннього товарообігу між Україною та Іспанією: у 2016 р.  показник становив 1 574,7 млн. дол. США та зріс на 2,2%;  у 2017 р. – 1 928,4 млн. дол. США, зростання на 22,4%; у 2018 р. – 2 132,1 млн. дол. США, зростання на 10,6%. Розвитку торгівлі, у першу чергу, сприяє повномасштабна імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, а також надані ЄС додаткові автономні торговельні преференції для України по окремим видам товарів.

Загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами у 2018 р. становив 2 132,1 млн. дол. США та зріс на 10,6%, при цьому експорт з України до Іспанії склав 1 465,8 млн. дол. США та зріс на 10,5%, імпорт іспанських товарів та послуг в Україну склав 666,3 млн. дол. США та зріс на 10,5%. Позитивне сальдо для України склало 799,5 млн. дол. США.

За показником позитивного сальдо торговельного балансу у 2018 р. Іспанія посіла 1-е місце серед країн ЄС та 3-е місце у світі. У 2018 р. Іспанія зберегла провідні позиції серед найбільших імпортерів української продукції: 6-е місце серед країн ЄС та 11-е у світі, та стала другою серед Топ-5 ключових імпортерів українських аграрних та харчових продуктів в ЄС, закупивши даної продукції на суму 1,04 млрд. дол. США.

Найбільшу питому вагу у структурі українського товарного експорту до Іспанії мають зернові культури (46,9% від загального обсягу експорту), обсяги поставок яких у 2018 році зросли на 35,2% і становили 642,9 млн. дол. США. Іспанія другий рік поспіль утримує другу позицію у десятці імпортерів українських зернових. Україна також експортує до Іспанії: жири та олію тваринного або рослинного походження – 17,4% від загального обсягу експорту (зменшились на 45,4% та становили 238,8 млн. дол. США); чорні метали – 10,5% (зросли у 2 рази та становили 144,1 млн. дол. США); сіль, сірку, землю та каміння – 5,5% (зменшились на 1,1% та становили 75,7 млн. дол. США); залишки і відходи харчової промисловості – 5,4% (зменшились на 1% та становили 74,8 млн. дол. США); овочі – 3,2% (зросли у 2,5 рази та становили 43,1 млн. дол. США).

У 2018 р. у загальній структурі імпорту з Іспанії домінували поставки: різноманітної хімічної продукції – 13,2% (збільшились на 15,5% та становили 83,2 млн. дол. США); фармацевтичної продукції – 9,7% (зросли на 8,9% та становили 60,8 млн. дол. США); реакторів ядерних, котлів, машин – 8,5% (зросли на 13,4% та становили 53,7 млн. дол. США); засобів наземного транспорту крім залізничного – 7,3% (зменшились на 21,4% та склали 46,4 млн. дол. США); електричних машин – 6,4% (зменшились на 28,4% та становили 40,3 млн. дол. США).

У загальній структурі експорту послуг домінували: послуги з переробки матеріальних ресурсів – 38,8%; транспортні послуги – 38,7%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 14,3%; ділові послуги – 5,1%; послуги, пов’язані з подорожами – 2,2%.

У структурі імпорту іспанських послуг до України домінували: послуги, пов’язані з подорожами – 42,9%; транспортні послуги – 19,3%; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 15,8%; ділові послуги – 10,9%; послуги у сфері комунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 6,6%.

Згідно з даними Держстату України, загальний обсяг прямих інвестицій з Іспанії в Україну складає 63,5 млн. дол. США та переважає в автобудівному секторі і легкій промисловості, зокрема текстильній. Влітку 2018 р. іспанська компанія ACCIONA Energia інвестувала 54,7 млн. євро у будівництво Димерської сонячної електростанції під Києвом.

Відповідно до Угоди про економічне та промислове співробітництво між Україною та Іспанією від 7 жовтня 1996 р. (набрала чинності 12 квітня 2000 р.) сторонами була створена Українсько-іспанська змішана міжурядова комісія з економічного і промислового співробітництва. Відбулися три засідання Комісії: у липні 2008 р. в Мадриді, у квітні 2011 р. в Києві та у грудні 2018 р. в Мадриді.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Популяризації українського музичного мистецтва в Іспанії сприяють концерти відомих українських виконавців та виступи творчих колективів української громади. Увагу української та іспанської публіки протягом останнього часу також привернули художні виставки, присвячені петриківському живопису, творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки, навчальні майстер-класи з українського декоративно-прикладного мистецтва. Інтерес літературної спільноти Іспанії викликали презентації у Мадриді, Барселоні та Валенсії роману відомого українського прозаїка та поета Сергія Жадана «Інтернат», які були проведені в ході іспанського турне письменника. Кінострічка С.Лозниці «Донбас» у листопаді 2018 р. здобула головний приз Севільського кінофестивалю. На вшанування 5-ї річниці Революції Гідності та пам’яті Героїв Небесної Сотні у престижних культурних центрах Мадрида відбулися концерти-реквієми за участі громадян Іспанії та представників української громади. Визнання в Іспанії значного внеску України у розвиток світової культури засвідчило присвоєння імені Лесі Українки площі в Мадриді, на якій розташоване Посольство України.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Розвитку співробітництва з науковою та освітньою громадськістю Іспанії протягом останнього часу сприяла організація у Королівському інституті Елькано за участі експертів Центру Разумкова семінару «Європейські перспективи України», проведення круглого столу до 85-х роковин Голодомору за участі Посольства України в Іспанії та мадридського католицького університету «СЕУ Сан-Пабло», підготовка та видання науковцями Чернівецького національного університету та іспанського Національного університету дистанційної освіти монографії «Хосе Ортега-і-Гасет: життя, історичний розум і ліберальна демократія», що присвячена творчій спадщині видатного іспанського мислителя ХХ століття, який по праву вважається одним з найповажніших ідейних натхненників європейської інтеграції.

Невід’ємною складовою двостороннього співробітництва у галузі освіти є діяльність українських суботніх шкіл в Іспанії, що співпрацюють з Міжнародною українською школою (МУШ), документи якої про повну середню освіту визнаються іспанською стороною. Проблематика діяльності зазначених шкіл стала предметом обговорення на освітній конференції «Українське  шкільництво за кордоном: досвід, виклики та перспективи розвитку», проведеній у найбільшій в Іспанії та країнах ЄС українській суботній школі "Культурно-освітній центр "Дивосвіт" у березні 2019 р. за участі представників Міносвіти та науки України, МЗС України, Посольства України в Іспанії, МУШ, українських громадських організацій та шкіл в Іспанії.

7. Договірно-правова база:

Договірно-правова база між Україною та Іспанією складається з 34 міжнародних договорів (11 міждержавного, 9 міжурядового і 14 міжвідомчого характеру). Основним документом є Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Іспанією, укладений 17 серпня 1997 року.

8. Українська громада: за даними іспанської міграційної служби, на території Іспанії проживають понад 106 тисяч українців. Загалом в Іспанії працюють 13 суботніх українських шкіл. Основними осередками українства в країні є Мадрид, Барселона, Валенсія, Малага та Мурсія.

Італійська Республіка

1.Визнання України: 28 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 29 січня 1992 року

3. Політичні відносини

З часу встановлення дипломатичних відносин відбулося чотири офіційні візити Президента України до Італії: у травні 1995 року, листопаді 2002 року, жовтні 2008 року та листопаді 2015 року. Президент Італії перебував в Україні у 1996 році (державний візит) та у 1999 році (робочий візит).

Прем'єр-міністр Італії відвідував Україну в жовтні 2003 року в рамках головування Італії в ЄС та у березні 2015 року з двостороннім візитом.

Контакти на найвищому та високому рівнях за останні роки:

18-19 листопада 2015 року – візит Президента України П.О.Порошенка в Італію;

5 червня 2017 року – візит Голови Верховної Ради України А.Парубія до Рима;

27-28 червня 2017 року – візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Рима;

24 жовтня 2017 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії А.Альфано на полях Середземноморської конференції ОБСЄ-2017 у м.Палермо;

30-31 січня 2018 року – візит Міністра закордонних справ Італії, Голови ОБСЄ А.Альфано в Україну;

28 вересня 2018 року - зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Е.Моаверо-Міланезі на полях 73-ї сесії ГА ООН;

6 грудня 2018 року - зустрічі Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ Італії Е.Моаверо-Міланезі на полях Міністерської зустрічі ОБСЄ (м.Мілан).

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Держстату України, за результатами торгівлі у 2018 році Італія стала третім торговельним партнером України у світі, після РФ та Польщі за обсягами українського експорту, п’ятим за розміром позитивного торговельного балансу та сьомим за обсягами імпорту.

За 2018 рік товарообіг між Україною та Італією склав 4,66 млрд. дол. США (зріс на 14,4% або на 586,68 млн. дол. США). Експорт товарів склав 2628,8 млн. дол. США (зріс на 6,5% або на 159 млн. дол. США), а імпорт товарів склав 2031,1 млн. дол. США (зріс на 25 % або на 427,7 млн. дол. США). Позитивне для України сальдо торгівлі товарами склало 597,7 млн. доларів США.

Основними товарами українського експорту в Італію є чорні метали (55,1%), зернові культури (кукурудза, пшениця) (12,8%), олія рослинна (9,0%), деревина і вироби з деревини (3,1%), глини (2,9%), насіння і плоди олійних культур (2,3%), труби (1,8%), макуха (1,7%), шкіра і вироби з неї, включаючи одяг зі шкіри (1,3%). Питома вага української продукції в загальному італійському імпорті складає 0,56%.

Основними товарами імпорту в Україну є устаткування, обладнання, машини, механізми (26,9%), палива мінеральні, газ (9,0%), фармацевтична продукція (6,0%), електричні машини (5,9%), пластмаси (4,5%), транспортні засоби (3,6%), вина, вермути (3,3%), вироби з чорних металів (3,1%), зчитувальна техніка (лазери), контрольно-вимірювальні прилади тощо (3,0%), тютюн та вироби з тютюну (2,6%), ефірні олії (2,2%), шкури і шкіра і вироби з них (1,5%), екстракти дубильні (1,4%), вовна (1,3%), взуття (1,2%), продукція хімічної промисловості (1,2%), папір та картон (1,2%), чорні метали (1,1%), меблі (1,1%), кава та чай (1,0%), органічні хімічні сполуки (1,0%), вироби з недорогоцінних металів (1,0%), готові продукти із зерна (1,0%).

У 2018 році обсяг взаємної торгівлі послугами між Україною та Італією склав 190,6 млн. дол. США (зріс на 10,6% або на 18,2 млн. дол. США). Експорт послуг склав 136,6 млн. дол. США (збільшився на 6,3% або на 8,1 млн. дол. США), а імпорт склав 54,0 млн. дол. США (зріс на 23,0% або на 9,9 млн. дол. США). Позитивне для України сальдо в торгівлі послугами склало 82,6 млн. дол. США.

Основними статтями українського експорту послуг у 2018 році до Італії були: транспортні послуги – 39,8%; послуги в сфері комунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги – 22,3%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 21,7%; ділові послуги – 12,8%; послуги, пов’язані з подорожами – 1,3%.

У загальному обсязі імпорту послуг з Італії до України у 2019 році найбільшу питому вагу мають наступні: послуги, пов’язані с подорожами – 29,2%; транспортні послуги – 27,0 %; ділові послуги – 13,3%; послуги у сфері страхування – 8,0%; послуги у телекомунікаційній сфері – 8,8%, послуги з ремонту – 5,3%; послуги з будівництва – 4,9%; державні та урядові послуги – 4,0%.

Станом на 31 грудня 2018 року обсяг прямих інвестицій з Італії в економіку України (акціонерний капітал) становив 249,6 млн. дол. США, що демонструє зростання на 48,0 млн. дол. США або на 23,8% з початку 2018 року.

Загалом італійські інвестиції складають 1% від інвестиційного пакету країн ЄС в Україні.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Зареєстровано близько 70 спільних громадських організацій, які об’єднують тисячі українців та італійців в рамках культурних, гуманітарних та освітніх проектів.

В Італії регулярно відбуваються заходи, спрямовані на популяризацію української культурної та художньо-мистецької спадщини в італійському культурному просторі.

Україна постійно представлена на міжнародних культурно-мистецьких заходах, які проводяться в Італії, зокрема Міжнародній виставці сучасного мистецтва «Венеціанська бієнале».     

6. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-італійське співробітництва у сфері науки і освіти спрямоване на налагодження співпраці між вищими навчальними закладами та підготовку профільних та міжвідомчих угод.

Найбільш змістовними є, зокрема, партнерства між такими навчальними закладами:

– Київський національний університет ім. Т.Шевченка – Римський університет Тор Вергата та Державний університет м.Мачерата (регіон Марке);

– Маріупольський державний університет – Університети регіонів Базиліката, Калабрія;

– Українська академія банківської справи – Університет м.Неаполь.

7. Договірно-правова база

Кількість підписаних документів: 37.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та ІР (від 29 січня 1992 року); Договір про дружбу і співробітництво між Україною та ІР (від 3 травня 1995 року); Консульська конвенція між Україною та ІР (від 23 грудня 2003 року); Конвенція між Урядом України і Урядом ІР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (від 26 лютого 1997 року); міжурядові угоди: про повітряне сполучення (від 2 травня 1995 року), про взаємну охорону секретної інформації (від 6 червня 2001 року), про технічне співробітництво (від 13 березня 2003 року), про військово-технічне співробітництво (від 24 липня 2007 року), про торговельне судноплавство (від 21 лютого 2012 року).

8. Українська громада

Українська громада в Італії є однією з найбільших етнічних груп в країні. За офіційною статистикою, станом на 01.01.2019 понад 250 тисяч українців отримали офіційний дозвіл на перебування та роботу в Італії.

Переважна більшість українських громадян на території Італії – трудові мігранти, які мають дозвіл на роботу на території держави.

Станом на сьогодні в Італії діє майже 100 українських асоціацій, які представляють інтереси українців, що проживають в Італії. Найбільш чисельні громади живуть у Римі, Неаполі, Мілані, Сицилії та Сардинії.

Республіка Кіпр

1. Визнання України: 27 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Двостороннє співробітництво між Україною та Республікою Кіпр традиційно розвивається у дусі взаєморозуміння та довіри, чому сприяє близькість позицій двох країн з багатьох актуальних питань міжнародних відносин, а також духовна близькість українського та кіпрського народів.

Кіпр підтримує територіальну цілісність України, а також приєднується до загальної позиції ЄС щодо необхідності мирного врегулювання ситуації у контексті агресії РФ проти України.

На постійній основі здійснюється двосторонній діалог між керівництвом України та Кіпру в рамках міжнародних заходів та у двосторонньому форматі.

3-5 липня 2011 р. відбувся перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента РК Д.Хрістофіаса в Україну; візит став знаковою подією, яка засвідчила перехід двосторонніх відносин на найвищий рівень політичного діалогу; він став каталізатором не лише поглиблення політичного діалогу, але й активізації українсько-кіпрського співробітництва в усіх сферах взаємного інтересу.

Перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента України до Республіки Кіпр  відбувся 8-9 листопада 2012 р.

10-12 червня 2010 р. Республіку Кіпр відвідав з робочим візитом Голова Верховної Ради України, в ході якого він взяв участь у Європейській конференції голів парламентів. 9-11 листопада 2010 р. в Україні з офіційним візитом перебував Президент Палати представників (Парламенту) Республіки Кіпр. 14-16 грудня 2011 р. відбувся офіційний візит до Кіпру Голови Верховної Ради України, був підписаний Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між парламентами обох країн.

Починаючи з Революції Гідності (лютий 2014 р.) відбулися такі двосторонні контакти:

7 червня 2014 р. – участь Міністра закордонних справ РК Й.Касулідіса в церемонії інаугурації новообраного Президента України П.Порошенка; 12 лютого 2015 р. - зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Кіпру Н.Анастасіадісом в ході засідання Ради ЄС (м.Брюссель); 11-12 грудня 2015 р. – офіційний візит Президента РК Н.Анастасіадіса в Україну, зустрічі з Президентом України П.Порошенком, Прем’єр-міністром України А.Яценюком та Головою Верховної Ради України В.Гройсманом; 29 березня 2017 р. - робоча зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом РК Н.Анастасіадісом в рамках роботи чергового засідання керівництва ЄНП на Мальті; 19 травня 2017 р. – робоча зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Президентом РК Н.Анастасіадісом в ході його участі в роботі Міністерського засідання Комітету міністрів РЄ в м.Нікосія.

 

 

Міжпарламентське співробітництво:

Міжпарламентське співробітництво між Україною та Республікою Кіпр регулюється положеннями міжнародного права, двосторонніми документами, зокрема положеннями Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр (підписаний 16.12.2011 р.).

19 лютого 2015 року, з огляду на проведення 26 жовтня 2014 року позачергових виборів народних депутатів в Україні, сформовано новий склад Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Кіпр, до складу якої увійшли 14 народних депутатів. 30 червня 2016 року сформовано склад депутатської Групи дружби з Україною Палати представників Республіки Кіпр, до складу якої увійшли 11 членів кіпрського парламенту.

Пріоритетами  міжпарламентського співробітництва між Україною та Республікою Кіпр є забезпечення розвитку партнерських відносин між двома державами; активізація двостороннього співробітництва між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр, активізація співпраці в рамках діяльності міжнародних організацій, а також забезпечення сприяння євроінтеграційному поступу України з боку Республіки Кіпр.

 

4. Торговельно-економічні відносини:

Кіпр є значним торгівельним та потужним інвестиційним партнером України. Співробітництво в економічній, науковій, технічній та промисловій сферах між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр від 04.07.2011 р.

У 2018 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Кіпром склав близько 0,7 млрд. дол. США, збільшившись у порівнянні з 2017 роком на 20,3%. Експорт товарів та послуг з України до Республіки Кіпр зріс за цей період на 1,8 % і склав 353,9 млн. дол. США. Імпорт товарів та послуг зріс на 56,8% до 385,8 млн. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі у 2018 році є негативним і склало 31,9 млн. дол. США (проти позитивного сальдо обсягом 101,5 млн. дол. США у 2017 р.).

Найсуттєвішими складовими товарної структури українського експорту до Кіпру залишаються: зернові культури, продукція машинобудівної галузі, продукти нафтопереробки. Найважливішими статтями імпорту товарів кіпрського виробництва в Україну були: фармацевтична продукція, алкогольні та безалкогольні напої, продукція машинобудівної галузі.

Співпраця в туристичній сфері між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі туризму від 26.06.2009 р.

Протягом січня-листопада 2018 р. відбулося значне збільшення рівня туристичних потоків з України до Кіпру. Так, зокрема, Кіпр протягом вказаного періоду часу відвідало, загалом, 3,83 млн. іноземних туристів, з яких 67,8 тис. або ж 1,8% від загальної кількості - громадяни України, що, на 21,6 тис. більше, ніж протягом аналогічного періоду у 2017 р.

Пряме транспортне авіасполучення між Україною і Кіпром протягом 2018 р. здійснювалося компаніями «Міжнародні авіалінії України» та “WizzAir”.

Загальний обсяг прямих кіпрських інвестицій (акціонерний капітал) становив, станом на 31 грудня 2018 року, 8,9 млрд. дол. США. Питома вага Республіки Кіпр в загальному обсязі інвестицій склала 27,6%. Кіпр входить у трійку лідерів прямих іноземних інвестицій в розвиток української економіки. Обсяг прямих українських інвестицій в кіпрську економіку, станом на 31 грудня 2018 року, складав 5,9 млрд. дол. США або ж 93,7% від загального рівня українських прямих інвестицій за кордон.

З 2006 року на постійній основі функціонує Кіпрсько-українська бізнес асоціація при Торгово-промисловій палаті Кіпру, основним напрямом роботи якої є розвиток українсько-кіпрського ділового співробітництва.

В 2013 році започатковано роботу Міжурядової українсько-кіпрської комісії з питань економічного, наукового, технічного та промислового співробітництва, пріоритетними напрямами діяльності якої є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва в банківській сфері, енергетиці, сільському господарстві та туризмі.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Співпраця в культурній та гуманітарній сферах між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво у сфері культури від 25.06.2010 р. Крім того, у 2015 році підписано двосторонню Програму культурного співробітництва між Міністерством культури України та Міністерством освіти і культури РК. На постійній основі відбуваються виступи танцювальних та співочих колективів Кіпру в Україні та України на Кіпрі, а також їх участь у міжнародних фестивалях в двох країнах.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співпраця в галузі освіти між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі вищої освіти від 11.12.2015 р.

Україну та Кіпр об’єднує широка мережа університетських партнерств, в рамках якої здійснюється обмін студентами, професорсько-викладацьким складом, дослідниками, спільна організація і проведення курсів, семінарів і симпозіумів, обмін інформацією, документацією, публікаціями та результатами досліджень. Найбільш змістовною, зокрема, є співпраця між навчальними закладами, між якими укладені угоди про взаєморозуміння та співробітництво: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – Європейський університет м. Нікосія; Одеський державний економічний університет - Коледж туризму і готельного менеджменту Кіпру; Одеський державний економічний університет - Університет Кіпру; Одеський національний університет ім. І.Мечнікова - Університет Кіпру; Одеський національний університет ім. І.Мечнікова – Університет м. Нікосія; Одеський національний університет «Одеська національна юридична академія» - Університет м. Нікосія; Маріупольський державний гуманітарний університет - Коледж туризму і готельного менеджменту Кіпру; Маріупольський державний гуманітарний університет – Університет м. Нікосія. Меморандум про взаєморозуміння підписано також між Донецьким національним технічним університетом та Кіпрським інститутом.

 

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 54.

Ключові документи: Угода між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво (04.07.2011 р.); Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї (08.11.2012 р.); Угода між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах (06.09.2004 р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в боротьбі зі злочинністю (16.02.2006 р.); Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр (16.12.2011 р.);  Меморандум про взаєморозуміння між Підрозділом по боротьбі з відмиванням грошей (MOKAS) Республіки Кіпр та Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, щодо співробітництва  в сфері обміну фінансовими відомостями, пов'язаними з відмиванням грошей (03.08.2004 р.); Меморандум про взаєморозуміння між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерством енергетики, торгівлі, промисловості та туризму Республіки Кіпр у сферах відновлюваних джерел енергії та енергоефективності (11.12.2015 р.); Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та Державним архівом Кіпру Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр (11.12.2015 р.); Меморандум між Міністерством соціальної політики України і Міністерством праці, добробуту та соціального страхування Республіки Кіпр про співробітництво у соціальній сфері (12.06.2017 р.).

 

8. Міжрегіональне співробітництво:

Важливим аспектом розвитку українсько-кіпрського співробітництва є встановлені побратимські відносини між містами та регіонами двох країн, зокрема: Одесою – Ларнакою, Ялтою – Лімассолом, Маріуполем – Пафосом, Севастополем – Агія Напою, а також містом Агланджа та Солом’янським районом м. Києва.

У зв’язку з окупацією Росією Криму було призупинено реалізацію існуючих програм співробітництва в рамках встановлених побратимських відносин між меріями кіпрських міст Лімассол та Айя-Напа та українськими містами Ялта і Севастополь.

 

9. Українська громада:

В Республіці Кіпр українська громада налічує орієнтовно 4 тис. осіб.

Українська громада Кіпру активно і постійно організовує заходи зі збору гуманітарної допомоги для військових-учасників АТО, вимушених переселенців зі сходу України та з Криму, дітей-сиріт та малозабезпечених сімей в Україні.

23 березня 2017 р. українцями на Кіпрі створена Асоціація «Товариство Українсько-Кіпрської дружби», яка була офіційно зареєстрована в Міністерстві внутрішніх справ Республіки Кіпр та отримала свідоцтво про реєстрацію №4643 згідно з законодавством РК. Станом на сьогодні, зазначене Товариство є першою та єдиною офіційно зареєстрованою організацією українців на Кіпрі. 

Основна діяльність спрямована на популяризацію на Кіпрі української культури, історії та традицій, сприяння підвищенню іміджу нашої держави, розвиток політичного, духовного та суспільного життя українців, що живуть на Кіпрі, виховання дітей і молоді в умовах еміграції, а також зміцнення міжлюдських контактів і розвиток зв'язків між Україною та Кіпром у дусі дружби і солідарності. 

 

Латвійська Республіка

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Латвійської Республіки  мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем довіри, взаємодії та діалогу. Латвія надає активну допомогу у проведенні європейських реформ в Україні та підтримує євроінтеграційний і євроатлантичний курс Києва. Латвія зайняла активну позицію у підтримці України як під час Революції Гідності, так і в контексті незаконної окупації Криму і російської агресії на сході України. Між двома державами підтримується динамічний політичний діалог, у тому числі і на найвищому рівні. Президент України відвідав Ригу 21-22 травня 2015 р. для участі у саміті «Східного партнерства» у рамках головування Латвії а Раді ЄС у першій половині 2015 р., а також з офіційним візитом 4 квітня 2017 р. Офіційні візити Глави Латвійської Республіки Р.Вейоніса відбулися 26-28 жовтня 2015 р. і 23-25 листопада 2018 р. з метою участі у Міжнародному форумі «Україна пам’ятає, світ визнає!», присвяченого 85-м роковинам Голодомору. На постійній основі здійснюється  двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Ринкевичсом. У рамках двосторонніх відносин діє Міжурядова українсько-латвійська комісія з питань економічного, промислового, і науково-технічного співробітництва. У Верховній Раді України існує група з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою (голова - Олександр Кодола, «Народний Фронт», складається з 34 депутатів), в парламенті (Саеймі) Латвії також є група зі сприяння міжпарламентським зв’язкам (голова – Алдіс Адамовичс, партія «Нова Єдність», складається з 43 депутатів).

4.     Торговельно-економічні відносини:

Обсяг торгівлі між Україною та Латвією у 2018 р. становив 549,7 млн. дол. США. Упродовж вказаного періоду торгівельний обсяг зріс на 18,5%.

Експорт – 359,3 млн. дол. США (зріс на 26,5%). Імпорт – 190,4 млн. дол. США (збільшився на 5,8%). Сальдо позитивне – 168,9 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі товарами – 446,4 млн. дол. США (збільшився на 24,7%): експорт – 294,4 млн. дол. США (зріс на 37,8%), імпорт – 152 млн. дол. США (збільшився на 5,3%). Сальдо позитивне – 142,4 млн. дол. США.

Об’єм торгівлі послугами– 106,5 млн. дол. США (зменшення на 2,3%): експорт – 68,1 млн. дол. США (зменшення на 7%), імпорт – 38,4 млн. дол. США (зріс на 7,4%). Сальдо позитивне – 29,7 млн. дол. США.

У 2017 р. обсяг зовнішньоторговельного обігу з Латвією становив 464 млн. дол. США.

Станом на 2019 р., загальний обсяг прямих інвестицій з України в економіку Латвії становив 72,5 млн. дол. США (приріст становить 19% – 11,6 млн. дол. США). Загальний обсяг прямих інвестицій Латвії в економіці України – 41,2 млн. дол. США (приріст 8% – 3,1 млн. дол. США). Понад 1255 підприємств з українськими інвестиціями зареєстровано в Латвії, основні сфери капіталовкладень – фінансова діяльність та нерухомість.

5.     Культурно-гуманітарна співпраця:

За сприяння Уряду, місцевої влади, українських товариств у Латвії відбуваються численні мистецькі та просвітницькі заходи. Активною є участь Латвії у наданні гуманітарної допомоги Україні, у тому числі лікування та реабілітація українських військовослужбовців, організація відпочинку для дітей-сиріт, дітей-переселенців зі Сходу України.

6.     Наукове та освітнє співробітництво:

У рамках декількох програм, у тому числі на урядовому рівні, українські студенти з центральних та регіональних ВНЗ приїжджають на коротко- та довготермінові навчальні курси.

29 вересня 2017 р. в Ризі підписана Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в сфері освіти, науки, молоді та спорту, спрямована на посилення співробітництва у галузі загальної, професійно-технічної та вищої освіти шляхом сприяння встановленню і розвитку безпосередніх контактів між навчальними закладами, здійснення обмінів вчителями, студентами, викладачами. Угода сприяє кращому взаємному пізнанню та зміцненню відносин дружби, розширенню освітньої співпраці між Україною та Республікою Латвія, у т.ч. з метою підтримки Ризької української середньої школи.

Співпраця України та Латвії у науково-технічній сфері відбувається в рамках роботи Спільної українсько-латвійської комісії з питань науково-технічного співробітництва у формі реалізації спільних українсько-латвійських дослідницьких проектів. Пріоритетні напрями досліджень визначаються Спільною комісією на дворічний період.

7.     Договірно-правова база:

Договірно-правова база України і Латвії становить 92 документи, з яких 5 міждержавних угод, 28 міжурядових, 3 міжпарламентських і 56 міжвідомчого документу.

Основою для успішного розвитку відносин служить підписаний у 1995 році Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво.

Продовжується робота над розвитком договірно-правової бази двосторонніх відносин.

8.     Українська громада:

Загальна чисельність української громади в Латвії –  43 тис. етнічних українців. Існує 18 українських культурно-просвітницьких товариств.

В Латвії діє заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа (фінансується з державного бюджету Латвії), яка є єдиним в країнах Балтії учбовим закладом, де на професійному рівні викладається українська мова та література.

Щомісячно виходить україномовна радіопередача «На хвилях Дніпра» на Латвійському радіо «Домська площа FM».

Князівство Ліхтенштейн

1. Визнання України: 23 грудня 1991 р.

 

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 р.

 

3. Політичні відносини

Характеризуються відсутністю проблемних питань. Ліхтенштейн не визнає незаконну анексію Криму Росією, висловлює підтримку України.

Останні контакти на вищому рівні – зустріч Президента України П.О.Порошенка зі Спадкоємним принцом Ліхтенштейну Алоїзом у Вадуці 17 січня 2017 р.; офіційний візит Спадкоємного принца Алоїза до України 5-7 червня 2018 р. Остання зустріч на рівні глав зовнішньополітичних відомств відбулася в рамках засідання міністрів держав-членів ЄАВТ 24 червня 2010 р. у м.Рейк’явік, Ісландія. Під час зустрічі, зокрема, було підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

12-13 квітня 2018 року у м. Вадуц відбулися українсько-ліхтенштейнські політичні консультації на рівні МЗС двох країн.

 

4. Торговельно-економічне співробітництво

За результатами 2018 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами становив 1,271 млн. дол. США, при цьому експорт з України – 769,7 тис. дол. США, імпорт – 501,2 тис. дол. США.

Експорт товарів до Ліхтенштейну зріс на 61,1% та склав 112,0 тис. дол. США, а імпорт – на 81% до рівня 501,2 тис. дол. США. Експорт послуг зріс на 103% і становив 657,7 тис. дол. США.

Станом на 31 грудня 2018 р. обсяг ліхтенштейнських інвестицій в економіку України становив 46,1 млн. дол. США (протягом 2018 р. зріс на 6 млн. дол. США).

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво не вирізняється високою активністю, проте має потенціал для розвитку.

Міжнародна музична академія у Ліхтенштейні на постійній приймає на навчання іноземних стипендіатів, серед яких навчаються і музиканти з України. Українські діти регулярно беруть участь у міжнародних олімпіадах та соціальних проектах, які проводяться у Князівстві.

Ліхтенштейн надає посильну гуманітарну допомогу України у зв'язку з необхідністю подолання наслідків російської агресії. Серед іншого, це здійснюється через Ліхтенштейнський Червоний Хрест, який очолює дружина Спадкоємного принца Алоїза принцеса Софія.

Важливою складовою відносин у гуманітарній сфері була діяльність барона Едуарда фон Фальц-Фейна (1912-2018) - громадянина Ліхтенштейну та уродженця України (с. Гаврилівка на Херсонщині), племінника засновника заповідника "Асканія-Нова", який впродовж багатьох років сприяв реконструкції заповідника та музейного комплексу на його території.

 

6. Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів: 3.

З 1 червня 2012 р. у відносинах між Україною та Ліхтенштейном діє Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

На Ліхтенштейн поширюється дія частини двосторонніх українсько-швейцарських угод (про торговельне та економічне співробітництво, про сільське господарство, про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів).

 

7. Дипломатичні представництва

Посольство України в Швейцарській Конфедерації

 

Інтереси Ліхтенштейну в Україні представляє Посольство Швейцарії у Києві.

Литовська Республіка

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

 

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 грудня 1991 року.

 

3. Політичні відносини:

Відносини України та Литовської Республіки (ЛР) відзначаються давніми історичними традиціями та мають рівень стратегічного партнерства, що повною мірою відображає існуючий динамічний політичний діалог на всіх рівнях, активне торговельно-економічне співробітництво, у тому числі у контексті імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) у частині створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), а також інтенсивні міжлюдські контакти. 2018 року Україна і Литовська Республіка відзначили Десяту річницю встановлення стратегічного партнерства між ними, у той час, як основні напрями розвитку двосторонніх відносин закріплені у відповідних «дорожніх картах». Останній документ такого змісту під назвою «Дорожня карта розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на 2019-2020 рр.» був підписаний Президентами України і ЛР 07 грудня 2018 року у рамках офіційного візиту до нашої Держави Глави литовської Держави Далі Грібаускайтє.

Двосторонні політичні відносини характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. ЛР зайняла активну позицію щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, а нині демонструє тверду й послідовну позицію на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, рішуче засуджує окупацію і спробу незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим (АРК) і м. Севастополь, триваючу російську військову агресію на частині території в Донецькій і Луганській областях України, в акваторії Азовського моря. ЛР однією з перших серед держав-членів ЄС за скороченою процедурою ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, дотримуючись активної і послідовної позиції з питання надання нашій Державі чіткої перспективи членства в ЄС. ЛР продовжує проводити активну інформаційно-роз’яснювальну роботу у європейських та інших міжнародних колах/інституціях щодо необхідності надання Україні дієвої практичної допомоги в реалізації євроінтеграційної політики, необхідності не лише продовження, але й посилення санкційного тиску Євросоюзу на Росію. Литва стала першою державою-членом ЄС, яка запровадила національні санкції стосовно осіб, причетних до акту збройної агресії РФ проти України 25 листопада 2018 року у міжнародних водах Чорного моря поблизу Керченської протоки. Саме ЛР стала одним з ініціаторів запровадження ЄС додаткових санкцій (т.зв. «Азовський пакет») як відповідь на зазначений акт збройної агресії РФ проти України.

Між державами існує традиційно активний політичний діалог, у тому числі на найвищому рівні: Глави двох Держав на щорічній основі обмінюються офіційними візитами, у рамках яких відбуваються щорічні засідання Ради Президентів України і ЛР. Останнє – Одинадцяте – засідання Ради Президентів України і Литовської Республіки відбулось 07 грудня 2018 року у м. Київ у рамках офіційного візиту до нашої Держави Глави литовської Держави Д.Грібаускайтє. До того ж, у 2018 році Президент України також здійснив візит до ЛР, на запрошення Президента Д.Грібаускайтє, з метою участі в урочистостях з нагоди відзначення 100-річчя відновлення литовської Держави (16 лютого).

На постійній основі реалізуються заходи двостороннього діалогу на міжурядовому й міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним та Міністром закордонних справ ЛР Л.Лінкявічюсом.

Традиційно активним є міжпарламентський діалог, зокрема, контакти у рамках такого інституційного механізму міжпарламентської співпраці, як Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України (ВРУ), Сеймаса Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща, а також на рівні груп з міжпарламентських зв’язків, депутатських груп та окремих парламентаріїв ВРУ і Сеймаса ЛР. До того ж, активізується співпраця на рівні Міжпарламентської асамблеї ВРУ і Сеймаса ЛР.

 

4. Торгівельно-економічні відносини:

ЛР традиційно є найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтійського регіону.

Після набуття ЛР статусу держави-члена ЄС та, як наслідок, припинення дії двосторонньої угоди між Україною та Литовською Республікою про вільну торгівлю, вітчизняний експорт різко скоротився, в той час, як імпорт продовжував зростати (за виключенням 2009 р., коли на тлі глобальної економічної кризи обсяги двосторонніх імпорту й експорту скоротились майже вдвічі).

За даними Державної служби статистики України (ДССУ), за результатами 2010, 2011, 2012, 2013 і 2014 рр. темпи зростання товарообігу становили 47%, 25%, 4,7%, 8,3% та 8,0%, відповідно. Протягом 2015 та 2016 рр., вперше з часу глобальної економічної кризи 2009 р., відбулося скорочення обсягів двосторонньої торгівлі на 43,4% і 4,8%, відповідно, у той час, як за результатами 2017 року було зафіксовано різке зростання двосторонніх обсягів торгівлі – на 40,4%. У 2018 р. товарообіг зріс ще на 15,75% у порівнянні з показниками 2017 року.

Литва є однією з небагатьох держав-членів ЄС, експорт до яких з початку російської агресії проти України не скоротився, а навпаки, помітно зріс. Так, якщо показник загального експорту товарів з України за результатами 2017 року становив лише 68,3% від обсягу експорту у довоєнному – 2013 – році, то експорт до Литви – 115,2%! Загалом, за період з 2014 по 2018 рр. доля Литви у загальному експорті України зросла з 0,51% до 0,86%, а негативне сальдо торгівлі – скоротилося більш як вдвічі, з 641,9 до 305,6 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі товарами і послугами за результатами 2018 року становив 1 293,7 млн. дол. США, збільшившись на 14% у порівнянні з показниками 2017 року. При цьому, український експорт становив 388,6 млн. дол. США (зменшення – на 6,28%), імпорт – 905,1 млн. дол. США (збільшення – на 29,65%). Негативне для України сальдо становило 561,5 млн. дол. США (збільшення, у порівнянні з 2017 р., – на 232,8 млн. дол. США).

За офіційними даними ДССУ, за результатами 2018 року експорт послуг з України зріс на 12,5%, сягнувши позначки у 45,7 млн. дол. США, імпорт – зріс на 50% до позначки у 27,5 млн. дол. США.  Позитивне на користь України сальдо торгівлі послугами – 18,2 млн. дол. США. Близько двох третин від обсягу торгівлі послугами припадає на транспортні послуги (61% від експорту та 68% – від імпорту).

Враховуючи, що литовські ділові кола мають значний досвід зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, у проведенні реекспортних операцій, ЛР є зручним майданчиком для просування українського експорту товарів і послуг до держав-членів ЄС та інших країн світу.

Основними статтями українського експорту протягом 2017-2018 рр. до ЛР стали такі: продукція АПК і харчової промисловості – 35,0% від загального об’єму експорту товарів; енергоносії – 16,4%; продукція машинобудування – 16,4%; деревина й вироби з неї – 8,7%; чорні метали – 5,3%.

Зберігається тенденція до стрімкого зростання обсягів експорту зернових культур до ЛР. Так, за результатами 2018 року відповідна стаття вітчизняного експорту зросла більше, ніж удвічі – на 207,8% – у порівнянні з показником 2017 року. При цьому, і за результатами 2017 року було зафіксовано збільшення обсягів експорту зернових також майже вдвічі – на 274,7%. Таким чином, загальна вартість зернових культур, експортованих до ЛР потягом 2018 р., становила 24,3 млн дол. США у порівнянні з 4,26 млн дол. США станом на грудень 2016 р., у той час, як їхня частка у загальній структурі експорту до ЛР за відповідний період збільшилася з 1,6 до 7,1%.

У структурі імпорту з ЛР до України питома вага нафтопродуктів (безперечний товар-лідер) зростала з 40% (у 2003 р.) до 86% (у 2014 р.). Саме домінування і постійне збільшення зазначеної товарної позиції у структурі литовського експорту обумовлювало значне негативне сальдо України у двосторонній торгівлі з цією Балтійською державою.

У структурі експорту та імпорту послуг провідне місце посідають, як вже зазначалось вище, транспортні послуги (більше 60 відсотків як експорту, так і імпорту загального обсягу послуг) а також послуги, пов’язані з подорожами, ділові послуги та послуги у сфері інформатики й телекомунікацій.

Натомість обсяги експорту мінеральних палив до Литви у 2018 році вперше за останні роки продемонстрував падіння (на 35,4%) та станом на грудень зазначеного року становив 39,5 млн дол. США. Таке падіння сталося після двох поспіль надзвичайно успішних років – 2016 року до Литви було експортовано мінеральних палив на 369,7% вище, ніж у 2015 р., у той час, як за результатами 2017 року відповідний показник збільшився ще на 280,1% (до 61,25 млн дол. США, що становило 16,4% загальної вартості українського експорту до ЛР). Разом з тим, за результатами 2018 року Україна експортувала до Литви мінеральних палив на суму у 39,5 млн дол. США, що становило 11,5% від загальної вартості українського експорту до ЛР. Загалом, за результатами 2018 року можна відзначити тенденцію до зростання вітчизняного експорту до Литви за 56 товарними групами (за двозначними кодами) та зменшення обсягів – за 26.

Питання торговельно-економічних відносин, серед іншого, постійно обговорюються також у рамках регулярних засідань Українсько-Литовської Ділової Ради, українсько-литовського бізнес-форуму та Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Окреме місце серед інституціональних механізмів двосторонньої співпраці у сфері економіки посідає Українсько-Литовський Економічний форум, який традиційно проводиться  за участю президентів України та ЛР. Останній – Четвертий – Українсько-Литовський Економічний форум був проведений у м. Київ у рамках офіційного візиту в Україну Президента ЛР Д.Грібаускайтє 07 грудня 2018 року.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Співпраця України та Литовської Республіки (ЛР) на культурно-гуманітарному напрямі підтримується на високому рівні. Цьому, значною мірою, сприяло посилення нормативно-правової бази двосторонніх відносин. Підписання Програми співробітництва між Міністерством культури України і Міністерством культури Литовської Республіки на 2016-2020 роки у рамках робочого візиту Президента України П.О.Порошенка до Литовської Республіки (2 грудня 2015 р.) надало співпраці у культурно-гуманітарній сфері більш цілеспрямований, системний характер та сприяло розширенню спектру двосторонньої співпраці. Новий поштовх у розвитку гуманітарних зв'язків надало також укладення 28 серпня 2015 р. Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про Раду обмінів молоддю України та Литви (діє з 31 грудня 2015 р.).

Реалізація численних проектів демонструє стійку тенденцію до поглиблення двосторонньої взаємодії. Свідченням позитивного розвитку двосторонніх відносин у культурно-гуманітарній сфері стали, зокрема, реалізований важливий проект – спорудження у м. Вільнюс пам’ятника Т.Г.Шевченку (відкритого 4 вересня 2011 р.), Тиждень українського класичного кіно у м. Вільнюс до 80-річчя від дня народження режисера Ю.Іллєнка (14-18 листопада 2016 р.), відкриття Президентом України П.О.Порошенком в історичному центрі литовської столиці «Українського скверу» (8 грудня 2017 р.), організація масштабного показу (одночасно для бл. 1000 осіб) у Вільнюсі художнього фільму «Кіборги. Герої не вмирають» (08 травня 2018 р.), Дні українського кіно у Вільнюсі (26-28 жовтня 2018 р.), «Гала концерт Литва – Україна» у м. Каунас за участі артистів Каунаського державного музичного театру та Київського національного академічного театру оперети (21 березня 2018 р.), традиційно відбуваються благодійні акції та концерти на підтримку України, зокрема, в рамках проведення щорічного  телевізійного марафону  «Разом до перемоги». Відомі українські митці, творчі колективи брали активну участь у культурних заходах у Литві протягом ювілейного 2018 року, присвячених 100-річчю відновлення державності Литви та відродженню української державності. Українські письменники та видавці традиційно користуються популярністю на щорічних міжнародних книжкових ярмарках у Вільнюсі.

Значна увага приділяється також співробітництву у сфері збереження та охорони культурної спадщини України і Литви. Одним з основних напрямів співробітництва між Україною та ЛР є системна і результативна співпраця обох країн у міжнародних організаціях, зокрема, ЮНЕСКО, у контексті проблематики систематичних порушень прав людини внаслідок тимчасової окупації Росією Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, частини території у Донецькій і Луганській областях України.

Активно відбувається процес популяризації у Литві надбань української культури та мистецтва, зокрема, в різних регіонах ЛР проводяться виставки унікального Петриківського розпису та майстер-класи за участі майстрів з України, у контексті пропагування включення цього мистецтва до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Велика увага приділяється популяризації декоративно-прикладного мистецтва, культури та історії кримськотатарського народу.

 

6. Наукове та освітнє співробітництво.

Однією з найважливіших складових розбудови двосторонньої співпраці є процес запровадження серед молоді України стандартів європейської освіти та підготовки висококваліфікованих спеціалістів європейського рівня. Міністерством освіти, науки та спорту ЛР щороку надається квота для безкоштовного навчання у магістратурі литовських ВНЗ 30-ти українських студентів. П’ятий рік поспіль (2014-2019 рр.), за підтримки Уряду ЛР, у міжнародній школі «Вільнюський литовський дім» (ВЛД) діти з підконтрольної Уряду України території у Донецькій та Луганській областях України мають можливість вчитися у Литві повний учбовий рік (загалом, протягом зазначеного періоду Литва прийняла на навчання 75 українських дітей). За підтримки Литви та Швеції, протягом двох років (2016-2017 рр.) було реалізовано проект співробітництва «Допомога постраждалим в результаті конфлікту у регіонах Східної України в сфері освіти: на шляху змін», у рамках якого Литву відвідали 100 учнів та 95 викладачів зі східних регіонів України. Традиційно студенти різних українських ВНЗ відвідують Литву в рамках проекту "Європейська школа: Литва – історія успішного вибору".

Поглиблюється співробітництво між вищими навчальними закладами України та Литви, зокрема, в рамках реформи вищої освіти в ЛР, що триває:

ü Вільнюським університетом та Київським національним університетом ім. Т.Шевченка; Південноукраїнським національним педагогічним університетом ім. К.Ушинського; Київським університетом ім. Б.Грінченко, Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника. Харківською юридичною академією ім. Я.Мудрого, Національним університетом банківської справи Національного банку України, Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, Університетом Крок; Львівським національним університетом ім. І.Франка;

ü Університетом Вітаутаса Великого з Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В.Винниченка;

ü Шяуляйським професійним центром професійно-технічної освіти та Державним професійно-технічним навчальним закладом «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти».

ЛР демонструє однозначну підтримку України в контексті проведення нашою державою освітньої реформи та прийняття Закону України «Про освіту», повне розуміння, що відповідні кроки, які здійснює у цій сфері Україна, є необхідними для успішного розвитку незалежної держави.

 

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: понад 160, з яких 6 – міждержавні, 32 – міжурядові та 58 – міжвідомчі угоди, два документи – про міжпарламентське співробітництво, а також понад 70 інших двосторонніх документів.

Ключові документи:

ü Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою (від 08.02.1994 р.);

ü Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій (від 08.02.1994 р.);

ü Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (від 09.12.2005 р.);

ü Спільна заява Президента України і Президента Литовської Республіки (від 12.05.2008 р.), в якій зафіксовано, що відносини між Україною та Литовською Республікою набули рівня стратегічного партнерства.

 

8. Українська громада

За даними Департаменту статистики ЛР, у Литовській Республіці проживає, станом на початок 2018 р., 21067 етнічних українців, які є громадянами Литви (0,75% населення ЛР). Українці переважно мешкають у таких містах: Вільнюс, Клайпеда, Каунас, Вісагінас, Шяуляй, Йонава. Соціальний склад українців Литви – люди з середніми доходами або нижче середніх, значна кількість людей пенсійного віку. У Литві діє 11 регіональних організацій українців, серед яких: Громада українців м. Вільнюс, Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда, Український культурно-просвітницький центр «Родина» м. Клайпеда, Каунаське українське товариство, Вісагінське українське товариство, Громада українців Йонавського району, Громада українців «Карпати» м. Шяуляй, Клуб української традиційної культури та фольклору «Просвіт» м. Клайпеда, Українська молодіжна асоціація «Зоря» м. Вільнюс; потужним релігійним та культурним осередком українців Литви є Українська греко-католицька церква Пресвятої Трійці м. Вільнюс (заснована Великим гетьманом Литовським Костянтином Острозьким на честь перемоги над московським військом під Оршею у 1514 р.); у червні 2017 р. у м. Каунас зареєстровано «Релігійну громаду УПЦ КП усіх святих землі української у Литві».

16 грудня 2016 р. започатковано роботу Громадської ради при Посольстві України у Литовській Республіці за участі голів та активу українських громадських осередків Литви з метою, зокрема, підвищення ролі української громади у литовському суспільстві, сприяння відродженню об’єднуючої структури («парасолькової» організації українців Литви), забезпечення результативної взаємодії дипустанови з керівництвом та активом громад українців Литви. 16 грудня 2016 р. у роботі Громадської ради взяв участь Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради М.Ратушний; 30 травня 2018 р. – Президент Світового конгресу українців Е.Чолій. В окремих засіданнях Громадської ради беруть участь очільники кримськотатарської громади Литви.

Українською громадою ЛР та релігійними осередками українців Литви, спільно з ПУ в ЛР, регулярно проводяться потужні культурно-просвітницькі, іміджеві заходи, громадські акції, мета яких, серед іншого, привернення уваги широких кіл громадськості до російської військової агресії проти України, європейського вибору України, популяризація інформації про важливі в історії України дати, збереження спільної з литовським народом історичної та культурної спадщини з метою зміцнення на рівні двох суспільств існуючого дружнього ставлення одне до одного. Проведення таких заходів відбувається за традиційної участі широких кіл литовської громадськості.

У Литві діють українська недільна школа при Каунаському українському товаристві, українська недільна школа при Українському культурно-просвітницькому центрові “Родина” м. Клайпеда, а також український клас недільної школи при загальноміському Вісагінському центрі культури.

На Литовському національному телебаченні (LRT) щотижня (з одним повтором) транслюється україномовна програма "Трембіта"; кожні два тижні в ефірі LRT виходить радіопрограма українською мовою „Калинові грона”; з 2000 р. Церквою Пресвятої Трійці м. Вільнюса (УГКЦ) видається українською мовою щотижнева газета «Парафіяльне слово»; функціонує новий веб-сайт Українського культурно-просвітницького центру «Родина» http://www.rodynaklaipeda.lt; Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда видає інформаційний бюлетень «Слово та голос»; у 2018 р. започатковано роботу інформаційного інтернет-порталу «Ukraine Tomorrow» http://ukrainetomorrow.info.

Велике Герцогство Люксембург

1.      Визнання України: 31 грудня 1991 року

2.      Встановлення дипломатичних відносин: 1 липня 1992 року

3.      Політичні відносини

Люксембург підтримує Україну в боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність і незалежність та засуджує збройну агресію РФ на Донбасі і окупацію Криму. Будучи непостійним членом РБ ООН (2013-2014 рр.), у розпал Революції гідності, Люксембург політично координував складні дебати на доленосних засіданнях РБ ООН, під час яких розглядалося питання ситуації в Україні. Люксембург приєднався до рішень ЄС щодо обмежувальних заходів проти РФ.  18 березня 2015 року парламент Люксембургу за прискореною процедурою ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Двосторонні відносини України та Люксембургу мають прагматичний та взаємовигідний характер: ця держава проводить активну економічну зовнішню політику та зацікавлена у налагодженні повноцінного партнерства з Києвом, насамперед, у галузі сільського господарства, високих технологій та освоєння космосу.

22 жовтня 2015 р. Прем’єр-міністр Люксембургу К.Беттель здійснив робочий візит в Україну (вперше з 1997 р.), під час якого зустрівся з Президентом та Прем’єр-міністром України.

Відбувається насичений діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав – П.Клімкіна та Ж.Ассельборна - останній візит якого у Київ 25 березня 2019 р. засвідчив налаштованість сторін розширити спектр двосторонньої взаємодії.

Перспективним напрямом відносин України та Люксембургу є міжпарламентське співробітництво: після парламентських виборів у цій державі (у жовтні 2018 року) було оновлено склад відповідної «Групи дружби» на чолі з Головою Палати депутатів Герцогства Ф.Етгеном.

 

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, за результатами 2018 р. Люксембург посідає 29 місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 0,2% від товарообороту.

 

У 2018 році двосторонній товарообіг товарами між Україною та Люксембургом збільшився на 28% і становив 89,58 млн. дол. США. Експорт товарів з України до Люксембургу зменшився на 1% (7,28 млн. дол. США). Імпорт товарів з Люксембургу до України збільшився на 33% (82,3 млн. дол. США). Сальдо торгівлі товарами для України негативне та становить -75,02 млн. дол. США.

 

У структурі експорту українських товарів до Люксембургу переважають поставки: продуктів неорганiчної хiмiї (22,4%); деревини і виробів з деревини (17,3%); екстрактів дубильних (15,5%); чорних металів (14,9%); меблів (7,5%); пластмаси, полімерних матеріалів (6,7%); реакторів ядерних, котлів, машин (5,6%); недорогоцінних матеріалів (3,5%); виробів з чорних металів (3,4%); залізничних локомотивів (2,5%).

 

У структурі імпорту товарів з Люксембургу домінують поставки: палива мінерального; нафти і продуктів її перегонки (61%); виробів з чорних металiв (7,9%); реакторів ядерних, котлів, машин (7%); пластмас, полімерних матеріалів (4,6%); чорних металів (4,0%); паперу та картону (3,9%); інструментів, ножових виробів (2,0%); каучуку та гуми (1,9%); какао та продуктів з нього (1,8%); меблів (1%).

 

У 2018 році обсяг торгівлі послугами між Україною та Люксембургом склав 126,5 млн. дол. США, що на 25 % більше обсягів торгівлі послугами за минулий рік, обсяг експорту становив 11,9 млн. дол. США та скоротився на 5%. Обсяг імпорту збільшився на 30% (114,6 млн. дол. США). Сальдо у торгівлі послугами за цей період негативне для України і складає 102,7 млн. дол. США.

 

Основними статтями експорту українських послуг до Люксембургу традиційно є послуги з переробки матеріальних ресурсів – 29,1%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні - 27,5%, ділові послуги – 21%; транспортні послуги – 17,1%; послуги зі страхування – 2,4%.

 

Основними статтями імпорту люксембурзьких послуг до України є роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 55,5%; ділові послуги – 27,9%;

послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 10,3%; транспортні послуги – 4,9%; послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 1,1%.

 

Люксембурзькі інвестиції в українську економіку за дев’ять місяців 2018 р. (станом на 1.10.2018) становили 526 млн. дол. США, що складає 1,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

 

5. Культурне і гуманітарне співробітництво

Починаючи з 2017 року, українська культурна присутність у Люксембурзі значно активізувалася.

У 2017 та 2018 роках у престижних виставкових галереях Люксембургу відбулися персональні виставки відомого українського художника Івана Марчука. Щороку українські фільми беруть участь у Міжнародному фестивалі фільмів країн Центральної і Східної Європи CinEast. У 2018 році під час фестивалю CinEast були представлені такі фільми: «Донбас» С.Лозниці, «Вулкан» Р.Бондарчука, «Коли падають дерева» М.Нікітюк.

19 квітня 2018 року у Люксембурзі відбувся показ фільму А.Сеїтаблаєва «Кіборги: герої не вмирають».

19 березня 2019 року за сприяння української ГО «LUkraine» за участі люксембурзьких офіційних осіб, громадськості та іноземних дипломатів було показано фільм «Крим. Як це було».

Українська культурна присутність у Люксембурзі забезпечується також зусиллями української громади країни. Українці Люксембургу об’єднані у дві громадські організації, - Об’єднання українок Люксембургу «Українка» (ОУЛ) та Асоціація  LUkraine. При Асоціації LUkraine діє українська недільна школа «Барвінок».

У 2018-початку 2019 рр. українцями Люксембургу було проведено низку заходів з популяризації української історії та культури, відзначення важливих для України дат, а також акції та мітинги на підтримку України. Зокрема, було проведено флешмоби з нагоди Дня Прапора, Дня Вишиванки, акції на підтримку українських політв’язнів, незаконно утримуваних Росією. Активні зусилля Асоціацією LUkraine було спрямовано на роботу з визнання Люксембургом на офіційному рівні Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду українського народу, а також проведено низку заходів, присвячених вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Зусиллями українців було забезпечено презентацію українського стенду під час Міжнародного ярмарку націй у м. Люксембург у грудні 2018 році.

Щороку Об’єднання українок Люксембургу організовує заходи з вшанування пам’яті військових і політичних діячів, які боролися за незалежність нашої держави і поховання яких знаходяться на території Люксембургу, зокрема, О.Твердовського (учасник Бою під Крутами, керівник відділу ОУН у Люксембурзі) та А.Мельника (полковник армії УНР, військовий і політичний діяч УНР).

Обидві українські організації здійснюють значну волонтерську діяльність, надсилаючи допомогу медичним закладам, сиротинцям, волонтерським організаціям.

 

6. Договірно-правова база

Правову основу у сфері консульських зносин між Україною та Люксембургом складають:

-       Віденська конвенція про консульські зносини від 1963 р.;

-       Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про повітряне сполучення від 14.06.1994 р.;

-       Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про співробітництво в галузі культури, освіти, науки, молоді, спорту і туризму від 02.12.1994 р;

-       Угода між Урядом України та Бельгійсько-Люксембурзьким Економічним Союзом про взаємне заохочення і захист інвестицій від 20.05.1996 р.

-       Конвенція між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 06.09.1997 р.

-       Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Великого Герцогства Люксембург в галузі банківської навчальної діяльності від 08.06.1998 р.

-       Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р.;

-       Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб від 18.06.2007 р.

-       Протокол між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про внесення змін до Конвенції між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 30.09.2016 р.

-       Імплементаційний протокол між Україною та державами Бенілюксу (Королівством Бельгія, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерланди) до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 17.12.2018 р.

 

7. Дипломатичне представництво України

Посольство України в Бельгії та Люксембурзі (за сумісництвом)

https://belgium.mfa.gov.ua/en

Республіка Македонія

1.Визнання України: 1992 рік.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 20 квітня 1995 року.

3.Політичні відносини:

Відносини між Україною і Республіко Македонія характеризуються взаємною довірою та відсутністю відкритих або спірних питань. Республіка Македонія підтримує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України та не визнає анексії Криму. РМ вітає євроатлантичний та євроінтеграційний курс України.

Останні політичні контакти на найвищому рівні відбулися 7-8 червня 2014 р. під час візиту Президента РМ Г.Іванова в Україну для участі в заходах з інавгурації Президента України П.Порошенка.

4.Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, у 2014 році загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Македонією збільшився у порівнянні з 2013 роком на 44,2% (на 19,4 млн. дол. США) і становив 63,3 млн. дол. США, у т.ч. експорт – 40,7 млн. дол. США, імпорт – 22,6 млн. дол. США. Позитивне сальдо – 18,1 млн. дол. США.

Основні статті експорту: чорні метали – 70,7% (прокат гарячекатаний), дріт мідний – 18,6%. Решта товарних груп у експорті становлять менше 3%.

Основні статті імпорту: тютюнова сировина – 46,1%, машини та механічні пристрої спеціального призначення – 25,3%, акумулятори електричні – 12,3%, лікарські засоби – 9,1%, овочі – 4,4%. Решта товарних груп у імпорті становлять менше 3%.

Станом на серпень 2015 року обсяг прямих інвестицій з Республіки Македонія в економіку України складає 1,9 млн. дол. США. В Україні зареєстровано 14 підприємств з македонськими інвестиціями, з них 4 – спільні.

Разом з тим, протягом 2014 року спостерігалася тенденція з нарощування обсягу прямих іноземних інвестицій з України в економіку Республіки Македонія. Станом на кінець 2014 року цей показник сягнув 21,22 млн. євро.

5.Культурно-гуманітарна співпраця:

До найбільш дієвих форм культурно-гуманітарної співпраці між Україною і Македонією можна віднести взаємодію по лінії міністерств культури, національних музичних академій, театрів, організаторів фестивалів тощо. Традиційно важливою складовою згаданої співпраці є літературно-перекладацька діяльність. Разом з тим, активна діяльність спостерігається у рамках підписаних угод щодо побратимства міст і регіонів (8), а також університетів двох країн (5 партнерств).

6.Наукове та освітнє співробітництво:

Наукове співробітництво відбувається на засадах Угоди про наукове співробітництво між національними Академіями, яка була укладена в лютому 1997 р. Доброю традицією стало проведення, починаючи з 2002 р., кожні два роки почергово Днів науки України в Македонії і Днів науки Македонії в Україні. Останній такий захід відбувся в Харкові у вересні 2012 р.

Освітнє співробітництво відбувається на основі угод укладених між такими навчальними закладами:

-       Київський національний університет ім. Т.Шевченка і Скопський університет ім. Св.Кирила і Мефодія;

-       Київський національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова і Штипський університет ім. Г.Делчева;

-       Харківський національний університет ім. В.Каразіна і Штипський університет ім. Г.Делчева;

-       Ніжинський державний університет ім. М.Гоголя і Бітольский університет ім. Св.Климента Охридського;

-       Ужгородський національний університет і Скопський університет ім. Св.Кирила і Мефодія;

-       Львівський національний аграрний університет і Скопський університет ім. Св.Кирила і Мефодія.

В Інституті філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка викладається македонська мова, в Скопському університеті ім. Св.Кирила і Мефодія викладається українська мова.

7.Договірно-правова база: кількість чинних документів – 40.

Ключові документи:

-       Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Македонія (26.06.2000);

-       Угода між Україною і Республікою Македонія про вільну торгівлю (10.09.2001);

-       Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Македонія про уникнення подвійного оподаткування і попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (23.11.1998);

-       Угода між Урядом України і Урядом Республіки Македонія про сприяння і взаємний захист інвестицій (25.03.2000);

-       Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про умови взаємних поїздок громадян.

8.Українська громада:

Загальна чисельність – близько 140 етнічних українців, які є громадянами Македонії.

Об’єднання українців – Громада українців в Республіці Македонія ім. Лесі Українки (близько 50 осіб), створена у грудні 2003 року. Голова – Іван Сидоренко. 

9.Дипломатичні представництва України: Посольство України в Республіці Македонія

www.macedonia.mfa.gov.ua

Visit us on Facebook (goo.gl/u9qFWy)

Follow us on Twitter (twitter.com/UKRinMKD)

Республіка Мальта

1. Визнання незалежності України: 5 березня 1992 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 5 березня 1992 року

3. Політичні відносини:

Хронологія важливих заходів двостороннього характеру:

-  9-10 липня 2008 р. відбувся перший офіційний візит в Україну Президента Мальти Е.Фенеха-Адамі в Україну.

- 4-5 вересня 2013 р. прем’єр-міністр Мальти Дж.Мускат вперше в історії двосторонніх відносин відвідав Україну з офіційним візитом.

- 16-17 травня 2017 року на запрошення прем’єр-міністра Республіки Мальта Дж.Муската відбувся перший в історії двосторонніх відносин державний візит до країни Президента України П.Порошенка.

- 16-18 жовтня 2017 року відбувся перший в історії двосторонніх відносин  державний візит Президента Мальти М.-Л.Колейро Преки в Україну.

17 грудня 2018 року Республіка Мальта підтримала проект резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».

22 грудня 2018 року під час 73-ї сесії Генеральної асамблеї ООН Мальта підтримала резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)».

 

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Держстату України, у 2018 році обсяг товарообігу між двома країнами склав 72,3 млн. дол. США. При цьому, український експорт склав 65,68 млн. дол. США (зростання на 99,2% у порівнянні з 2017 роком), імпорт склав 6,64 млн. дол. США (зростання на 76,3%). Позитивне для України сальдо торгового балансу склало 59 млн. дол. США.

Український експорт до Мальти складала наступна продукція: паливні матеріали, нафта (65%); судна (19%); котли, машини (9,1%).

Структуру українського імпорту з Мальти визначають таки товарні позиції: фармацевтична продукція (51,4%); електричні машини, трансформатори (35,6%); паливні матеріали, органічні хімічні сполуки (5,8%).

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами між двома країнами склав 261,4 млн. дол. США. При цьому, український експорт склав 117,9 млн. дол. США (зростання на 125,2% у порівнянні з 2017 роком), імпорт склав 143,5 млн. дол. США (зростання на 137,8%). Негативне для України сальдо торгового балансу склало 25,6 млн. дол. США. Основу експорту послуг склали послуги в галузі ІТ-технологій (83,8%), а імпорту – послуги, пов’язані з подорожами (95,3%).

 

5. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 10.

Ключові документи:

-           Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво в галузі туризму (підписана 09.07.2008, діє з 09.07.2008);

-           Угода між Урядом України та Урядом Мальти про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності (підписана 09.07.2008, діє з 18.04.2009 р.);

-           Конвенція про уникнення подвійного оподаткування (підписана 4 вересня 2013 р., діє з 28.08.2017 р.).

6. Українська громада:

У Республіці Мальта присутня українська громада, яка, за офіційними даними, налічує близько 850 осіб.

Республіка Молдова

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Україна та Республіка Молдова розвивають продуктивний та взаємовигідній політичний діалог з усіх питань порядку денного двосторонніх відносин.

Між державами здійснюється активний політичний діалог на високому рівні.

20 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко відвідав з офіційним візитом Республіку Молдова;

22 лютого 2015 року Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті відвідав Україну.

Міжпарламентські групи дружби Україна-Республіка Молдова створені та діють у Верховній Раді України та Парламенті Республіки Молдова.

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2014 р. зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами України з Республікою Молдова (РМ) становив 805,67 млн. дол. США, зменшившись у порівнянні з 2013 роком на 199,23 млн. дол. США або ж на 19,8%.

При цьому експорт товарів становив 743,81 млн. дол. США (зменшення на 17,0%), імпорт товарів – 61,86 млн. дол. США (зменшення на 33,1%).

Сальдо у торгівлі товарами за вказаний період склалося позитивним и становило 681,95 млн. дол. США.

5. Культурно-гуманітарне співробітництво:

З метою сприяння розвиткові культурно-гуманітарного співробітництва у складі Посольства України в Республіці Молдова з квітня 2007 року функціонує Культурно-інформаційний центр.

Щороку у березні Міністерство просвіти РМ організовує Республіканську Олімпіаду з української мови і літератури.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співробітництво України та Республіки Молдова в галузі освіти та науки активно розвивається.

Пріоритетними напрямками науково-технічного співробітництва є: охорона навколишнього середовища, інформаційні та комунікаційні технології, нові матеріали, біотехнології, енергетика і енергоефективність, медицина і фармацевтика.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 129.

Ключові документи:

Договір про добросусідство, дружбу i співробітництво між Україною та Республікою Молдова (23.10.1992 р.);

Договір між Україною та Республікою Молдова про державний кордон (18.08.1999 р.);

Консульська конвенція між Україною та Республікою Молдова (29.08.1995 р.).

8. Українська громада:

За офіційними даними, у Республіці Молдова проживає 477 тисяч українців.

Функціонує 19 громадських об’єднань.

9. Дипломатичне представництво України в Республіці Молдова:

Посольство України в Республіці Молдова - http://moldova.mfa.gov.ua/ua

Королівство Нідерланди

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

Посольство Королівства Нідерланди в Україні було відкрито восени 1992 р. Посольство України в державах Бенілюкс, до функцій якого входило представництво України в Нідерландах, було відкрито в Брюсселі в 1993 р. Самостійне дипломатичне представництво України в Королівстві Нідерланди у Гаазі розпочало свою діяльність у 2002 р.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Нідерландами характеризуються динамічним розвитком політичних контактів та високим рівнем взаємодії. Нідерланди послідовно підтримують збереження суверенітету та територіальної цілісності України та впровадження реформ в Україні. Між державами існує динамічний політичний діалог, у тому числі й на найвищому рівні. Остання зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Нідерландів М.Рютте відбулася 12 липня 2018 р. у рамках Саміту НАТО в Брюсселі. Нещодавня зустріч Міністрів закордонних справ України та Нідерландів відбулася у рамках формату «Україна - Група друзів України в ЄС»  у Брюсселі 18 лютого 2019 р. На постійній основі здійснюється двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях.

Окремим пунктом політичного діалогу між Україною та Нідерландами є розслідування збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній МН17, яке сталося 17 липня 2014 р. Сторони приділяють важливого значення притягненню до відповідальності винних у цьому злочині.

У Верховній Раді України створено депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Королівством Нідерланди, до складу якої увійшло 12 народних депутатів України. Головою групи обрано Н.В.Кацер-Бучковську (фракція політичної партії «Народний фронт»).

4. Торговельно-економічні відносини

Нідерланди є одним з ключових зовнішньоекономічних партнерів України серед країн ЄС.

За даними Держстату України, у 2018 р. експорт українських товарів у Нідерланди склав 1603,53 млн. дол. США (95,7% від рівня 2017 р.). Імпорт товарів з Нідерландів склав 776,409 млн. дол. США (збільшення на 20,6% порівняно з попереднім роком).

Основні експортні товари: зернові культури (34,7% від загального обсягу); жири та олії тваринного або рослинного походження (16,1%); насіння та плоди олійних культур (6,3%); чорні метали (12.4%); м’ясо та їстівні субпродукти (7,2%).

Основні імпортні товари: палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (11.9%); засоби наземного транспорту, крім залізничного (11,6%); реактори ядерні, котли, машини (10.9%); фармацевтична продукція (6,7%); какао і продукти із нього (6,3%); пластмаси і полімерні вироби (5.5%); тютюнові вироби (5.0%).

Експорт українських послуг до Нідерландів у 2018 р. склав 191,07 млн. дол. США (+12,1%). Імпорт послуг з Нідерландів склав 132,50 млн. дол. США (+10,9%).

Загальний обсяг торгівлі товарами та послугами у 2018 р. становив 2703,5 млн. дол. США (зростання на 4% порівняно з 2017 р.).

Станом на кінець 2018 р. нідерландські інвестиції в економіку України становили 7,06 млрд. дол. США (зростання на 12,2% у порівнянні з 2017 р.). Нідерланди залишаються другим (21,86% від загального обсягу інвестицій) після Кіпру інвестором в українську економіку.

За даними Мінагрополітики України, Нідерланди очолюють ТОП-5 ключових імпортерів українських аграрних та харчових продуктів у ЄС (було експортовано продукції на суму майже 1,2 млрд. дол. США).

В Україні працює понад 250 компаній з нідерландським капіталом. Найбільшими інвесторами є ING Ukraine, Rabobank, Philips, Akzo Nobel, Unilever Export, Royal Dutch Shell, FMO.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

У Нідерландах існує низка місцевих українських музичних та танцювальних колективів, які здійснюють популяризацію української музичної традиції у Нідерландах. Зокрема, хор ім.Лисенка, Утрехтський візантійський хор, фольклорний ансамбль «Русалка», вокальний ансамбль Червоні Коралі» тощо. З огляду на значний інтерес у Нідерландах до української музики та співу, як народного так і класичного, українські колективи на постійній основі запрошуються у гастрольні тури в Нідерланди. Серед нідерландських організацій, які здійснюють діяльність у сфері промоції української культури, діє фундація «Українці в Нідерландах», організація Brand New Ukraine, гуманітарний фонд «Супутник». У 2018 р. за сприяння Посольства України в Нідерландах була створена громадська організація „OpenDoorUkraine.NL” для розвитку культурного, гуманітарного та торговельно-економічного співробітництва, яку очолив перший Посол Нідерландів в Україні Р.Серрі. Згадані організації на постійній основі проводять різноманітні інформаційні та іміджеві заходи, культурно-мистецькі фестивалі, Дні України в окремих містах Нідерландів.

У Нідерландах загалом діє понад 40 організацій, які створені нідерландцями для надання соціально-гуманітарної допомоги Україні та для задоволення культурних потреб та зацікавленості східноєвропейською (в тому числі і українською) культурою нідерландців. До діяльності таких організацій також активно долучаються іммігранти українського походження.

6. Наукове та освітнє співробітництво

У сфері наукового співробітництва між Україною та Нідерландами пріоритетними є космічна галузь, охорона здоров’я, IT технології та кібербезпека.

Державне космічне агентство України (ДКАУ) та Нідерландське космічне агентство підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері використання космічного простору в мирних цілях. Церемонія підписання відбулася 2 жовтня 2018 р. під час участі делегації на чолі з головою ДКАУ на Міжнародному конгресі в Бремені (Німеччина).

Україна спільно з Нідерландами провела перші в історії двосторонніх відносин міжвідомчі консультації щодо посилення співробітництва в сфері кібербезпеки. Також досить активно розвивається співпраця з інноваційним кластером The Hague Security Delta. Наприкінці 2018 р. Посольство України в Нідерландах взяло участь у тижні кібербезпеки в Гаазі як партнер з виставковим павільйоном та окремою українською сесією. Крім цього, Україна бере участь у роботі міжнародної платформи в галузі кібербезпеки Global Forum for Cyber Expertise (GFCE).

У сфері охорони здоров'я Україна розвиває партнерство з організацією Task Force Health Care (TFHC), яка з 1996 року представляє нідерландський сектор охорони здоров’я та об’єднує ключових представників галузі.

Співпраця з провідними нідерландськими університетами, такими як Делфтський технологічний університет, Лейденський університет, Університет і дослідницький центр Вагенінгена, є одним з пріоритетів у сфері освітнього співробітництва.

 

7. Договірно-правова база

Кількість документів: 41.

Ключові документи:

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерланди (Підписано: 14.07.1994, діє з: 01.06.1997).

Конвенція між Україною та Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (Підписано: 24.10.1995, діє з: 02.11.1996).

Протокол «Про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно» (Підписано: 12.03.2018).

Угода між Національним Бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦA) України та Радою з Безпеки Польотів Нідерландів про передачу проведення розслідування авіаційної події з повітряним судном Боїнг 777-200, реєстраційний номер: 9M-MRD авіакомпанії «Малазійські Авіалінії» рейс MH17 (Підписано: 24.07.2014, діє з: 24.07.2014).

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну Місію захисту розслідування (Підписано: 28.07.2014, діє з: 01.08.2014).

Угода (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2019 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року (Підписано: 23.07.2018, діє з 08.01.2019).

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малазійських авіаліній 17 липня 2014 року (Підписано: 7.07.2017, діє з 28.08.2018).

8. Українська громада.

Українська діаспора в Нідерландах не є чисельною порівняно з такими великими громадами українців, як у США, Канаді, Франції, Німеччині тощо. Кількість офіційно зареєстрованих громадян України у Нідерландах, станом на 01.01.2018 р, становить 5583 особи (інформація оновлюється кожні два роки). Загалом, за інформацією Нідерландського бюро статистики (CBS), на території Нідерландів проживає близько 11,3 тис. осіб, які народилися в Україні, (які відповідно до законодавства Нідерландів вважаються громадянами України) хоча приїхали в Нідерланди також з інших країн (наприклад, Казахстану, Білорусі, РФ тощо). Слід враховувати, що особи, які народилися до 31.12.1991 р. зареєстровані у нідерландській базі даних як вихідці з колишнього СРСР.

Громадяни України або іммігранти українського походження в Нідерландах належать до нової, т.зв. «економічної», хвилі імміграції. Вони приїжджають до Нідерландів працювати за контрактом (часто залишаються в країні та отримують нідерландське громадянство). Спостерігається «сезонна міграція», тобто існує почергова тенденція як збільшення, так і зменшення кількості громадян України на території Нідерландів.

Місцями компактного проживання громадян України є передусім великі міста Нідерландів: Амстердам, Роттердам, Гаага, а також міста-університетські центри Утрехт, Лейден, Гронінген і Ейндховен. Активну участь в українських заходах, що організовуються Посольством або нідерландськими організаціями, беруть студенти з України, які перебувають у країні на навчанні.

Останнім часом спостерігається сплеск активності української громади, тенденція їхнього гуртування навколо реалізації окремих проектів та заходів українського спрямування, а також створення національних культурно-гуманітарних осередків українців у Нідерландах. Однією з найбільш активних організацій, що об’єднує українську громаду, є фундація «Українці в Нідерландах».

З квітня 2014 р. у Нідерландах діють осередки Української греко-католицької церкви. Також українською громадою було організовано шість суботніх/недільних українських шкіл у м.Гаага, м.Амстердам, м.Гронінген, м.Ейндховен, м.Роттердам, м.Утрехт . 

У Нідерландах видається щоквартальний часопис «Журнал Україна» (Oekraine Magazine) нідерландською мовою. Журнал випускається на волонтерських засадах і є неприбутковим проектом нідерландської громадської організації «Платформа співробітництва Україна – Нідерланди».

Королівство Норвегія

1. Визнання України: 24 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 5 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини

На сьогодні у відносинах між Україною та Норвегією досягнуто відчутного прогресу в усіх ключових сферах взаємодії. Суттєво активізовано двосторонній політичний діалог. За результатами першого в історії взаємин офіційного візиту Президента України П.О.Порошенка в Норвегію 18 жовтня 2016 року, відносини між Україною та Норвегією були офіційно проголошені міждержавним партнерством. 8-10 травня 2017 року Норвегію відвідав з робочим візитом Голова Верховної Ради України А.В.Парубій. 27-28 січня 2019 року відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана у Норвегію, під час якого, зокрема, підписано Спільну заяву щодо посилення українсько-норвезького співробітництва у сфері енергетики.

Наразі у двосторонніх стосунках відсутні будь-які невирішені проблемні питання.

Забезпечується належне функціонування Українсько-норвезької міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки (установче засідання було проведене в м. Осло 27 вересня 2016 року), а також започаткованого у квітні 2017 року Українсько-норвезького діалогу з питань європейської інтеграції. Активно розвивається міжпарламентське співробітництво. У квітні 2018 року у Стортингу (Парламенті) Норвегії створено – вперше в історії двосторонніх відносин – Групу дружби з Україною. Відбуваються регулярні консультації на експертному рівні. Найважливішими заходами українсько-норвезького діалогу протягом 2018 року стали візити в Україну Президента Стортингу Т.В.Трьоен (18-20 вересня 2018 року), Міністра закордонних справ Норвегії І.Е.Сьорейде (4-6 вересня 2018 року), Міністра торгівлі та промисловості Норвегії Т.Р.Ісаксена (10-11 вересня 2018 року), візит Міністра освіти і науки України Л.М.Гриневич у Норвегію (14-17 листопада 2018 року) та проведення у Києві другого засідання Українсько-норвезької міжурядової комісії з питань співробітництва в галузі торгівлі, підприємництва та економіки (11 вересня 2018 року).

Норвегія дотримується послідовної позиції щодо невизнання анексії Криму, засудження агресії Росії на Донбасі та у Керченській протоці, а також обумовленості міжнародних санкцій проти Росії повним відновленням державного суверенітету та територіальної цілісності України. Попри те, що Норвегія не є державою-членом ЄС, вона у повному обсязі приєдналася до обмежувальних заходів, запроваджених ЄС щодо Росії у зв’язку з її агресією проти України. З 2014 року Норвегія повністю зупинила співпрацю з Росією у військовій сфері.

Норвегія підтримує Україну в міжнародних організаціях, зокрема, протягом 2014-2019 років стала співавтором більшості резолюцій Генеральної Асамблеї ООН на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

4. Торговельно-економічне співробітництво

Протягом останніх років українсько-норвезьке торговельне та інвестиційне співробітництво характеризується високою позитивною динамікою.

У 2018 році обсяги двосторонньої торгівлі товарами між Україною і Норвегією становили понад 255 млн. дол. США. Україна експортувала товарів до Норвегії майже на 28 млн. дол. США, що на 45% більше за відповідний період попереднього року. Основними статтями експорту є судна (19,9%), зернові культури (18,7%) та реактори ядерні, котли, машини (12,1%). За цей же період з Норвегії Україна імпортувала товарів на понад 227 млн. дол. США (+4,8%), основною позицією імпорту традиційно є риба і ракоподібні (70,3%).

За даними Держстату України, у 2018 році торгівля України з Норвегією у сфері послуг досягла понад 72,9 млн. дол. США. Український експорт до Норвегії зріс на 26,6% до майже 34 млн. дол. США. Основними статтями експорту є послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (68,1%). За цей же період імпорт послуг з Норвегії зріс на 45% до 39 млн. дол. США. Основними позиціями імпорту є ділові послуги (61,4%).

Дієвим інструментом розвитку торговельно-економічного співробітництва стала Угода про зону вільної торгівлі між Україною та державами-членами ЄАВТ, яка була підписана 24 червня 2010 р. у м. Рейк’явік (Ісландія) та набрала чинності 1 червня 2012 р.

У 2018 році з огляду на загальну перспективність розвитку відновлюваної енергетики в Україні, привабливий «зелений» тариф, сприятливі кліматичні умови та значний прогрес у дерегуляції українського енергетичного ринку, відбулося започаткування перших багатомільйонних інвестиційних проектів Норвегії в Україні. Зокрема, норвезька компанія Scatec Solar будує в Україні кілька комплексів сонячних електростанцій загальною потужністю від 200 до 300 МВт. Інша норвезька компанія NBT оголосила про готовність інвестувати протягом 2019 року майже 350 та 750 млн. євро у спорудження комплексів вітрових електростанцій у Херсонській та Запорізькій областях. У разі реалізації цих планів, загальний обсяг норвезьких інвестицій у рамках зазначених проектів становитиме до 1,5 млрд. дол. США.

Інвестицій з України в економіці Норвегії не зареєстровано.

5. Наукове та освітнє співробітництво

Юридичним підґрунтям для реалізації програм і проектів двостороннього співробітництва є Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Королівства Норвегія про технічне і фінансове співробітництво, підписана під час офіційного візиту Президента України П.О.Порошенка у Норвегію 18 жовтня 2016 року. Угода дозволяє отримувати від Норвегії ноу-хау у відповідних галузях, розширювати підготовку кадрів із залученням передового норвезького досвіду, проводити відповідні консультації та впроваджувати нові технології.

Низку проектів реалізовано на напрямах середньої, вищої та післядипломної освіти. З 2015 року Європейський центр ім. Вергеланда (м. Осло) тісно співпрацює з Міністерством освіти України з метою реформування навчальної програми та національної школи. Станом на початок 2019 року до участі в програмі залучено понад 350 шкіл з усіх областей України, підготовлено 40 тренерів, створено кілька посібників з громадянської відповідальності, запропоновано новації до навчальної програми для 12 класу. В рамках програм «Євразія», «Еразмус+» та низки інших у 2018 році тривала реалізація 29 проектів Норвезького центру з питань міжнародного співробітництва у сфері освіти (SIU) спільно з ВНЗ України на суму понад 8 млн. дол. США (загалом, з 2010 року реалізовано 68 проектів на загальну суму понад 11 млн. дол. США).

Проект «Норвезько-української співпраці в галузі освіти та досліджень у сфері стійкого управління» Університету Нурд (м. Будьо) з КНУ ім. Тараса Шевченка дав змогу започаткувати спільні програми і отримати дипломи 190 магістрам, 35 кандидатам наук та 60 викладачам. Протягом 2018 року дипломи отримали випускники проекту «Професійна перепідготовка військовослужбовців Збройних Сил України, звільнених у запас та членів їх сімей», що вже 15 років проводиться під егідою Міжнародного фонду соціальної адаптації, Норвезького Інституту ділового управління Університету Нурд та 18 університетів України.

Тривають проекти двосторонньої співпраці із залученням КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУ «КПІ», НУ «Києво-Могилянська академія». За підтримки «Фонду родини Богдана Гаврилишина» Осло традиційно відвідують делегації української молоді для вивчення місцевого досвіду ведення бізнесу та муніципального управління. Норвезько-українська торговельна палата п’ятий рік поспіль реалізує програму бізнес-навчання «Молоді підприємці».

6. Двостороння договірно-правова база

Двостороння договірно-правова база нараховує 33 чинні документи, включаючи міждержавні, міжурядові та міжвідомчі угоди й меморандуми.

7. Українська громада

За даними Норвезької імміграційної служби, в країні проживає майже 7700 етнічних українців, в основному, в мм. Осло, Берген, Ставангер, Драммен. Діють 3 недільні школи, існують 4 регіональні українські культурно-просвітницькі громадські організації:

- Українська громада в Норвегії (заснована у 2004 р. у м. Осло);

- Українська спілка Західної Норвегії (заснована у 2009 р. у м. Берген);

- Українська спілка в Ругаланн (заснована у 2016 р. у м. Ставангер);

- Українська спілка в Тронхеймі (заснована у 2018 р. у м. Тронхейм).

Республіка Польща

1. Визнання України:  2 грудня 1991 року (Польща першою у світі офіційно визнала державну незалежність України).

2. Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року

3. Політичні відносини:

3.1     У 1992 р. між країнами підписано Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. 1998 року рішенням Президентів України та Польщі українсько-польські відносини було піднесено до рівня стратегічного партнерства. Стратегічний характер українсько-польських відносин обумовлюється географічним сусідством, спільною історією, подібністю національної ментальності та культур, збігом інтересів у багатьох сферах, особливо у безпековій. Відносини між країнами характеризуються високим рівнем довіри та інтенсивною взаємодією на усіх рівнях. Польща виступила одним з найактивніших прихильників Революції гідності в Україні. Офіційна Варшава рішуче засудила анексію Росією Криму та військове вторгнення РФ у східні області  України. Польща здійснює активні зусилля з метою консолідації позицій країн ЄС і НАТО на підтримку України. РП надає значну гуманітарну допомогу постраждалим від бойових дій на Донбасі. Польські експерти консультують українську владу у впровадженні внутрішніх реформ в Україні, зокрема у сферах децентралізації влади та антикорупційної політики. Польща активно підтримує процес європейської інтеграції України. Членство України в ЄС є стратегічним інтересом Польської держави.

3.2 Діалог високого рівня (протягом 2014-2015 рр.):

Між двома державами підтримується інтенсивний політичний діалог. Протягом 2014 року 27 двосторонніх зустрічей на високому рівні. За січень-серпень 2015 року - 14. Протягом 2014-2015 глави держав обмінялися візитами: офіційний візит Президента України Петра Порошенка до РП відбувся 17-18 грудня 2014 року, офіційний візит Президента РП Броніслава Коморовського в Україну відбувся 8-9 квітня 2015 року. Протягом 2015 року Президент України два рази відвідав Польщу і Президент РП також два рази відвідав Україну. 14 серпня 2015 року відбулася перша телефонна розмова між Президентом України та новобраним Президентом РП Анджеєм Дудою. Передбачається, що перша зустріч президентів відбудеться в рамках 70-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку. Активним є також діалог на міжурядовому рівні. 19 січня 2015 року Глави Урядів України та РП Арсеній Яценюк і Ева Копач започаткували перші міжурядові консультації, які зібрали за одним столом прем’єрів та ключових міністрів двох країн. Арсеній Яценюк здійснив візит-відповідь у Варшаву 9 вересня 2015 року.      

3.3 Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств (протягом 2014-2015 рр.):

Інтенсивний діалог ведеться також на рівні зовнішньополітичних відомств. Протягом  2014-2015 рр. відбулося два засідання Ради МЗС України та Польщі, а також низка консультацій на рівні директорів профільних департаментів. Міністри закордонних справ України Павло Клімкін та Польщі Гжегож Схетина перебувають у регулярному робочому контакті.

3.3 Міжпарламентське співробітництво:

Від 2003 року під співголовуванням заступників глав парламентів функціонує Міжпарламентська асамблея «Україна – Польща», до складу якої входять 20 депутатів Верховної Ради України та 20 депутатів Сейму РП. Останнє засідання Асамблеї відбулося 21-22 червня 2015 року. Важливою складовою міжпарламентського діалогу є також заснована у 2005 році Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литви та Сенату Польщі. Співголовами Тристоронньої асамблеї є глави парламентів згаданих держав. Останнє засідання Асамблеї відбулося 29 травня 2015 року. Активно працює також Українсько-польська міжпарламентська група. До складу української частини групи входить 85 народних депутатів, голова – Борис Тарасюк («Батьківщина»). До складу польської міжпарламентської групи дружби входить 59 депутатів Сейму і Сенату РП, голова – Марія Зуба («Право і справедливість»).

3.4 Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Між Україною та Польщею існує десять двосторонніх інституційних механізмів: Консультаційний Комітет Президентів України та Республіки Польща; Міжурядова комісія з питань економічного співробітництва; Міжурядова координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва; Рада МЗС України та МЗС РП; Міжурядова українсько-польська Комісія у справах охорони і повернення втрачених та незаконно переміщених культурних цінностей під час ІІ Світової війни; Українсько-польська конференція з питань євроінтеграції; Міжпарламентська асамблея «Україна – Польща»; Міжпарламентська асамблея «Україна-Польща-Литва»; Економічний Форум «Україна-Польща» (діє під патронатом глав держав); Українсько-польський Форум партнерства.

4. Торговельно-економічні відносини:

Республіка Польща є найбільшим торгівельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи та четвертим найбільшим торгівельним партнером України у світі. Протягом січня-червня 2015 року обсяги торгівлі між країнами склали 2,1 млрд. дол. США і засвідчили скорочення. Торгівля товарами традиційно домінує над торгівлею послугами. 

За 6 міс. 2015 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 1 994,9 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року зменшились на 32,3%.  При цьому рівень українського експорту до РП становив 929,4 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року зменшився на 37,7%. Обсяг польського імпорту до України склав 1065,5 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року знизився на 26,8%.

Від’ємне сальдо України у зовнішній торгівлі з РП за 6 міс. 2015 року склало 136,1 млн. дол. США.

Основні статті українського експорту до Польщі: чорні метали (17%), електричні машини і устаткування (16,5%), руди, шлаки та зола (12,1%), деревина і вироби з деревини (8,9%), продукти переробки овочів (5,3%).

Основні статті українського імпорту з Польщі: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (21,4% від загального обсягу українського імпорту), електричні машини і устаткування (10,1%), полімерні матеріали, пластмаси (8,9%), котли, машини, апарати і механічні пристрої (6,2%), папір та картон (3,1%).

Обсяги зовнішньої торгівлі послугами України з Республікою Польща за результатами 6 міс. 2015 року знизилися на 27,0% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року і склали 128,9  млн. дол. США. Рівень українського експорту послуг до РП за 6 міс. 2015 року становив 84,3 млн. дол. США (зменшення на 20,3%), а рівень польського імпорту послуг до України – 44,6 млн. дол. США (зменшення на 39,7%).

Станом на 1 липня 2015 р. обсяги польських інвестицій в Україні становили 790,8 млн. дол. США, що складає 1,8% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. З початку 2015 р. польські інвестиції скоротилися на 40,4 млн. дол. США.

Найвагомішими польськими інвестиціями в Україні є: фабрика будівельної кераміки «Церсаніт», фабрика паркету «Барлінек», меблева фабрика «Новий Стиль», фабрика упаковки «Кен-Пак», фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін», фабрика металообробки «Полімекс-Мостосталь», банки «Кредобанк» та «Плюс-банк», кластерне утворення «Агромісто».

За даними Державної служби статистики України, обсяги українських інвестицій в польській економіці станом на 01.07.2015 р. склали 51,3 млн. дол. США, що становить 0,8% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном. З початку 2015 р. українські інвестиції скоротилися на 2,1 млн. дол. США. За наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не зараховуються українською статистикою, перевищує 1 млрд. дол. США.

Найвагомішими українськими інвестиційними проектами в РП є: металургійний комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор – «ІСД»),  суднобудівельний завод „Сточнє Гданське” (інвестор – «ІСД»), «Гута Покуй» (інвестор – Група «Приват»), завод освітлювальних приладів «Геліос» (інвестор – «Іскра»),  плодопереробний завод «T.B.Fruit Dwikozy» (інвестор – компанія «T.B.Fruit», власник торгівельної марки «Яблуневий дар»), Мазовецький сироварний завод "Ostrowia" (інвестор – Група компаній "Milkiland").

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Обидві країни зацікавлені у популяризації свого культурного надбання. Співпрацюючи з Польщею у сфері культури, Україна зосереджує роботу на трьох напрямах: використання польського досвіду у реформуванні менеджменту культурної галузі України, підтримка Польщею інтеграції українського культурно-мистецького середовища у загальноєвропейський культурний простір та поширення здобутків української культури.

У Польщі протягом року відбувається низка цікавих подій, спрямованих на  популяризацію української культури, звичаїв і традицій. Це, зокрема: фестиваль української культури у Сопоті, фестиваль «Українська весна» у Познані, «Лемківська ватра» у Ждині та «Битівська ватра» у Битові, «Купальська ніч» та фестиваль культури «Підляська осінь». Ці фестивалі організовуються у тісній співпраці з осередками української меншини Польщі, польськими неурядовими організаціями та державними інституціями.

Українські митці щороку запрошуються на фестиваль «Схід культури», який організовується Національним центром культури Польщі. Представники українського модерну також беруть участь у фестивалі культури Польщі, Німеччини та України «Most/Brücke», що популяризує найновітніші мистецькі течії. 

Великою популярністю та зацікавленістю поляків користуються «Дні України», які проводяться як на регіональному рівні, так і серед студентської та шкільної молоді в різних містах і містечках та навчальних закладах Польщі. Під час цих заходів можна дізнатися багато про українські традиції та спробувати страви української кухні.  

6. Наукове та освітнє співробітництво

Пріоритетом співпраці в галузі освіти та науки між Україною та Республікою Польща є забезпечення освітніх потреб українців у Польщі, а також розширення можливостей міжлюдських контактів. Надзвичайно великого значення останнім часом надається  розширенню обмінів учнів шкіл, студентів, науковців. Нещодавно створена Українсько-польська Рада обміну молоддю сприятиме активізації діалогу на рівні молоді та збільшенню міжлюдських контактів.

Польська сторона надає щорічні гранти українським студентам для навчання у Європейському колегіумі в Натоліні, спеціалізацією якого є проблематика європейської інтеграції.  

На даний момент у Польщі навчається 23,5 тисячі українських студентів. У 2014/2015 навчальному році польський уряд надав 500 стипендій на навчання у польських університетах для студентів та аспірантів з України (переважно із зони АТО та тимчасово окупованого Криму). 

Відповідно до Міжвідомчої угоди про співробітництво в галузі освіти, підписаної у січні 2015 року, відбуватиметься обмін вчителями польської та української мови, вихователями дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з України та Польщі.

На території Республіки Польща діє п’ять комплексів шкіл з вивченням окремих предметів українською мовою та понад 140 пунктів навчання української мови.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база між Україною та РП налічує 135 чинних міжнародних договори.  Між суб’єктами адміністративно-територіального устрою України та Польщі укладено понад 470 домовленостей про співпрацю.

Базовим документом українсько-польського співробітництва є Договір між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво, укладений у 1992 році. Одні з ключових двосторонніх документів:  Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне заохочення та захист інвестицій (1993), Угода між КМУ та Урядом Республіки Польща про економічне співробітництво (2005), Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення (2012).

Ведеться робота з підготовки двосторонніх документів у сфері торговельно-економічного та енергетичного співробітництва, прикордонної співпраці, транспорту, екології, культурно-гуманітарного співробітництва та військово-технічної співпраці тощо.

8. Українська громада

Українці у Польщі – автохтонне (корінне) населення, яке до проведення  переселень 1944-1945 років та операції “Вісла” (1947 рік), переважно, компактно проживало на південно-східних теренах Польщі. 

Згідно з останнім загальним переписом населення, проведеним в Польщі у 2011 році, кількість громадян Польщі, які задекларували свою приналежність до української національності, становить 49 тис. осіб, лемками визнали себе 10 тис. осіб.

Територіально українська меншина розташована, в основному, у північних і західних регіонах країни. У Вармінсько-Мазурському  воєводстві з центром у м.Ольштин проживає найбільша кількість етнічних українців - понад 12 тисяч осіб. У Дольношльонзькому (м.Вроцлав) - понад 3500 осіб, Західно-Поморському (м.Щецін) - майже 3000, Підкарпатському (м.Жешув) - понад 2500, Поморському (м. Гданськ) - приблизно 2000, Малопольському  (м. Краків) - майже 2000, Підляському (м.Бялисток) – приблизно 1500.

Організоване українське життя у Польщі налічує понад 50 років. До найвпливовіших українських неурядових організацій Польщі належать: Об’єднання українців у Польщі; Союз українців Підляшшя; Об’єднання лемків; Українське Товариство; Українське вчительське товариство; Фонд Української культури; Союз українок Польщі.

9. Дипломатичні представництва України 

Посольство України в Республіці Польща – http://poland.mfa.gov.ua/ua

Генеральне консульство України в Кракові – http://krakow.mfa.gov.ua/ua

Генеральне Консульство України в Любліні – http://lublin.mfa.gov.ua/ua

Консульство України в Гданську – http://gdansk.mfa.gov.ua/ua

Португальська Республіка

1. Визнання України: 07 січня 1992 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 січня 1992 року

3. Політичний діалог

Основні контакти на найвищому та вищому рівнях:

13-16 квітня 1998 р. – державний візит Президента Португалії Ж.Сампайо в Україну;

25-27 жовтня 2000 р. – державний візит Президента України Л.Д.Кучми до Португальської Республіки;

20-23 квітня 2008 р.  – офіційний візит Голови Верховної Ради України А.П.Яценюка до Португальської Республіки.

23-24 червня 2008 р.  – офіційний візит Президента України В.А.Ющенка до Португальської Республіки;

16 січня 2017 р. – офіційний візит Міністра оборони України С.Полторака до Португалії.

7-8 липня 2017 р. – робочий візит  Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе.

17-18 грудня 2017 р. – офіційний візит Президента України П.О.Порошенка до Португальської Республіки.

3-4 квітня 2018 р. – офіційний візит Міністра національної оборони Португалії Ж.Азереду Лопеша в Україну.

 12-14 вересня 2018 р. – робочий візит Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі С.І.Кубіва до Португалії.

Основні контакти на рівні зовнішньополітичних відомств:

Політичний діалог на рівні глав дипломатичних відомств започатковано під час візиту в Україну Міністра закордонних справ Португалії Жуао де Деуш Пінейру 26-27 січня 1992 року.

9-10 лютого 2000 р.  - офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка в Португалію.

12-13 лютого 2003 р. - офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Португалії А.Мартінш да Кружа;

16-18 листопада 2006 р. - офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка до Португалії;

15-16 вересня 2016 року – офіційний візит до Португалії Міністра закордонних справ України П.Клімкіна.

10-11 липня 2017 року – офіційний візит Міністра закордонних справ Португалії А.Сілви в Україну.

4. Торгівельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2018 р. загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною і Португалією становив 331,3 млн. дол. США, з них: український експорт – 252,4 млн. дол. США, імпорт – 78,9 млн. дол. США.

Торгівля товарами

У 2018 р. показник двосторонньої торгівлі товарами скоротився на 6,5% та склав 308,6 млн. дол. США, з них: експорт – 247,0 млн. дол. США, імпорт – 61,6 млн. дол. США, позитивне для України сальдо – 185,4 млн. дол. США.

Основними статтями українського експорту до Португалії традиційно залишаються продукти сільського господарства (66% від загального експорту).

Товарна структура експорту: зернові культури (44,9%), насіння і плоди олійних рослин (19,1%), жири та олії тваринного або рослинного походження (2,1%).

Товарна структура імпорту: електричні машини (21,8% від загального імпорту), котли, машини (12%), корок та вироби з нього (9%), взуття (7,5%), вироби з чорних металів (6%), одяг, трикотажні вироби (5,1%), кава, чай (2,8%), алкогольні і безалкогольні напої, оцет (2,5%), пластмаси, полімерні матеріали (2,4%), молоко та молочні продукти, яйця птиці (1,7%), фармацевтична продукція (1,4%).

Торгівля послугами

Обсяг торгівлі послугами у 2018 р. у порівнянні з попереднім роком збільшився на 40,0% та становив 22,6 млн. дол. США, з них: експорт – 5,3 млн. дол. США (падіння на 15,1%), імпорт – 17,3 млн. дол. США (зростання на 71,3%), негативне для України сальдо у розмірі 11,6 млн. дол. США.

Структура експорту послуг: телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (26,7%), транспортні (25,8%), туристичні (6,6%).

Структура імпорту послуг: транспортні (45,2%), ділові - 36,5%, туристичні - 8,8%.

Інвестиційне співробітництво

Співробітництво України з Португалією в інвестиційній сфері базується на положеннях Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій (2003 р.) та Меморандуму про співпрацю між Українським центром сприяння іноземному інвестуванню та Агентством з питань інвестицій та зовнішньої торгівлі Португалії (2009 р.).

На сьогодні португальські інвестиції в Україну складають близько 15,6 млн. дол. США. Основними португальськими інвесторами в Україну вважаються компанія «AMORIM», світовий лідер виробів з корку, а також компанія «FAPOMED», що здійснює пошив медичного одягу в Україні (смт. Гоща, Рівненська область). Заявлені інвестиції останньої становлять 8,3 млн. дол. США. У 2018 році керівництво «FAPOMED» розпочало переговори з Одеською ОДА з метою започаткування аналогічного виробництва в південному регіоні.

На сьогодні ще чотири португальські компанії прийняли рішення щодо інвестування в економіку України: об’єднання «Visabeira Global» у телекомунікаційну галузь, компанія «INGRALUB» у будівництво в Київській області заводу з виробництва мастильних матеріалів, компанія «ILHO PL S.A.» у будівництво м’ясопереробного комбінату в Тернопільській області, об’єднання «ЕVORA» у будівництво ливарного заводу у Львівській області.

Прямі українські інвестиції в економіку Португалії не зафіксовані.

 

5. Культурно-гуманітарне співробітництво

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Португалією базується на положеннях Угоди між Україною і Португалією про співробітництво в галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації від 05 грудня 2001 р., а також низці протоколів та угод, укладених між вищими навчальними закладами країн.

Існуюча нормативно-правова база дозволяє здійснювати ефективний та всебічний розвиток усіх напрямів двостороннього гуманітарного співробітництва, що сприяє активному представленню традицій, історії та культурної спадщини України в Португалії. Португальська аудиторія демонструє значний інтерес до культурно-мистецьких заходів, які проводяться Посольством України.

Українська громада відіграє важливу роль у популяризації української культури та історії в Португалії.

Окрема увага приділяється підвищенню обізнаності в Португалії щодо Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. 3 березня 2017 р. Асамблея Республіки прийняла дві резолюції щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом в Україні та вшанування пам'яті жертв цієї трагедії.

 

6. Міжпарламентське співробітництво:

  • 17 травня 2006 р. в Асамблеї Республіки (парламенті) Португалії вперше офіційно зареєстрована Група Дружби «Португалія-Україна».  У парламенті Португалії ХІІІ скликання склад групи було оновлено 12 травня 2016 року. Голова групи – депутат Соціалістичної партії Рікардо Бешіга.
  • Останній склад депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Португалією оновлено 5 березня 2015 року. Голова групи – депутат Народної партії Павло Дзюблик.
  • 15-16 листопада 2016 р. відбувся візит в Україну делегації Асамблеї Республіки на чолі з Головою Комітету закордонних справ та португальських громад С.С. Пінту.
  • Голова групи дружби «Португалія – України» в Асамблеї Республіки Р.Бешіга взяв участь у Міжнародному форумі у м. Київ, присвяченому 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні 22-24 листопада 2018 р. та виступив на меморіальному засіданні у Верховній Раді України 23 листопада 2018 р.
  • 20-26 березня 2019 р. відбувся візит до Португалії групи з міжпарламентських зв’язків України з Португальською Республікою у Верховній Раді України на чолі з її Головою П. Дзюбликом.

 

7. Існуючі двосторонні органи високого рівня:

  • Міжурядова українсько-португальська комісія з питань економічного, промислового та технічного співробітництва (перше засідання відбулося 3 квітня 2009 р. у Києві, друге – 20 червня 2018 р. у Лісабоні.

 

8. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-португальських відносин складається з 59 двосторонніх документів на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях.   

Ключові документи:

– Угода про  дружбу і співробітництво між Україною та Португальською Республікою (25 жовтня 2000 р.);

– Угода між Україною та Португалією про сприяння та взаємний захист інвестицій (25 жовтня 2000 р.);

– Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на капітал між Україною та Португалією (9 лютого 2000 р.);

– Угода про соціальне забезпечення між Україною та Португальською Республікою (07 вересня 2009 р.);

- Угода між Україною та Португальською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (22 травня 2017 р.)

- Угода між Україною та Португальською Республікою про економічне співробітництво (17 грудня 2017 р.).

 

 9. Українська громада

Нині в Португалії проживають 421 711 тис. офіційно зареєстрованих іноземців, серед яких громадяни України за своєю кількістю посідають третє місце у списку іноземних громад у Португалії (32 453 тис. легалізованих осіб або 7,7% від загальної кількості іноземців, відповідно до офіційних статистичних даних за 2017 рік, оприлюднених Службою у справах іноземців та кордонів Португалії; перше – громадяни походженням з Бразилії (85 426 тис. або 20,3%), друге – громадяни походженням із Кабо-Верде (34 986 тис. або 8,3%)).

За оцінками португальських експертів, наразі у країні нелегально перебувають 27 131 тис іноземців, серед яких 1 527 тис. громадян України, які не змогли легалізувати своє становище або втратили роботу.

 

10. Дипломатичні представництва України:

Посольство України у  Португалії https://portugal.mfa.gov.ua

Консульство України в Порту https://porto.mfa.gov.ua

Румунія

1. Визнання України: 8 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

Україна розвиває конструктивний та взаємовигідний діалог з Румунією з значного кола питань двостороннього та міжнародного порядку денного.

Румунія першою з країн членів ЄС завершила (3.07.2014 р.) процедуру ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Відбувається активний діалог на найвищому рівні, зокрема у 2015 р. Україну з офіційним візитом відвідав Президент Румунії Клаус Йоханніс (17.03.2015 р.). Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив офіційний візит до Румунії 17 лютого 2015 року. 

Створені та функціонують міжпарламентські групи дружби Україна-Румунія у Верховній Раді України та Палаті депутатів Румунії

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 р. загальний обсяг товарообігу між Україною та Румунією становив 1431,86 млн. дол. США, з якого експорт – 584,52 млн. дол., імпорт – 847,34 млн. дол.

У порівнянні з аналогічним періодом 2013 р. товарообіг зменшився на 0,7%, експорт – зріс на 6,9%, а імпорт – знизився на 5,4%. Негативне торговельне сальдо для України склало 262,83 млн. дол.

5. Співробітництво у сфері науки та освіти:

Україна та Румунія активно розвиває співпрацю на рівні навчальних закладів та академічних інституцій. На постійній основі діють програми академічного обміну між Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, Національним університетом «Львівська політехніка» та навчальними закладами в містах Бухарест, Клуж, Сучава, Яси та Галац.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 44.

Основні двосторонні документи:

Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією був підписаний у Констанці 2 червня 1997 р. (Верховна Рада України ратифікувала Договір 17 липня 1997 р., Парламент Румунії – 14 липня 1997 р.).

Договір між Україною та Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань був підписаний 17 червня 2003 р. (ратифікований ВРУ 12 травня 2004 р., Парламентом Румунії – 5 квітня 2004 р.).

Консульська Конвенція між Україною та Румунією була підписана 3 вересня 1992 р. (набула чинності 14.03.1995 р.).

7. Українська меншина

За даними перепису 2011 року, на території Румунії проживає 50900 етнічних українців або 0,27% від загальної кількості населення.
Основними місцями компактного проживання українців в Румунії є повіти Марамуреш (31 000 осіб), Тіміш (6 000 осіб), Сучава (5700  осіб) та Караш-Северін (2 600 осіб).

У 1990 р. було створено Союз українців Румунії (квота організації у Парламенті Румунії - один депутат; СУР представлений у Раді національних меншин).  

У складі Посольства України в Румунії функціонує Культурно-інформаційний центр, відкритий у 2007 році.

8. Дипломатичне представництво України в Румунії:

Посольство України в Румунії – http://romania.mfa.gov.ua/ua

Республіка Сан-Марино

1. Визнання незалежності України: 30 жовтня 1995 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 жовтня 1995 року

3. Політичні відносини:

Здебільшого контакти на виcокому рівні відбуваються в рамках міжнародних організацій. Сан-маринська сторона взяла участь у міністерському засіданні ОБСЄ (м.Київ, 5-6 грудня 2013 р.) на рівні Постійного представника Республіки Сан-Марино у цій організації.

19 листопада 2014 р. у парламенті Сан-Марино відбулись слухання щодо ситуації в Україні, участь в яких взяв Державний секретар закордонних справ П.Валентіні. Підставою для проведення слухань стало звернення Держдуми РФ до національних парламентів та міжнародних парламентських організацій у зв‘язку із занепокоєнням стосовно „злочинів проти цивільного населення” на Південному Сході України. У цьому контексті П.Валентіні підтвердив депутатам позицію Уряду Сан-Марино стосовно триваючого конфлікту між двома державами, наголосивши на необхідності дотримання принципу територіальної цілісності України, а також невизнанні анексії РФ Криму та Севастополя.

13 листопада 2017 року Посол України в Сан-Марино Є.Перелигін з робочою поїздкою відвідав Сан-Марино і зустрівся з Міністром закордонних справ Н.Ренці.

17 грудня 2018 року Сан-Марино підтримала проект резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».

22 грудня 2018 року під час 73-ї сесії Генеральної асамблеї ООН Сан-Марино підтримала резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)».

 

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Держстату України, у 2018 році обсяг товарообігу між двома країнами склав 4726,3 тис. дол. США (збільшився на 76,8% у порівнянні з попереднім роком, а в абсолютних показниках зростання склало 2053,2 тис. дол. США). При цьому, український експорт склав 2613,5 тис. дол. США (зростання на 34,1% або на 665,1 тис. дол. США), імпорт склав 2112,8 тис. дол. США (зростання на 191,5% або на 1388,1 тис. дол. США). Позитивне для України сальдо торгового балансу склало 500,7 тис. дол. США.

Український експорт до Сан-Марино складала наступна продукція: насіння і плоди олійних культур (43,2%); труби з чорних металів (32,5%); палива мінеральні (15,7%); овочі свіжі і морожені (6,0%); товари, придбані в портах (2,6%).

Структуру українського імпорту з Сан-Марино визначають таки товарні позиції: устаткування, обладнання (89,7%); електричні машини, трансформатори (6,1%); насіння і плоди олійних культур (2,0%); різні харчові продукти (0,4%); транспорті засоби (0,4%).

Двостороння торгівля послугами була забезпечена лише за рахунок українського експорту в Сан-Марино, який за 2018 рік становив 243,8 тис. дол. США. Структурно експорт послуг був представлений послугами повітряного транспорту.

 

5. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 4.

Ключові документи:

-           Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво (03.11.2005);

-           Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про сприяння та взаємний захист інвестицій (15.10.2008);

-           Міжурядова Угода про співпрацю в галузі культури (20.12.2012).

 

6. Українська громада

У Сан-Марино присутня українська громада. За офіційними даними сан-маринської статистики, в Сан-Марино на постійній основі проживає 81 громадянин України, ще орієнтовно 300 осіб - тимчасових мешканців, які працюють у сфері послуг (магазини, готелі, ресторани тощо).

Республіка Сербія

1. Визнання України: 15 квітня 1994 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 квітня 1994 р.

3. Політичні відносини:

Дипломатичні відносини між Україною і Союзною Республікою Югославія (СРЮ) було встановлено 15 квітня 1994 року. Між обома країнами відбувається інтенсивний політичний діалог. Мають місце регулярні контакти на всіх рівнях, спрямовані на реалізацію двосторонніх договорів та розширення договірно-правової бази відносин між Україною та Республікою Сербія.

Україна підтримує дипломатичні відносини з Республікою Сербія (РС) на рівні посольств. Послом України в Белграді є Олександр Ярославович Александрович.

Політичний діалог на високому рівні:

- 24 грудня 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ РС І.Дачича в Україну в якості Головуючого в ОБСЄ;

- 16-17 липня 2015 р. – робочий візит Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ РС І.Дачича в Україну в якості Головуючого в ОБСЄ.

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, двостороння торгівля товарами та послугами між Україною та Республікою Сербія у 2014 році склала 264,3  млн. дол. США, зменшившись у порівнянні з 2013 роком на 4,5%.

  • експорт товарів та послуг до Сербії склав 122,3 млн. дол. США;
  •  імпорт товарів та послуг з Сербії – 142 млн. дол. США;
  •  негативне для України сальдо – 19,7 млн. дол. США.

Експорт товарів до Сербії склав 111,7 млн. дол. США (зменшення на 6,9%),  імпорт товарів з Сербії – 140,7 млн. дол. США (падіння на 0,3%), негативне для України сальдо – 29 млн. дол. США.

Експорт послуг склав 10,6 млн. дол. США (зростання на 2,0%), імпорт – 1,3 млн. дол. США (скорочення на 43,6%), позитивне для України сальдо – 9,3 млн. дол. США. 

Загальна динаміка обсягів торгівлі товарами і послугами між Україною і Сербією протягом 2006-2014 років наведена у таблиці (в млн. дол. США).

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

 

 

2013

2014

Товарообіг

342

440

674

201

294

409

267

276

264

Експорт

267

370

579

143

211

289

136

132

122

Імпорт

75

70

95

58

83

120

131

144

142

Основні статті експорту: руди, шлаки і зола; чорні метали і вироби з чорних металів; палива мінеральні; деревина і вироби з деревини; добрива.

Основні статті імпорту: зернові культури; пластмаси і полімерні матеріали; електричні машини; папір та картон.

Найбільший обсяг сербських інвестицій спрямовано в сільське господарство та промисловість.

5. Культурно-гуманітарна співпраця між Україною і Республікою Сербія (РС) реалізується на основі міжурядової Угоди про співробітництво в галузі освіти, культури та спорту (1997 р.), Програми співробітництва у галузі культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури Республіки Сербія на 2009-2011 рр., Меморандумом між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерством з питань молоді та спорту Республіки Сербія про співробітництво в галузі молодіжної політики, фізичної культури та спорту (2012). Діють також Угода про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Архівом Сербії і Чорногорії (2004 р.), угода про співробітництво між Національною бібліотекою ім.Вернадського і Національною бібліотекою Сербії (2005), Угода про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Сербською академією наук і мистецтв (2006 р.), Робочий протокол на 2006-2010 роки між Національною спілкою письменників України та Спілкою літераторів Сербії (2006 р.), Угода між Київською обласною державною адміністрацією та Автономним краєм Воєводина про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво (2006 р.).

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співробітництво між Україною та Республікою Сербія в галузі освіти, науки і технології здійснюється на підставі прямих угод між вищими навчальними закладами обох країн, зокрема:

-                     між Донбаською державною машинобудівельною академією та Господарською академією м.Новий Сад;

-                     між Луганським національним унiверситетом iмені Т.Шевченка та Університетом м.Ніш;

-                     між Національною академією природоохоронного та курортного будівництва та Белградським університетом;

-                     між Чернівецьким торговельно-економічним інститутом та Університетом УНІОН м.Белград;

-                     між Харкiвським нацiональним унiверситетом радiоелектронiки та Університетом у м.Белград;

-                     між Київським національним Університетом імені Тараса Шевченка і Белградським університетом;

-                     між Львівським національним університетом імені Івана Франка і Белградським університетом;

-                     між Харківським національним університетом імені В.Н.Каразіна і Белградським університетом;

-                     між Донецьким національним університетом і Белградським університетом.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 71.

Ключові документи: Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво (27.11.1996 р.), Угода про співробітництво в галузі освіти, культури та спорту між Урядом України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія (27.01.1997 р.), Угода між Урядом Республіки Сербія та Кабінетом Міністрів України про відмову від візових вимог для громадян (08.12.2011 р.), Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про співробітництво в галузі оборони (01.09.2012 р.).

Важливі документи, які перебувають на стадії опрацювання: угоди про вільну торгівлю, про співробітництво в галузі соціального забезпечення, про співробітництво у сфері інтелектуальної власності, про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю, низка угод у транспортній сфері.

 8. Українська громада:

Загальна чисельність: близько 5-ти тис. українців та 14-ти тис. русинів.

Українсько-русинська громада Сербії поділена фактично на три частини – власне українців, русинів з українською свідомістю та радикальних русинів, які вважають себе окремою нацією. У соціальній структурі громади переважають селяни, робітники, дрібні підприємці.

Об’єднання українців: Національна рада української національної меншини та Національна рада русинської національної меншини. Діють також дві громадські організації – Союз русинів-українців Сербії, Товариство української мови, літератури та культури ім. Т.Шевченка “Просвіта”, а також низка локальних культурно-освітніх товариств. Радикальні русини об’єднані в організацію “Руська матка”.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Сербія – http://serbia.mfa.gov.ua

Словацька Республіка

1. Визнання України: 1 січня 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1993 року.

3. Політичні відносини:

Політичні відносини України і Словацької Республіки є історично добросусідськими, дружніми й характеризуються високим рівнем взаємодії. Словаччина виступає за вільний вибір Україною напрямку свого розвитку, її незалежність і територіальну цілісність. Логіка розвитку та зміст двосторонніх українсько-словацьких взаємин спрямовані на підтримку поступового входження нашої країни до європейського простору. За відсутності проблемних питань політичного характеру на перший план виходить розв’язання практичних аспектів, а також питань, пов’язаних з використанням набутого Словаччиною інтеграційного досвіду з метою прискорення практичної реалізації курсу України на європейську інтеграцію. Між державами існує динамічний політичний діалог, у т.ч. на найвищому рівні.

Політичний діалог

6.02.2015 р. робочий візит в Україну здійснив Премʼєр-міністр СР Р.Фіцо. Візит сприяв практичній співпраці Києва та Братислави у сфері євроінтеграції, посиленню взаємодії у торговельно-економічній та енергетичній галузях, активізації діалогу з питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва.

20-21.05.2015 р. офіційний візит в Україну здійснив Президент СР А.Кіска. Візит підтвердив солідарність СР з Україною у відстоюванні суверенітету та територіальної цілісності, готовність і надалі надавати допомогу нашій державі, засвідчив послідовну підтримку України на шляху європейської інтеграції, готовність надавати підтримку у галузях, які є найбільш пріоритетними. Сторони підтвердили взаємну зацікавленість у нарощуванні економічного та інвестиційного співробітництва; готовність продовжувати залучення України до співпраці у рамках Вишеградської групи у контексті реалізації реформ.

15.05.2015 р. робочий візит до СР (м. Братислава) здійснив Міністр закордонних справ України П.Клімкін. Під час візиту словацька сторона підтвердила підтримку європейських устремлінь України.

10.09.2015 р. робочий візит Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка до Словацької Республіки. Під час візиту прийнято принципове політичне рішення щодо збільшення реверсних поставок європейського газу в Україну територією СР з використанням існуючого газогону Вояни-Ужгород.

Міжпарламентські зв’язки:

Активно працює Група дружби Національної Ради Словацької Республіки з Україною (голова М.Крайкович, 44 депутати), заснована у 2005 р., а також Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків із Словацькою Республікою (співголова Д.Андрієвський, 31 депутат), створена 26.02.2015 р.

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та СР склали 1 млрд. 183,9 млн. доларів США. Позитивне сальдо для України за цей період склало 239,1 млн. доларів США.

Обсяг взаємної торгівлі товарами за 2014 р. склав 1 млрд. 97,4 млн. доларів США, у т.ч. експорт з України до СР - 670,6 млн. дол. США (зменшення на 10,3%); імпорт (з СР в Україну) – 426,8 млн. дол. США (зниження - на 34,6%). Позитивне для України сальдо становить 243,8 млн. дол. США.

Обсяг взаємної торгівлі послугами між Україною та СР за 2014 р. склав 86,5 млн. дол. США. Зокрема, експорт послуг з України до СР склав  40,9 млн. дол. США, зменшення становило 18,4%; імпорт послуг (з СР в Україну) становив 45,6 млн. дол. США, збільшення склало 148,1%. Негативне для України сальдо становить 4,7 млн. дол. США.

З початку 2015 р. діє Словацько-українська торгова палата: http://suok.info/

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Традиційним стало здійснення культурних обмінів в рамках проведення фестивалів народної творчості. 25 жовтня 2013 р. в м. Пряшів був відкритий Центр української культури, який став надійною основою для проведення наукових, освітніх, мистецьких та інших заходів української національної меншини Словаччини.        

6. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво у науково-технічній сфері здійснюється згідно з укладеними двосторонніми документами. Практична співпраця у зазначеній сфері здійснюється Спільним комітетом з питань науково-технічного співробітництва, завдання якого полягає у визначенні пріоритетних сфер співробітництва. 17.12.2013 р. між українською і словацькою сторонами було ухвалено 6 спільних проектів у науково-технічній сфері для їх реалізації обома сторонами протягом 2014-2015 рр.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено більше 30 угод. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами на неповний та повний курс навчання, стажистами та аспірантами, вчителями та вченими на педагогічну та наукову роботу. В обох країнах для задоволення потреб національних меншин функціонують школи з вивченням, відповідно, української та словацької мови.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 95.

Кількість чинних документів у консульській сфері – 4.

8. Українська громада

Загальна чисельність: близько 7,5 тис. громадян, або 0,1 % населення СР (згідно з останнім переписом населення 2011 року).

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців СР (СРУСР), голова - Петро Сокол; Союз скаутів «Пласт» українсько-русиньскої молоді у Словаччині, голова - Левко Довгович; Координаційний комітет реоптантів в Словацькій Республіці, голова – Марія Долінська; Словацько-українське товариство, голова - Антон Новак; Словацько-українська ініціатива, голова Людмила Велбицька.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Словаччині:  http://slovakia.mfa.gov.ua/ua

Республіка Словенія

1. Визнання України: 11 грудня 1991 р.

 

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 р.

 

3. Двосторонній діалог:

Контакти на рівні президентів:

7 червня 2014 року – візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора в Україну на інавгурацію Президента України П.Порошенка.

23 вересня 2014 року – зустріч Президента Республіки Словенія  Б.Пахора з Міністром закордонних справ України П.Клімкіним в рамках 69-ї сесії ГА ООН.

7 лютого 2015 року – зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Словенії Б.Пахором під час 51-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.

8 листопада 2016 року – офіційний візит Президента України П.Порошенка до Словенії.

12 лютого 2017 року – робочий візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора до України.

14 листопада 2017 року – телефонна розмова президентів України П.Порошенка та Словенії Б.Пахора.

11 травня 2018 року – офіційний візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора до України.

Контакти на рівні голів парламентів:

24 листопада 2018 р. – зустріч Голови ВРУ А.Парубія з Головою Національної Ради (Верхня палата Парламенту) Словенії А.Ковшцою (м.Київ).

Контакти на рівні глав зовнішньополітичних відомств:

14 липня 2015 р. – візит Міністра закордонних справ РС К.Ер’явця до України.

 

4. Міжпарламентське  співробітництво: міжпарламентські зв’язки між Україною та РС розвиваються здебільшого в рамках багатосторонніх форумів. Депутатські групи дружби функціонували у Верховній Раді України 4-6 скликань. Наприкінці 2018 року в словенському парламенті була створена група дружби Словенія-Україна.

 

5. Існуючі двосторонні органи високого рівня: Спільна українсько-словенська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (12.05.1997). Останнє засідання відбулося у лютому 2019 року у м. Київ.

 

6. Договірно-правова база двосторонніх відносин: станом на 2019 рік українсько-словенська договірно-правова база складається з 32 документів.

 

7. Торговельно-економічне співробітництво: З 2016 року спостерігається постійне зростання обсягів взаємної торгівлі між Україною та Словенією по всіх позиціях (імпорт-експорт товарів та послуг).

На основі даних Державної служби статистики України, за 2018 рік обсяги взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Словенією збільшилися на 10,2% та склали 252,51 млн. дол. США.

Загальний обсяг торгівлі товарами за 2018 рік у порівнянні з 2017 роком збільшився на 10,3% та склав 223,8 млн. дол. США, де український експорт зріс на 14,1% та склав 33,3 млн. дол. США, імпорт зі Словенії – зріс на 9,6% (190,5 млн. дол. США).

Водночас, сальдо у торгівлі товарами за звітний період для України негативне та склало -157,19 млн. дол. США.

Загальний обсяг торгівлі послугами за 2018 рік збільшився (у порівнянні з 2017 роком) на 10,3% та склав 28,7 млн. дол. США, де український експорт зріс на 2,2% та склав 19,9 млн. дол. США, імпорт зі Словенії – зріс на 35% (8,77 млн. дол. США).

Сальдо у торгівлі послугами за звітний період для України позитивне та склало 11,1 млн. дол. США.

 

8. Інвестиційне співробітництво: За офіційними даними, станом на 31 грудня 2018 року обсяг прямих інвестицій з Республіки Словенія в економіку України склав 20,8 млн. дол. США.

9. Культурне співробітництво: правовою основою українсько-словенського культурно-гуманітарного співробітництва є Протокол про співробітництво між МЗС України та МЗС Республіки Словенія від 28 січня 1994 року, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво у галузі культури, науки та освіти від 12 травня 1997 року (набула чинності 23 березня 2000 року).

Співробітництво у науково-освітній сфері здійснюється через прямі контакти, в рамках окремих програм вищих навчальних закладів.

 

10. Українська громада: українська діаспора в Словенії налічує близько 2000 осіб. Українці, які мешкають на території Словенії, працюють науковцями, лікарями, спортсменами. Їх соціальний стан –  середній або вище середнього. В Словенії функціонують товариство українців і русинів «Карпати», українська культурно-освітня організація «Рукавичка», культурне товариство «Любляна-Київ» та товариство українців «Берегиня».

Турецька Республіка

1.Визнання України: 16 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 3 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

25 січня 2011 р. було підписано Спільну декларацію про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, якою було зафіксовано встановлення стратегічного партнерства між двома країнами. Зазначений механізм очолюють президенти двох країн (перше засідання відбулося 22 грудня 2011 р. у Анкарі, друге – 13 вересня 2012 р. у Києві, третє – 9 жовтня 2013 р. у Анкарі, четверте – 20 березня 2015 р. у Києві).

Група стратегічного планування під співголовуванням міністрів закордонних справ України та Турецької Республіки є підготовчим елементом для проведення засідань українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня.

Міжурядова комісія з торговельно-економічного співробітництва (9-те засідання Комісії відбулося в Анкарі 24-25 червня 2013 р. проводиться під співголовуванням віце-прем’єр-міністрів України та Туреччини).

Діалог високого рівня:

9 жовтня 2013 р. – офіційний візит Президента України до Турецької Республіки з метою проведення Третього засідання Стратегічної ради високого рівня;

20 березня 2015 р. – Четверте засідання Стратегічної ради високого рівня під співголовуванням Президента України П.Порошенка та Президента Турецької Республіки Р.Т.Ердогана у рамках офіційного візиту Глави Турецької держави в Україну.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

27-29 червня 2013 р. – офіційний візит до Турецької Республіки Міністра закордонних справ України з метою проведення Другого засідання Групи стратегічного планування;

1-2 березня 2014 р.- робочий візит в Україну Міністра закордонних справ Турецької Республіки А.Давутоглу;

10 листопада 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ Турецької Республіки М.Чавушоглу до України з метою проведення Третього засідання Групи стратегічного планування.

Міжпарламентське співробітництво:

4-5 квітня 2013 р. – офіційний візит в Україну Голови Великих національних зборів Туреччини Дж.Чічека.

4.Торговельно-економічні відносини:

Туреччина є одним з найважливіших торговельних партнерів України, у торгівлі з яким наша держава традиційно має позитивне сальдо.

За обсягами реалізації вітчизняного експорту ТР традиційно посідає друге місце.

За даними Державного комітету статистики України, обсяги двосторонньої торгівлі товарами та послугами за 2014 р. склали 5,1 млрд. дол. США (-15,5% у порівнянні з 2013 р.), при цьому експорт становив 3,7 млрд. дол. США (-7,7%), імпорт – 1,5 млрд. дол. США (-26,9%), позитивне сальдо 2,2 млрд. дол. США.

У 2014 р. товарообіг склав 4,859 млрд. дол. США (-14,6% у порівнянні з 2013 р.). Експорт – 3,561 млрд. дол. США (-5,1%), імпорт – 1,298 млрд. дол. США (-26%), сальдо позитивне – 2,263 млрд. дол. США (+15%).

Торгівля послугами у 2014 р. у порівнянні з 2013 р. зменшилася на 32,3 % і склала 281,8 млн. дол. США. Експорт зменшився на 26,2% і склав 139,2 млн. дол. США, імпорт зменшився на 33% і склав 142,6 млн. дол. США. Сальдо негативне – 3,3 млн. дол. США.

Інвестиційне співробітництво

За даними Державної служби статистики України, станом на 31 грудня 2014 р. суб’єкти підприємницької діяльності Туреччини інвестували в економіку України 198,7 млн. дол. США, що становило 0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. На території України здійснює діяльність близько 500 підприємств з турецьким капіталом.

5. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 105.

Ключові політичні документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Туреччиною (04.05.1992 р.), Спільна декларація про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною (25.01.2011 р.).

6. Українська громада:

На території Турецької Республіки мешкає близько 20 тис. громадян України.

7. Дипломатичні представництва України в Туреччині:

1. Посольство України в Турецькій Республіці - http://turkey.mfa.gov.ua/

2. Генеральне консульство України в Стамбулі - http://istanbul.mfa.gov.ua/

Угорщина

1. Визнання України: 3 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 грудня 1991 року.

3. Політичні відносини:

Двосторонні відносини між Україною та Угорщиною мають стабільно позитивний характер, характеризуються інтенсивним політичним діалогом, значною активністю співробітництва в галузі європейської інтеграції України, пріоритетним розвитком прикордонної співпраці.

Ефективною складовою двостороннього співробітництва є спільні двосторонні комісії, а саме: Міжурядова українсько-угорська спільна комісія з питань економічного співробітництва, Українсько-угорська міжурядова змішана комісія з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, Змішана українсько-угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин, Українсько-угорська комісія з питань наукового та технічного співробітництва та Міжурядова українсько-угорська комісія з питань військово-технічного співробітництва.

Міжпарламентська група дружби створена у Верховній Раді України та у Державних Зборах Угорщини.

4. Торгівельно-економічні відносини

Угорщина є одним з головних торговельних партнерів України серед країн ЄС.

У 2014 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Угорщиною склав близько 3,1 млрд. дол. США (зменшився у порівнянні з 2013 р. на 2,8%). Позитивне сальдо для України склало 79,4 млн. дол. США (проти 251,8 млн. дол. США у 2013 році).

Протягом І півріччя 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 1,4 млрд. дол. США (скоротився на 116,4 млн. дол. США або на 7,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року). Негативне сальдо для України склало 505,7 млн. дол. США.

5. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-угорське співробітництво у сфері освіти відбувається за такими напрямками: взаємодія між Міністерством освіти і науки України та Міністерством людських ресурсів Угорщини; розвиток співробітництва між українськими і угорськими навчальними закладами різних ступенів акредитації та фахової спрямованості; забезпечення освітніх потреб української національної меншини в Угорщині та угорської національної меншини в Україні.

У грудні 2014 року був підписаний Протокол про співробітництво у сфері освіти і науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством людських ресурсів Угорщини на 2015-2017 роки. Найближчим часом планується підписання Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством людських ресурсів Угорщини про студентські обміни на 2016-2017 роки.

В будапештському Науковому університеті ім.Л.Етвеша та Сегедському науковому університеті функціонують кафедри українознавства.

6. Договірно-правова база.

Кількість чинних документів: 72.

Ключові документи: Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою (16.06.1993 р.);

Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань (19.04.1996 р.).

Конвенція між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про уникнення подвійного оподаткування (24.06.1996 р.).

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про контроль прикордонного руху в автомобільних та залізничних пунктах пропуску (25.11.         2012 р.).

7. Українська громада

Згідно з переписом населення Угорщини 2011 року, на території Угорщини визнає себе українцями 5633 особи, русинами – 3323 особи.

В Угорщині офіційно зареєстровано та діє: Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ, очолює Перший заступник голови Світового конгресу українців, Голова Європейського конгресу українців, речник української громади у Державних Зборах Угорщини Ярослава Хортяні); Державне товариство угорських русинів (ДТУР); Товариство української інтелігенції Угорщини (ТУІУ), а також низка наукових товариств україністики та русиністики.

Державне самоврядування українців Угорщини (ДСУУ) з 2014 року очолює Юрій Кравченко, Державне самоврядування русинів Угорщини – Віктор Крамаренко.

8. Дипломатичні представництва України

Посольство України в Угорщині http://hungary.mfa.gov.ua/ua;

Консульство України в Ніредьгазі http://nyiregyhaza.mfa.gov.ua/ua

Фінляндська Республіка

1. Визнання України: 30 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Фінляндії мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем взаємної довіри та взаємодії. Фінляндія демонструє активну позицію з підтримки України у контексті російської агресії на сході нашої держави та незаконної окупації Криму.

Республіка Фінляндія підтримує структурні реформи в Україні, а також позитивно оцінює курс України на європейську інтеграцію. Фінляндія надає відчутну практичну допомогу у впровадженні реформ системи освіти, а також проектів енергоефективності та енергозбереження.

Між Україною та Фінляндією підтримується динамічний політичний діалог на високому рівні. Остання зустріч Президентів України та Фінляндії відбулась 7 листопада 2018 р. в м. Гельсінкі, регулярними є телефонні контакти глав двох держав для обміну інформацією про розвиток ситуації на сході України та стан імплементації Мінських домовленостей.

Група міжпарламентських зв’язків «Фінляндія-Україна» у Парламенті Фінляндії вперше була створена у вересні 1995 р. У грудні 2016 р. сформовано Групу дружби з Україною у Парламенті Фінляндії (керівник групи – І.Кантола). Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Фінляндською Республікою створена у березні 2015 р. (керівник групи – С.Хлань).

З 1996 р. діє Міжурядова українсько-фінляндська комісія з питань торгівлі та економічного співробітництва. Останнє засідання Комісії відбулося 18 вересня 2018 року у м.Київ.

4. Торгівельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2018 р. загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною і Фінляндією зріс на 25% та становив 469 млн. дол. США, з них: експорт – 110,8 млн. дол. США (+13,8%), імпорт – 358,1 млн. дол. США (+29%).

Торгівля товарами

За підсумками 2018 р. показник двосторонньої торгівлі товарами зріс на 22,5% та склав 406,8 млн. дол. США, з них: експорт – 80,6 млн. дол. США (+2,3%), імпорт – 326,2 млн. дол. США (+28,8%), від’ємне для України сальдо -245,6 млн. дол. США.

Товарна структура експорту: чорні метали (44,2%), реактори ядерні, котли, машини (9,7%), зернові культури (6%), вироби з чорних металів (5,9%), папір та картон (4,8%), меблі (4,6%), одяг (3,9%), електричні машини (3,9%), готові текстильні вироби (3,2%), насіння та плоди олійних рослин (2,4%), екстракти дубильні (1,7%), какао (1,4%). 

Товарна структура імпорту: папір та картон (31,3%), палива мінеральні, нафта і продути її перегонки (12,6%), електричні машини (10,6%), реактори ядерні, котли, машини (7,6%), пластмаси, полімерні матеріали (5,8%), чорні метали (5%), добрива (4,6%), фармацевтична продукція (4,2%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (2,8%), алкогольні та безалкогольні напої та оцет (1,1%).

Торгівля послугами

Обсяг торгівлі послугами за підсумками 2018 р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 45% та становив 62,1 млн. дол. США, з них: експорт – 30,2 млн. дол. США (+62,4%), імпорт – 31,9 млн. дол. США (+31,8%), негативне для України сальдо у розмірі 1,7 млн. дол. США.

Структура експорту послуг: транспортні послуги (30,1%), ділові послуги (23,4%), послуги зі страхування (11,6%), послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (6,8%), послуги з ремонту та технічного обслуговування (2,4%), послуги, пов’язані із подорожами (2,2%), пов’язані з фінансовою діяльністю (2,2%), роялті (0,7%).

Структура імпорту послуг: послуги зі страхування (39%), послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (19,4%), ділові послуги (19,4%), транспортні послуги (7,4%), послуги, пов’язані із подорожами (7,1%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (3,1%), роялті (1,6%), послуги з будівництва (0,3%).

Інвестиційне співробітництво

Станом на 31.12.2018 р. обсяг фінляндських інвестицій в економіку України склав 129,3 млн. дол. США (01.01.2018 р. – 131 млн. дол. США, 01.01.2017 р. - 110,2 млн. дол. США, 01.01.2016 р. - 89,8 млн. дол. США, 01.01.2015 р. - 103,1 млн. дол. США, 01.01.2014 р - 118,2 млн. дол. США).

Фінляндські інвестиції спрямовані у такі сфери, як оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (71,7%), промисловість (17,7%), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (9,1%).

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво України та Фінляндії характеризується організацією художніх виставок, гастролей творчих колективів, проведенням тематичних круглих столів та лекцій.

Значною мірою розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Фінляндією у сфері культури сприяють об'єднання «Товариство Українців у Фінляндії», а також Міжнародний український культурний центр (м.Тампере) з метою ознайомлення громадськості з українською культурою, традиціями, історією та мистецтвом. Інструментом поглиблення українсько-фінляндських взаємин є побратимські зв'язки між містами України та Фінляндії (Київ-Гельсінкі, Київ-Тампере, Одеса-Оулу, Запоріжжя-Лахті, м.Новоград-Волинський Житомирської області-комуна Суомуссалмі).

Наразі у Фінляндії налічується два українських історичних об’єкти: пам’ятна дошка на будинку, в якому у 1918-1921 рр. працювала перша дипломатична місія України у Фінляндії, та пам’ятник українським воїнам, загиблим під час бойових дій на півночі Фінляндії в ході Зимової війни 1939-1940 років.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Україну та Фінляндію об’єднує міжуніверситетське та міжшкільне партнерство.

За сприяння Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти Фінляндії з вересня 2008 р. в Алексантері Інституті при Гельсінкському університеті запроваджено програму «Українські студії». Програма спрямована на поширення знань про Україну серед студентів та дослідників вищих навчальних закладів Фінляндії та передбачає вивчення фінськими та іноземними студентами української мови, літератури, історії та культури, проведення досліджень з української тематики, а також здійснення студентських обмінів.

З січня 2007 року українська мова викладається на кафедрі слов’янських і прибалтійських мов та літератури Гельсінського університету на факультативній основі. Фінська мова викладається в низці українських ВНЗ. У Києві функціонує «Скандинавська гімназія», у якій вивчаються шведська та фінська мови.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 41.

Ключові документи:

- Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про встановлення дипломатичних і консульських відносин від 26.02.1992;

- Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про торгівлю і економічне співробітництво від 14.05.1992;

- Рамкова угода між Україною та Північним інвестиційним банком від 23.12.2005;

- Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту «Фінська підтримка реформи української школи» від 05.03.2018.

8. Українська громада:

Місцями компактного проживання українців є міста Гельсінкі, Тампере, Юваскюла, Турку, Оулу і Сало.

Українська громада Фінляндії сформувалася упродовж останніх 20 років і налічує близько 5 тис. осіб.

Об’єднання українців «Товариство українців у Фінляндії» було засновано у 1997 році. Основним напрямом роботи Товариства є об'єднання між собою українців, поширення української культури в країні проживання, підтримка української мови. З метою популяризації української мови та культури у 2014 р. Товариством створений Український театр. Обізнаності фінляндського суспільства із українським культурним надбанням сприяє Український кіноклуб, у рамках якого демонструються українські фільми, як класичні, так і сучасні. Українцями м.Турку у 2009 р. організовано товариство «Українці Фінляндії». У м.Тампере створили осередок «Товариство українців в Тампере». Активно функціонує також Міжнародний український культурний центр.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія (за сумісництвом) – http://finland.mfa.gov.ua

Французька Республіка

Визнання України: 27 грудня 1991 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

Дипломатичні установи: Посольство України у Франції, Посольство Французької Республіки в Україні.

Політичні відносини

Останні контакти протягом 2018 року:

23-24 січня 2018 р. – візит до Франції Міністра закордонних справ України П.Клімкіна.

4-6 лютого 2018 р. – візит до Франції Міністра закордонних справ України П.Клімкіна.

22-23 березня 2018 р. – візит до Києва Міністра у справах Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріана.

6 квітня 2018 р. – Президент України П.Порошенко зустрівся з делегацією французьких парламентарів на чолі з Головою групи дружби «Франція-Україна» у Національних зборах Франції В.Фор-Мунтян.

10 травня 2018 р. – зустріч Президента України П.Порошенка у тристоронньому форматі з Президентом Франції Е.Макроном та Канцлером Німеччини А.Меркель (м. Аахен).

11 червня 2018 р. – офіційний візит до Парижа Голови Верховної Ради України А.Парубія.

16 червня 2018 р. – телефонна розмова Президента України П.Порошенка з Президентом Франції Е.Макроном.

12 липня 2018 р.  – зустріч Президента України П.О. Порошенка з Президентом Франції Е.Макроном у Брюсселі (у рамках саміту НАТО).

30 жовтня 2018 р. – візит Державного секретаря МЗС Франції Ж.-Б.Лемуана до Києва. Проведення в Києві сьомого засідання Змішаної Українсько-Французької міжурядової комісії з економічного співробітництва.

10-11 листопада 2018 р. – візит Президента України П.Порошенка до Парижа з метою  участі у заходах з нагоди 100-річчя перемир’я у Першій світовій війні та у «Паризькому форумі заради миру» на запрошення Президента Франції Е.Макрона. Відбулася тристороння зустріч разом з Е.Макроном та А.Меркель.

12 квітня 2019 р. - візит Президента України П.Порошенка до Франції.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Змішана Українсько-Французька міжурядова комісія з економічного співробітництва (сьоме засідання Комісії відбулося 30 жовтня 2018 р. в Києві під керівництвом Державного секретаря МЗС Франції Ж.-Б.Лемуана та Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г.Г.Зубка).

Українсько-французька змішана комісія з культурного та науково-технічного співробітництва (останнє засідання - 13.02.2008 р. у Парижі);

Українсько-французький змішаний комітет з науково-технологічного співробітництва (останнє засідання -  27.11.2012 р. у Києві).

 

Стан двостороннього торговельно-економічного співробітництва

За результатами 2018 року загальний товарообіг між Україною та Францією становив 2280,9 млн. дол. США (+4,8% порівняно з 2017 р.). Зростання відбулося за рахунок збільшення українського експорту на 29,41%, в той час як французький імпорт зменшився на -3,16% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Зовнішньоторговельне сальдо є негативним для України та становить -904,5 млн. дол. США.

Основними статтями українського товарного експорту у Францію у 2018 р. були: насіння і плоди олійних рослин (24,2%), залишки та відходи харчової промисловості (19,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження (16,0%), одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (6,1%), деревина та вироби з неї (4,1%), чорні метали (3,7%), їстівнi плоди та горiхи (2,9%), реактори, котли, машини (2,7%), меблі (2,6%), вироби з чорних металів (2,3%).

За результатами 2018 року зафіксоване зменшення деяких найбільших статей українського товарного експорту: залишки та відходи харчової промисловості (-6,2%), спостерігається значне падіння за такими позиціями як мед, молоко та молочні продукти (на 63,3% з 12,4 млн дол. США до 4,6 млн дол. США) та різноманітна хімічна продукція (у 4,4 рази).

Втім, воно було компенсоване зростанням таких торговельних позицій, як насіння і плоди олійних рослин (в 2,8 рази), чорні метали (в 2 рази), зернові культури (в 10 разів), одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (+10,7%), деревина та вироби з неї (+19%), меблі (+26,7%), вироби з чорних металів (15,9%), їстівнi плоди та горiхи (+4,7%), продукти неорганiчної хiмiї (в 7 разів), електричні машині (+9,8%), залізничні локомотиви (майже у 2,9 разів), що у підсумку забезпечило зростання українського товарного експорту на 28,3%.       

Основу французького товарного імпорту до України у 2018 р. складали: різноманітна хімічна продукція (17,8%), засоби наземного транспорту крім залізничного (13,8%), фармацевтичні товари (10,4%), реактори ядерні, котли та машини (8,2%), ефірні олії (7,9%). Зменшення французького імпорту на 5,6% було зумовлено зниженням постачання на український ринок трьох головних статей – різноманітна хімічна продукція (-2,4%), засоби наземного транспорту крім залізничного (-9,5%) та палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (-74,3%).   

Щодо торгівлі послугами, то за звітний період вартість наданих Україною послуг Франції становила 150,6 млн. дол. США, що на 27,8% більше порівняно з 2017 роком. Основними статтями експорту українських послуг до Франції є транспортні послуги (36,0%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (31,8%), ділові послуги (19,4%) та послуги з переробки матеріальних ресурсів (6,5%).

Французькі компанії надають в Україні ділові послуги (26,5%), транспортні послуги (26,2%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (18,1%), роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (10,4%). Загалом, у 2018 році імпорт французьких послуг до України зріс на 38,7% до 116,4 млн. дол. США.

Сальдо торгівлі послугами з Францією є позитивним для України та дорівнює 34,2 млн. дол. США.

У сфері інвестиційного співробітництва станом на 31.12.2018 року обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал) з Франції в економіці України зменшився з 723,4 млн. дол. США до 636,0 млн. дол. США (-12,1% з початку року). За цим показником Франція займає дев’яте місце у світі (2%). Таке падіння показників було спричинено відтоком капіталу майже з усіх напрямків діяльності, окрім транспортування, складське господарство (+7,5 1 млн. дол. США) та виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність (+4,1 млн. дол. США).

За основними видами економічної діяльності прямі інвестиції французьких компаній розподіляються таким чином:

-       Фінансова та страхова діяльність – 197,1 млн. дол. США (31,0%);

-       Торгівля (оптова та роздрібна), ремонт автомобілів – 180,1 млн. дол. США (28,3%);

-       Переробна промисловість – 163,9 млн. дол. США (25,8%);

-       Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 52,6 млн. дол. США (8,3%);

-       Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 47,6 млн. дол. США (7,5%);

-       Транспорт, складське господарство – 35,1 млн. дол. США (5,5%);

-       Машинобудування, крім ремонту – 31,3 млн. дол. США (4,9%);

-       Сільське господарство – 27,3 млн. дол. США (4,3%).

Інвестиції з України в економіку Франції у 2018 році знизилися з 152,7 тис. до 146,6 тис. дол. США (-4,0%).

Проте за обсягом надходження прямих інвестицій у 2018 р. Франція є п’ятим найбільшим іноземним інвестором в українську економіку (110,9 млн. дол. США або 3,9% від загального обсягу надходження іноземних інвестицій в Україну).

29 травня 2018 року в Парижі відбулося підписання Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні.

14 липня 2018 року між Airbus Helicipters та УАТП Хорив-Авіа підписано комерційну угоду на постачання для потреб МВС України 55 вертольотів французького виробництва. Постачання перших двох вертольотів відбулось 21 грудня 2018 року. В рамках контракту заплановано місцеву локалізацію виробництва та обслуговування техніки виробництва Airbus.

 

Співробітництво у галузі науки та освіти

Українсько-французьке співробітництво у галузі освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р. Між Україною і Францією діє Міжурядова угода про взаємне визнання наукових ступенів та звань (2005 р.).

У рамках реалізації Програми спільних дій у галузі науково-технологічного співробітництва між Україною і Францією «Дніпро», започаткованої Угодою, яку було підписано у Києві 10 жовтня 2001 року між Міністерством освіти і науки України та Міністерством закордонних справ Франції, кожні два роки відбуваються засідання українсько-французького Змішаного комітету з відбору наукових проектів.

В освітній сфері сторонами започатковано низку міжуніверситетських контактів та підписано угоди про співпрацю між французькими та українськими вищими навчальними закладами. З української сторони партнерами стали Київський національний торговельно-економічний університет, Одеський національний університет ім. І.Мечникова, Харківський національний економічний університет, Національний технічний університет України (КПІ), Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, Донецький технічний університет, Академія муніципального управління (м. Київ). Серед нових партнерств в освітній сфері треба відзначити співпрацю між Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури і Вищою школою мистецтва метрополії Метц та між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі і Бізнес-школою ICN м. Нансі.

Продовжується робота з організації підписання Угоди про взаємне визнання дипломів між Францією та Україною про середню та вищу освіту. Так, 21 березня 2018 року у Парижі відбулося перше експертне засідання за участі українських та французьких експертів у галузі вищої освіти, в ході якого були обговорені основні позиції Угоди. У липні 2018 року проект тексту Угоди було надіслано на розгляд Міністерства вищої освіти, досліджень та інновацій Франції. Очікується відповідь французької сторони.

У березні 2018 року консорціум у складі освітніх інституцій у галузі державної служби Естонії, Швеції, Польщі, Італії та Франції (ENA) виграв грант на реалізацію проекту EU4PAR з підтримки реформи державного управління в Україні.

3-4 грудня 2018 року у м. Києві відбулася установча конференція з реалізації проекту EU4PAR. В ході згаданої конференції між Нацдержслужбою України та ЕNА було підписано Меморандум про співробітництво з підготовки кадрів для державної служби України.

У травні 2017 року між Національним агентством з питань державної служби України та Генеральною дирекцією з питань адміністрації та державної служби Франції було підписано План дій на 2017 рік, в рамках якого проходять заходи з обміну досвідом та запровадження процедур кваліфікаційного відбору кандидатів на зайняття вищих державних посад. Крім того, цей напрямок співробітництва закріплений і в Листі про наміри про співробітництво між Нацдержслужби України та Генеральною дирекцією управління та державної служби Франції, термін дії якого 19 березня 2018 року був продовжений до 31 грудня 2019 року.

Українські фахівці, які працюють в Комісаріаті з атомної та альтернативних видів енергії (CEA) продовжують активно долучатися до роботи в проектах CERN після набуття Україною повноправного членства в Організації у 2016 році.

 

Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-французьке співробітництво у галузі культури, освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р.

З 1992 року у Києві діє Французький культурний центр, офіційне відкриття якого відбулося у 1994 році. Він є головною ланкою мережі, до якої входять ще чотири регіональних центрів, створених у Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі. Щороку ФКЦ проводить в Україні мистецький фестиваль «Французька весна».

З 2004 року у складі Посольства України у Франції діє Культурно-інформаційний центр (КІЦ), у приміщенні якого на регулярній основі відбуваються мистецькі, інформаційні, культурологічні заходи.

Серед знакових подій, які сприяли популяризації у Франції українського культурно-мистецького надбання, варто відзначити проведення у 2001 р. експозиції Національного музею історії України «Золото скіфських царів» в Гран Пале та у 2012-2013 рр.  у всесвітньо відомому паризькому музеї Лувр виставки робіт видатного українського скульптора доби бароко Іоана Георга Пінзеля.

Протягом 2018-2019 рр. у співпраці із французькими науковими інститутами та мозковими центрами у Франції проведено низку важливих культурно-інформаційних заходів - міжнародну конференцію «Україна - нова генерація», колоквіум у Сенаті Франції на тему «Україна та Європа: реалії та перспективи», семінар в Національних Зборах Франції на тему «Маніпуляція інформацією в міжнародних відносинах: приклад України», конференцію в Національному інституті східних мов і цивілізацій «Голодомор: свідки і свідчення».

 У Франції значну підтримку знайшов міжнародний рух за визволення О.Сенцова та інших українських політв’язнів Кремля. О.Сєнцову присвоєно звання почесного громадянина Парижа. Відбулися публічні покази резонансного документального фільму «Процес».

Помітними подіями публічної дипломатії можна вважати проведення в Парижі мультидисциплінарного фестивалю  Week End à l’Est, кінофестивалю «Нова хвиля українського кіно», Docudays, участь України у Паризькому книжковому салоні, у програмах Канського кінофестивалю, Mifa Market в Аннесі, які стали потужними медійним майданчиками для привернення уваги міжнародної спільноти до проблематики війни на Донбасі, окупації Криму та російської агресії проти України.

Все більше українських стилістів моди беруть участь у Paris Fashion Week. Зокрема, цього року колекція Л.Літковської була включена до офіційної програми Паризького тижня моди.

У престижній паризькій концертній залі ім.А.Корто презентовано сучасну українську академічну музику оперою «Йов» у постановці В.Троїцького. На постійній основі відбуваються гастролі культових українських гуртів Dakh Daughters і Dakha Brakha.

 

Договірно-правова база

Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 74 чинні документи, ключові з яких - Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою (16.06.1992);Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій (03.05.1994); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про культурне, науково-технічне співробітництво (19.10.1995); Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (31.01.1997); Спільна декларація Президента України та Президента Французької Республіки (22.04.2015).

 

Українська громада

За неофіційною статистикою, у Франції мешкає близько 40 тис. громадян українського походження. Переважну більшість з них становлять нащадки трудових і політичних емігрантів, переміщених осіб.

Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого - Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.

Основні хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн.

Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі». З 1929 р. в Парижі діяла організація українських націоналістів мельниківського напрямку, яка була створена одночасно із заснуванням ОУН. З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».

На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об'єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів»,  практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції. Головою Комітету у 2015 р. було обрано Тараса Горішного.

З 1951 р. у містечку Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є професор Вільного українського університету у Мюнхені Володимир Косик. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр. Директор бібліотеки – Ярослава Йосипишин.

Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі, 1 – у Страсбурзі. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Української міжнародної школи.

У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. Завідувач – Ірина Дмитришин. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.

Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира (м. Париж, диригент Леся Микитин).

ФРН

1. Визнання України: 26 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 р.

3. Діалог високого рівня:

Візити вищих посадових осіб:

-          7 березня 2014 р. – робочий візит в Україну Віце-канцлера ФРН, Міністра економіки та енергетики З.Габріеля;

-          28-29 травня 2014 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка до ФРН (мм.Берлін, Аахен);

-          5 червня 2014 р. – робочий візит новообраного Президента України П.О.Порошенка до ФРН. Зустріч з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель;

-          7 червня 2014 р. – робочий візит Федерального президента Німеччини Й.Ґаука до України для участі в інавгурації Президента України П.О.Порошенка;

-          23 серпня 2014 р. – робочий візит до України Федерального канцлера Німеччини А.Меркель;

-          7-8 січня 2015 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.Яценюка до ФРН

-          6-7 лютого 2015 р. – робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН з метою участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки

-          15-16 березня 2015 р. – офіційний візит Президента країни П.Порошенка до ФРН (мм. Дрезден, Берлін)

-          25-26 березня 2015 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України В.Б.Гройсмана до ФРН

-          1-2 квітня 2015 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.Яценюка до ФРН

-          13-14 травня 2015 р. - робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН (мм. Берлін, Аахен)

-          24 серпня 2015 р. – робочий візит Президента України до ФРН. Участь у тристоронніх консультаціях на найвищому рівні з Канцлером ФРН А.Меркель і Президентом Французької Республіки Ф.Олландом;

-          23 жовтня 2015 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.Я.Яценюка до ФРН.

-          1 лютого 2016 р. – робочий візит Президента України П.О.Порошенка до ФРН (м.Берлін);

-          12-13 лютого 2016 р. – робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН з метою участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки;

-          27-28 червня 2016 р. – візит Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана до ФРН;

-          19 жовтня 2016 р. - робочий візит Президента України П.О.Порошенка до ФРН для участі у Берлінському саміті лідерів держав-учасниць Нормандського формату;

-          31 січня 2017 р. –  робочий візит Президента України П.О.Порошенка до ФРН (м.Берлін);

-          17-18 лютого 2017 р. – робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН з метою участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки;

-          20 травня 2017 р. – робочий візит Президента України П.О.Порошенка до ФРН (м.Гранзее);

-          17 лютого 2018 р. – робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН з метою участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки;

-          10 квітня 2018 року – робочий візит Президента України до ФРН (м.Берлін).

-          9-10 травня 2018 року – робочий візит Президента України до ФРН (м.Ахен)

-          28-29 травня 2018 року – робочий візит Федерального президента Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра до України (мм.Київ, Львів);

-          1 листопада 2018 р. – робочий візит Федерального канцлера Німеччини А.Меркель до України.

-          28-29.11.2018 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана до ФРН.

-          16 лютого 2019 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Канцлером Німеччини Меркель під час 55-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.

4. Діалог на рівні МЗС відомств:

Візити міністрів закордонних справ:

-          31 січня – 2 лютого 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України до ФРН з метою участі у 50-й Мюнхенській конференції з питань безпеки. Зустріч з Міністром закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєром;

-          20-21 лютого 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ ФРН до України (спільно з міністрами закордонних справ Франції та Республіки Польща);

-          22 березня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра (мм.Київ, Донецьк);

-          13 травня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра (мм.Київ, Одеса);

-          20 травня 2014 р. – офіційний візит в.о.Міністра закордонних справ України А.Б.Дещиці до ФРН;

-          23-24 червня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєра (м.Київ);

-          2-3 липня 2014 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»);

-          17-18 серпня 2014 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»);

-          9-10 жовтня 2014 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна;

-          18 листопада 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєра (м.Київ);

-          19 грудня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєра (м.Київ).

-          8 cічня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

-          12-13 cічня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»);

-          21 січня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-          13 квітня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»)

-          29-30 травня 2015 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра (мм.Київ, Дніпропетровськ);

-          3 червня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

-          12 вересня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-          6 листопада 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-          13 лютого 2016 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-          22 лютого 2016 року – робочий візит міністрів закордонних справ Німеччини та Франції до України

-          11 травня 2016 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-          1-2 червня 2016 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна до ФРН.

-          1 вересня 2016 р. – участь Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ОБСЄ (м.Потсдам).

-          8-9 вересня 2016 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна до ФРН (м.Берлін).

-          14-15 вересня 2016 р. – робочий візит міністрів закордонних справ Німеччини та Франції до України.

-          8-9 грудня 2016 року участь Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна у підсумковому засіданні ОБСЄ на рівні міністрів закордонних справ держав-членів ОБСЄ (м.Гамбург).

-          18 лютого 2017 р. - зустріч міністрів закордонних справ у форматі «Нормандія» (м. Мюнхен).

-          3 березня 2017 р. –  робочий візит міністра закордонних справ Німеччини З.Габріеля до України.

-          25 жовтня 2017 р. – робочий візит міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна до ФРН.

-          3-4 січня 2018 р. - робочий візит міністра закордонних справ Німеччини З.Габріеля до України.

-          31 травня 2018 року – робочий візит Федерального міністра закордонних справ Німеччини Х.Мааса до України.

-          11.06.2018 - робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-          16-17.07.2018 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна до ФРН.

-          18.01.2019 р. – робочий візит Федерального міністра закордонних справ Німеччини Х.Мааса до України.

 

5. Міжпарламентське співробітництво:

Німецько-українська міжпарламентська група німецького Бундестагу 19-го скликання утворена 5 червня 2018 року. Керівник – Омід Нуріпур (Союз90/Зелені). До складу групи входять 27 депутатів. Основне завдання – розвиток міжпарламентського співробітництва, а також контактів із урядовими інституціями України та громадським суспільством. Активно працює група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина (голова - С.О.Тарута, 90 депутатів).

6. Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-німецька Група високого рівня з питань економічного співробітництва була заснована у 2005 році. Пріоритетними напрямками діяльності якої є: енергетика, банківська справа, сільське господарство, вугільна промисловість, металургія, транспорт, машинобудування та комунальна інфраструктура.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 88.

Ключові документи:

Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН (09.06.93);

Договір між Україною та ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (05.11.93);

Угода між Урядом України і Урядом ФРН про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій (29.06.96);

Угода між Україною і ФРН про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно (04.10.96).

8. Торговельно-економічне співробітництво:

Обсяги двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Німеччиною зростають з 2016 року. За результатами 2018 року торговельний оборот між країнами зріс на 12,9% і склав 9,1 млрд.дол.США. При цьому експорт товарів і послуг зріс на 21,7% до 2,8 млрд.дол.США тоді, як імпорт зріс на 9,5%, сягнувши 6,3 млрд.дол.США.

9. Інвестиційне співробітництво:

Протягом 2018 року кумулятивний обсяг прямих інвестицій з Німеччини в економіку України скоротився на 14,7 млн.дол.США і склав 1668,2 млн.дол.США. Німеччина посіла четверте місце серед країн – інвесторів. Питома вага німецького капіталу у загальному обсязі залучених прямих іноземних інвестицій склала 5,2 %.

Попри незначний загальний відтік німецького капіталу свої активи наростили підприємства у сфері металургії (+8,3 млн.дол.США) та страхування (+8,8 млн.дол.США).

Найбільший обсяг інвестицій з Німеччини в Україні акумульовано у сферах: промисловість – 62,3 %; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автомобілів і мотоциклів – 12,5 %; транспорт, складування, поштові та кур'єрські послуги – 8,0 %; фінансова та страхова діяльність – 7,3%, сільське, лісове та рибне господарство - 4,8%.

10. Українська громада:

За офіційними даними Федерального статистичного відомства ФРН за 2017 рік у Німеччині проживає 138 045 українців (за оцінками експертів їхня загальна неофіційна кількість становить 200-250 тис. осіб). Найбільшим осередком українства у Німеччині традиційно вважається Мюнхен як місце зосередження українців міжвоєнної та післявоєнної міграційних хвиль. Водночас нові хвилі міграції сформували та активували діяльність українських громад у таких німецьких містах як Берлін, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Регенсбург, Ульм, Брауншвейг, Франкфурт-на-Майні, Фрайбург, Штутгарт, Нюрнберг, Регенсбург, Аугсбург, Інгольштадт, Бамберг, Дюсельдорф, Дрезден, Лейпциг. Загалом в Німеччині існує понад 40 громадських культурно-освітніх товариств українців, а також функціонують безліч українських церковних об’єднань, які відіграють важливу роль у забезпеченні національно-культурних прав українців Німеччини. 

Республіка Хорватія

1.  Визнання України: 5 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 18 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

Українсько-хорватські відносини є виключно дружніми й спираються на давні традиції солідарності між двома слов’янськими народами. Зокрема, Україна першою серед країн – членів ООН визнала в грудні 1991 р. незалежність Хорватії, а Хорватія однією з перших визнала нашу країну. Хорватія послідовно підтримує Україну в її боротьбі проти російської агресії, як член ЄС бере активну участь в ухваленні відповідних рішень Євросоюзу, в т.ч. й щодо уведення санкцій проти РФ. Хорватія також активно ділиться з Україною своїм унікальним досвідом подолання іноземної агресії та її, проведено низку міжвідомчих консультації з різної тематики. Хорватія також послідовно підтримує європейську інтеграцію України та ідею її майбутнього членства в ЄС.

Політичний діалог на високому рівні має динамічний характер. 7 травня 2015 р. Президенти України П.О.Порошенко та Хорватії К.Грабар-Кітарович спілкувалися під час відзначення завершення Другої світової війни на Вестерплятте (Польща). 21-22 травня 2015 р. у рамках Саміту «Східного партнерства» в Ризі відбулася  зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром РХ Зораном Милановичем.  Міністри закордонних справ України П.А.Клімкін та Хорватії В.Пусич регулярно спілкуються на різноманітних європейських форумах. 30 березня 2015 р. у Києві відбулися українсько-хорватські консультації з багатостороннього співробітництва на рівні заступників міністра.

У Хорватському Саборі діє парламентська група дружби Хорватія-Україна (Голова Гордона Собол, 23 депутати), у Верховній Раді України створено Депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Хорватією (Голова Т.З.Юрик, 13 депутатів).

До двосторонніх органів високого рівня належить Міжурядова українсько-хорватська  комісія з питань торговельно-економічного співробітництва. Останнє, 5-те засідання Комісії відбулося 12.11.2012 року в м. Київ.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

За 2014 рік обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Хорватією становив 86,967 млн. доларів США та збільшився у порівнянні з 2013 р. на 9,4%. При цьому експорт товарів з України до Хорватії становив 39,173 млн. дол. США (у порівнянні з 2013 р. відбулось зменшення на 8,3%), а імпорт – 47,794 млн. дол. США (збільшення на 33,1%). Сальдо двосторонньої торгівлі товарами було позитивним для Хорватії і склало 8,621 млн. дол. США.

У двосторонній торгівлі послугами зовнішньоторговельний оборот за 2014 р. становив 6,903 млн. дол. США. Експорт послуг з України зменшився порівняно з 2013 р. на 20,1% і склав 3,118 млн. дол. США, а імпорт послуг склав 3,785 млн. дол. США, зменшившись на 57,0%. Таким чином, у 2014 р. сальдо двосторонньої торгівлі послугами також було позитивним для Хорватії та склало 667 тис. дол. США.

В Україні діють представництва крупних хорватських компаній – «Далековод» (спорудження високовольтних ліній електропередач), «Пліва» (фармацевтична продукція), «Подравка» (харчові концентрати і приправи). Зокрема, компанією «Далековод» з 2010 р. виконано робіт в рамках реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів з модернізації електроенергетичної системи України на суму понад 100 млн. євро, а також у 2015 р. за результатами проведених тендерів підписані 2 контракти з «Укренерго» загальною вартістю 53 млн. євро.

З вересня 2013 р. при Хорватській торгово-промисловій палаті діє Економічна рада з питань співробітництва з Україною.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Республікою Хорватія має активний та практичний характер. В Хорватії зареєстровано дві громадські організації хорватсько-української співпраці та більше десяти культурно-просвітніх товариств української громади. Основною діяльністю цих товариств є представлення на теренах Хорватії культурного надбання України. В Хорватії активно проходять виставки українських художників, а українські письменники є постійними гостями міжнародних книжкових фестивалів і виставок у найбільших містах Хорватії. Значним досягненням стало встановлення у 2015 році у столиці Хорватії – місті Загреб пам’ятника Т.Г.Шевченку. Активно розвивається і регіональне співробітництво між областями України та хорватськими жупаніями. На даний час встановлено побратимські відносини між десятьма містами та областями України та Хорватії. В Хорватії також видається низка україномовних видань – журнали «Вісник», «Наша газета», «Нова думка», дитячий журнал «Віночок», альманах «Думки з Дунаю».

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Активно розвивається двостороннє співробітництво між вищими навчальними закладами України та Хорватії. Двосторонні угоди про співробітництво підписано між:

-         Київським національним університетом імені Т.Г.Шевченка та Університетом у Загребі;

-         Академією наук і мистецтв Хорватії та Національною академією мистецтв України;

-         Національним університетом Державної податкової служби України та Економічним факультетом Загребського університету;

-         Інститутом журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Факультетом політології Загребського університету;

-         Інститутом Філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Філософським факультетом Загребського університету;

-         Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та Університетом у Рієці.

Українські науковці активно беруть участь у міжнародних наукових конференція і семінарах, які проходять в Хорватії.

Важливим елементом науково-освітнього співробітництва є організація в Хорватії вивчення української мови. Наразі в Хорватії відбувається вивчення українознавчих предметів у чотирьох хорватських школах в 7-ми класах у Липовлянах, Петровцях, Каніжі і Шумече, які відвідує понад 50 учнів. На щорічній основі організовуються літні школи для дітей з вивчення української й русинської мови, які проходять в Україні та в Республіці Хорватія. Учасниками літніх шкіл щорічно є близько 100 дітей з родин діаспори.

У Загребському університеті на Філософському факультеті з 2001р. існує Кафедра української мови й літератури. На базі кафедри відбувається ряд заходів з презентації української культури, літератури та науки в Хорватії, організовуються літературні вечори, конференції, демонстрації кінофільмів на українську тематику та ін.

Також у столиці Хорватії з 1995 р. діє Центральна бібліотека русинів та українців.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 62.

Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Хорватією (24.10.2002);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про торгівлю та економічне співробітництво (02.06.1994);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про співробітництво в галузі культури, освіти, науки і техніки (05.06.1997);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (10.09.1996);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про сприяння та взаємний захист інвестицій (15.12.1997).

8. Українська громада:

Загальна чисельність: 3,7 тис. осіб - 1,9 тис. русинів  (0,05% населення), та  1,8 тис. українців (0,04% населення).

Головні об’єднання діаспори в Республіці Хорватія: Українська громада РХ (9 товариств); Союз українців РХ (6 товариств); Союз русинів РХ (4 товариства). 

Також в РХ існує низка інших осередків діаспори, таких, як Товариство української культури, Товариство «ХОРУС - Хорватсько-українське співробітництво». Активно діє Хорватсько-українське товариство (дружби).

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Хорватія –  http://croatia.mfa.gov.ua

Чеська Республіка

1.Визнання України: 8 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 8 грудня 1991 р.

3.Політичні відносини:

Чеська Республіка є важливим партнером України в Центральній Європі, що зумовлено, передусім, членством ЧР в ЄС, НАТО та Вишеградській групі, широкими можливостями співробітництва в політичній та економічній сферах. Чехія поділяє спільну позицію ЄС щодо відновлення територіальної цілісності України, засудження анексії Криму та необхідності продовження санкцій проти РФ до повного виконання Мінських угод, відновлення суверенітету України над Кримом і досягнення миру на Донбасі. Регулярно відбуваються контакти на найвищому і високому рівнях.

Міжпарламентська група дружби створена у Верховній Раді України та у Палаті депутатів Парламенту Чеської Республіки.

4. Торговельно-економічні відносини:

У 2014 р. двосторонній обіг товарів і послуг склав за даними Держстатслужби України 1 577,68 млн. дол. США. При цьому експорт за цей період склав 848,53 млн. дол. США і зменшився за цей період на 5,8%, а імпорт товарів і послуг з ЧР в Україну протягом 2014 р. склав 729,15 млн. дол. США і зменшився порівняно з 2013 р. на 31,1%.  Позитивне для України сальдо склало 119,38 млн. дол. США.

Згідно з даними Держстатслужби України у І півріччі 2015 р. продовжились негативні тенденції скорочення обсягів як українського експорту, так і чеського імпорту, яке спричинило протягом січня-червня 2015 р. порівняно з аналогічним періодом 2014 р. скорочення обсягів обігу товарів на 39,4 % / 314,10 млн. дол. США до 482,13  млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 49,39 млн. дол. США.

5. Наукове та освітнє співробітництво:

Наукове та освітнє співробітництво здійснюється на основі Угоди про наукове співробітництво між Академією наук Чеської Республіки та Національною академією наук України, а також міжвідомчої угоди про співробітництво у галузі освіти і науки.

Активно розвивається співпраця між вищими навчальними закладами двох країн. Так, Карлів університет Праги співпрацює з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. Усього укладено понад 50 угод між вищими школами України та Чеської Республіки.

6. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 55 міжнародних договорів.

Ключові документи: Угода між Урядом України та Урядом Чеської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій (17.03.1994р.); Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Чеською Республікою (26.04.1995р.); Договір між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах (28.05.2001р.); Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення (25.07.2003р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про економічне, промислове і науково-технічне співробітництво (16.04.2004р.).

7.Українська громада.

Загальна чисельність, за офіційними даними перепису населення 2011р., - 54 тис. осіб. В ЧР діють такі національно-культурні організації закордонних українців: «Українська ініціатива в ЧР» на чолі з В.Райчинцем (зареєстрована у 1994р.), «Об'єднання українців та прихильників України» на чолі з О.Мандовою (засноване у 1990р.), «Об'єднання українок в ЧР» – Голова М.Прокоп'юк (зареєстровано у 2003р.) та ін.

Станом на середину 2015 року на території ЧР проживало/перебувало близько 105 тис. громадян України.

8. Дипломатичне представництво України в Чеській Республіці:

Посольство України в Чеській Республіці - http://czechia.mfa.gov.ua

Консульство України в м.Брно - http://brno.mfa.gov.ua

Швейцарська Республіка

1. Визнання України: 23 грудня 1991 р.

 

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 р.

 

3. Політичні відносини

Характеризуються відсутністю проблем і регулярним діалогом на різних рівнях. Швейцарія не визнає спробу анексії Криму Росією, засуджує російську агресію на Сході України та докладає зусилля зі сприяння мирному врегулюванню, передусім в рамках ОБСЄ.

Серед останніх контактів високого рівня – офіційний візит Президента України до Швейцарії 14-15 травня 2009 р., візит Президента Швейцарії, керівника ФДЗС - Діючого голови ОБСЄ Д.Буркхальтера 14 квітня 2014 р. до Києва і його участь у церемонії інавгурації Президента П.О.Порошенка 7 червня 2014 р.; у червні 2005 р. і 2017 р. відбулися візити глав ФДЗС Швейцарії в Україну, останній візит міністра закордонних справ України до Швейцарії мав місце у грудні 2009 р.; у листопаді 2009 р. і липні 2013 р. пройшли візити голів Ради Кантонів Швейцарії, а у вересні 2016 р. – Голови Національної Ради Швейцарії в Україну, у червні 2011 р. – візит Голови Верховної Ради України до Швейцарії. У 2016, 2017, 2018 і 2019 рр. мали місце зустрічі президентів України та Швейцарії в рамках Всесвітнього економічного форуму у Давосі. В парламенті Швейцарії існує Група дружби з Україною, у ВРУ – Депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Швейцарією.

 

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2018 р. загальний обсяг торгівлі товарами та послугами склав 2,865 млрд. дол. США, збільшившись на 1,8% порівняно з 2017 р. При цьому експорт товарів та послуг збільшився на 8,8% до рівня 996 млн. дол. США, а імпорт зменшився на 1,1% до рівня 1,869 млрд. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у 2018 р. було негативним у розмірі -873 млн. дол. США.

Основними статтями експорту з України до Швейцарії були дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, папір та картон, насіння олійних рослин, зернові культури, вироби з чорних металів, деревина; основними статтями імпорту зі Швейцарії – фармацевтична продукція, промислове обладнання, електричні машини, харчові продукти.

Станом на 31.12.2018 р. Швейцарія інвестувала в економіку України 1,541 млрд. дол. США, що складає 4,8% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. За показником вкладених інвестицій Швейцарія входить до 10-ки головних країн-інвесторів в економіку України, випереджаючи Францію, Італію чи Австрію.

Станом на 31.12.2018 р. інвестиції з України в Швейцарію становили 7,1 млн. дол. США.

Успішно працює Українсько-швейцарський комітет з торговельно-економічного співробітництва, останнє спільне засідання якого відбулося у вересні 2016 р. у Києві.

З 1 червня 2012 р. у відносинах із Швейцарією діє Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ.

Протягом багатьох років Швейцарія надає відчутну технічну допомогу нашій державі, а з 2014 р. також гуманітарну допомогу для подолання наслідків російської агресії у східних регіонах України.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

У Швейцарії регулярно проводяться культурно-мистецькі акції за участю українських діячів культури, зокрема, концертні турне відомих мистецьких колективів, художні та фотовиставки українських митців, виступи українських музикантів на престижних міжнародних конкурсах. Представники вітчизняного кінематографу беруть участь у різноманітних швейцарських кінофестивалях. Українські літератори проводять творчі вечори для місцевої публіки, а діячі образотворчого мистецтва – виставки своїх творів. Українська тема все частіше звучить в культурному середовищі Швейцарії.

Серед постійних культурних контактів можна відзначити роботу українсько-швейцарської асоціації «Verein Netzwerk Schweiz-Transkarpatien/Ukraine» (NeSTU), за сприяння якої відбулося вже 11 турне по Швейцарії ужгородського академічного хору «Кантус» («Cantus»). При Бернській консерваторії продовжує свою діяльність союз Legato Bern-Odesa, що підтримує молоді музичні таланти з України. У літературній сфері відбувається активна двостороння співпраця українського Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz із швейцарськими літературними та мистецькими організаціями.

 

6. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-швейцарське співробітництво у сфері науки і освіти розвивається як в рамках двосторонніх та багатосторонніх проектів, так і на рівні прямих контактів між науковими та освітніми закладами.

У 2016 р. Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН), штаб-квартира якої знаходиться у Женеві. Зазначений статус дозволяє нашій країні брати участь в усіх формах наукового співробітництва, які можливі для повноправних членів.

У 2017 р. у Базельському університеті започатковано ініціативу «Українознавчі студії в Швейцарії» (Ukrainian Research in Switzerland – URIS), яка реалізовується за фінансової підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій Швейцарії. Мета ініціативи – розвиток україністики у Швейцарії, заохочення й підтримка молодих науковців, сприяння у розбудові мережі університетських наукових досліджень щодо України.

У 2018 р. відбулося підписання угод про умови співпраці та спільне визнання дипломів між приватним навчальним закладом Geneva Business School та двома українськими вищими навчальними закладами – Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Харківським національним університетом ім. В.Каразіна.

В рамках програми «Молодь змінить Україну», яка фінансується Благодійним фондом Б.Гаврилишина, організовуються регулярні стажувальні поїздки до Швейцарії груп українських студентів.   

 

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: понад 30.

Ключові документи:

- Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій (20 квітня 1995 р.);

- Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво (20 липня 1995 р.);

- Угода між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво (13 жовтня 1997 р.);

- Конвенція між Урядом України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (30 жовтня 2000 р.);

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів (11 липня 2003 р.);

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою

про спрощення оформлення віз (7 червня 2017 р.);

- Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб (7 червня 2017 р.);

- Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ і Угода про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією (24 червня 2010 р.).

 

8. Українська громада

У Швейцарії, за офіційними даними, нараховується понад 6 тис. громадян України, які не мають місць компактного проживання. Більші групи вихідців з України зосереджені в районах великих міст – Цюріха, Женеви, Лозанни, Берна, Базеля, Санкт-Галлена, а також в італомовному кантоні Тічіно.

Зареєстрована громадська організація українців – Українське Товариство в Швейцарії, місцеві осередки українців діють у різних містах, зокрема у Цюріху, Базелі, Берні, Лозанні та Женеві. Українська громада організовує різноманітні мистецькі заходи та громадські акції на підтримку України, активно організовує збір  гуманітарної допомоги.

 

9. Дипломатичне представництво України.

Посольство України в Швейцарській Конфедерації

Фельдеґґвеґ 5, 3005 Берн / Feldeggweg 5, 3005 Bern

www.mfa.gov.ua/switzerland

Швеція

1. Визнання України: 19 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 13 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Швеція послідовно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, виступає за збереження санкцій проти РФ до повного відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів та засуджує незаконну окупацію Криму.

Україна належить до пріоритетів зовнішньої політики Швеції в регіоні Східної Європи. Важливу роль відіграє реалізація запропонованої Швецією спільно з Республікою Польща ініціативи „Східне партнерство”. Масштабним проектом, висунутим Швецією в рамках цієї ініціативи, стало Партнерство з енергоефективності та охорони довкілля у Східній Європі/Україні (Е5Р).

Упродовж останніх років двосторонній політичний діалог на усіх рівнях мав сталу динаміку.  

У 2018 р. у рамках різнопланових багатосторонніх заходів відбулися контакти Президента України П.О.Порошенка з Премєр-міністром Швеції С.Льовеном, а також ряд робочих зустрічей та телефонних бесід міністрів закордонних справ України та Швеції. Під час візиту до України Міністр оборони Швеції П.Хултквіст мав зустріч з Президентом України П.О.Порошенком та ряд контактів високого рівня.

Королівство Швеція відвідали з візитами у 2018 р. українські делегації на чолі з Віце-прем’єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І.О.Климпуш-Цинцадзе, Урядова Уповноважена з питань гендерної політики К.Левченко, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України В.Муженко. Проведено два раунди політичних консультацій між профільними департаментами зовнішньополітичних відомств обох держав.

Динамічно розвивається міжпарламентський діалог. 

 

4.     Торговельно-економічні відносини:

Обсяг торгівлі між Україною та Швецією у 2018 р. становив 694,3 млн. дол. США. Упродовж вказаного періоду торгівельний обсяг зріс на 5,2%.

Експорт – 171,4 млн. дол. США (зріс на 0,3%). Імпорт – 522,9 млн. дол. США (збільшився на 6,9%). Сальдо негативне – 351,5 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі товарами – 535,7 млн. дол. США (збільшився на 4,9%): експорт – 70,2 млн. дол. США (зменшення на 9,3%), імпорт – 465,5 млн. дол. США (збільшився на 7,4%). Сальдо негативне – 395,3 млн. дол. США.

Об’єм торгівлі послугами – 158,6 млн. дол. США (збільшення на 6,5%): експорт – 101,2 млн. дол. США (зріс на 8,2%), імпорт – 57,4 млн. дол. США (зріс на 3,6%). Сальдо позитивне – 43,8 млн. дол. США.

У 2017 р. обсяг зовнішньоторговельного обігу зі Швецією становив 659,8 млн. дол. США.

Станом на 2019 р., загальний обсяг прямих інвестицій Швеції в економіці України – 341,8 млн. дол. США. Наразі в Україні зареєстровано орієнтовно 100 підприємств зі шведським капіталом, основні сфери капіталовкладень – виробничі галузі України, фінансова та страхова діяльність, оптова, роздрібна торгівля та будівництво.

 

5.     Культурно-гуманітарна співпраця:

За активної підтримки шведських неурядових організацій та громадських організацій українців у Швеції відбуваються культурно-мистецькі та просвітницькі заходи. У рамках урядових організацій із захисту прав дитини в Україні реалізовується низка проектів, спрямованих на соціальний захист дітей із уразливих родин, їхню психологічну реабілітацію тощо. 

Триває передача Швецією Україні гуманітарної допомоги, підтримка в  реабілітації українських військовослужбовців, організації літнього відпочинку дітей-сиріт, дітей-переселенців з Криму та Донбасу.

З 2017 р. Уряд Швеції спільно з іншими країнами надає фінансово-технічну та експертну допомогу в рамках проекту “Гендерна рівність в національних реформах та встановленні миру і безпеки в Україні” (на період до 2021 р.) за підтримки “ООН. Жінки”.

З 9 лютого 2019 р. Швеція приєдналася до низки країн у Програмі ООН із відновлення та розбудови миру, зокрема, в проекті “Ефективне врядування та залучення громадян для покращення доступу до правосуддя, безпеки, охорони довкілля та соціальної згуртованості на сході України”. Проект, розрахований до 2022 р., покликаний сприяти ефективному врядуванню та соціальній згуртованості на Донбасі.

 

6.     Наукове та освітнє співробітництво:

Велика частина проектів у культурно-гуманітарній сфері здійснюється у співпраці зі Шведським інститутом. За сприяння Шведського інституту в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка та Львівському національному університеті ім. І.Франка продовжують роботу відділення скандинавських мов та культури, відбуваються студентські, наукові обміни, ведеться викладання шведської мови.

У рамках програми “Вісбі” українцям надаються стипендії та гранти на навчання та проведення досліджень у вищих учбових закладах Швеції. Українські аспіранти проводять свої дослідження і працюють в Королівському технічному університеті м.Стокгольм, Упсальському, Лундському та інших шведських університетах.

Налагоджено співпрацю між Упсальським університетом і Києво-Могилянською академією. Активно співпрацює коледж при Києво-Могилянській академії зі шведською гімназією м. Ове тощо. З вересня 2006 р. діє Рамкова угода про співробітництво між Національним медичним університетом ім. О.О.Богомольця та Каролінським інститутом. З грудня 2016 р. діє Рамкова угода про співробітництво між Національною медичною академією післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика та Каролінським інститутом. З лютого 2017 р. діє Рамкова угода про співробітництва між Національною медичною академією післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика та Уппсальським університетом.

6 українських здобувачів перебувають у Швеції на навчанні в рамках дії вищезазначених угод.

7.     Договірно-правова база:

Договірно-правова база України та Швеції становить 24 документи, з яких 4 міждержавних угод, 13 міжурядових та 7 міжвідомчих.

Продовжується робота над розвитком договірно-правової бази двосторонніх відносин.

 

8.     Українська громада:

Загальна чисельність українців у Швеції: за даними шведської статистики, в країні проживає понад 5,2 тисяч осіб українського походження. У країні діє 11 громадських організацій українців Швеції.