«СЕНЕГАЛ Є ОПТИМАЛЬНОЮ ПЛАТФОРМОЮ НАШОЇ ПРИСУТНОСТІ В АФРИЦІ»

Призначений на посаду у грудні 2013 року, Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Овчаров стисло розповідає в цьому інтерв'ю про плани та потенціал, реалізації яких має призвести до більш потужних і взаємовигідних відносин між Україною та Сенегалом. Говорячи про 25-ту річницю Незалежності України, дипломат також надає можливість зрозуміти ситуацію в Криму – проблема, яка є предметом протистояння його країни з Росією.

 В чому особливість святкування чверті століття суверенітету Вашою країною?

24 серпня 1990 року позачергова сесія Верховної Ради України ратифікувала проект закону «Про Декларацію незалежності України». 1 грудня 1991 року відбувся референдум з питання прийняття законопроекту під назвою «Декларація незалежності України». 90,3% населення України на референдумі проголосували позитивно. Україна стала незалежною суверенною державою, визнаною міжнародним співтовариством. За період 1994-1996 рр. Україна позбулася ядерної зброї і отримали статус без’ядерної держави, значно скоротивши свої збройні сили.

25-річний період є дійсно незначним в історичному плані. Проте, на цей раз Україна продемонструвала свої амбіції і наполегливість, щоб домогтися радикальних змін в її соціально-політичному та економічному житті, волю боротися за себе і волю вигравати. Вона підтвердила, що є сучасною, правовою державою, де розвиток демократії та повага прав своїх громадян є на першому плані.

 Це свято збігається з новою напруженістю з Росією. Як Ви можете пояснити ці нескінченні  інциденти з вашим сусідом?

Російське керівництво вирішило використати нестабільну ситуацію в Україні, яка мала місце в кінці 2013 - початку 2014 рр., щоб змінити кордони України на користь Москви і створити напруженість, щоб розірвати нашу країну. Нелегальна анексія Росією Кримського півострова є першим випадком примусового приєднання частини однієї країни до іншої на європейському континенті з часів Другої світової війни, з порушенням міжнародного права, включаючи Статут ООН, Заключний акт Гельсінкського і Будапештський меморандум 1994 року.

За фінансової підтримки та безпосередньої участі регулярних підрозділів російських збройних сил, російського командування, інструкторів, експертів і лідерів так званих «народних республік» Донецька і Луганська, Росія сприяла створенню там сепаратистських утворень, ескалації конфлікту, порушенню домовленостей, зробивши заручниками своєї політики цивільне населення.

Все, що дипломатія звикла називати компромісом, Росія розглядає як поступку, яка дає новий простір для агресивних дій. Це нагадує мені вислів одного з лідерів радянського керівництва, що є досить характерним для Росії сьогодні: «все, що наше – це наше, а все, що ваше – це є предметом переговорів».

Тим не менш, деякі речі повинні залишатися непорушними: агресія проти країни, а потім анексія частини її території залишається порушенням всіх можливих міжнародних правових норм. Майже 10 тисяч українських життів були принесені в жертву і мільйони доль - зламані. Все це безцінне, особливо з точки зору економічних показників. Ми не можемо ігнорувати самовдоволення, з яким Росія захвачує світ, та прийняти її зухвалість.

Як Україна оцінує спроби врегулювання цієї проблеми з боку міжнародного співтовариства, зокрема в рамках ООН?

Україна високо цінує підтримку з боку міжнародної спільноти. Організація Об'єднаних Націй існує для того щоб знайти спільні рішення між країнами, які опинилися в подібних кризових ситуаціях. Наприклад, прийняття Генеральною Асамблеєю ООН 27 березня 2014 року резолюції «Про територіальну цілісність України» показала підтримку всім міжнародним співтовариством нашої держави, яка зіштовхнулася з численними збройними нападами і анексією територій, що межують з Росією: 100 країн проголосували за резолюцію, 47 країн стали його співавторами. Рада Безпеки неодноразово засуджувала агресію Росії проти України, ракетні обстріли, що здійснювались проти Волновахи, Маріуполя, Краматорська та інших міст і мирних українських сіл. Вона підтримує Україну, яка зіштовхнулася з російськими звинуваченнями про здійснення Україною терактів в окупованому Криму - вони настільки ж цинічні і безглузді, як і їхні заяви Кремля: «немає російських військ в східній частині України», і це всім зрозуміло, що ці звинувачення переслідують одну мету: привід для створення більш сильних військових загроз щодо України.

Україна закликає міжнародне співтовариство вжити всіх можливих політичних і дипломатичних заходів для здійснення впливу на Кремль, щоб уникнути нового витка агресії проти України і порушення мирного процесу Кремлем згідно Мінських угод.

Важливо, щоб міжнародне співтовариство і далі залучалося до підтримки стабілізації та економічних й політичних реформ в Україні.

Як щодо участі Сенегалу в якості непостійного члена Ради Безпеки ООН?

Нажаль, голос Сенегалу не було чути при голосуванні Організації Об’єднаних Націй, коли було засуджено агресію Росії в Криму. Проте, мої зустрічі з вашим Президентом Макі Саллем, міністром закордонних справ, представниками вищого військового командуванням Сенегалу, політиками та експертами, а також з простими громадянами показують повну підтримку України сенегальським суспільством.

Як здійснюється співпраця між Сенегалом і Україною?

Зміцнення двостороннього співробітництва між двома країнами почалося в червні 2011 року з офіційного візиту міністра закордонних справ Сенегалу в Україну. Завдяки відкриттю Посольства України в Сенегалі (1 червня 2012 року), цей процес отримав новий імпульс. Це відкриває нові перспективи для співпраці в політичній, економічній, культурній та гуманітарній сферах.

Наші двосторонні відносини в економічній сфері перебувають на початковій стадії. В певній мірі, нам перешкоджає відсутність належної правової бази. Проте, сторони розробили ряд двосторонніх документів, які будуть підписані найближчим часом. Це стосується угод про заохочення і захист інвестицій, про звільнення від віз для громадян, які мають дипломатичні або службові паспорти, а також про технічне співробітництво.

З об’єктивних причин, пов’язаними з війною в Україні, торгівля між Україною та Сенегалом в останні роки значно знизилася.

Завдяки протоколу про співпрацю, підписаним між міністерствами закордонних справ двох країн, з синхронним обранням України та Сенегалу  непостійними членами Ради Безпеки ООН на період 2016-2017, взаємодія між міністерствами двох держав набула нового змісту. Україна підтримує низку міжнародних ініціатив Сенегалу щодо боротьби з тероризмом, зміцнення миру в африканському регіоні, забезпечення водопостачання та багато інших.

Торгівля (добрива, рибопродукти) є одним з привабливих аспектів  цих відносин. Над якими іншими сферами потрібно працювати?

Україна готова поставляти Сенегалу сільськогосподарські трактори, вантажні автомобілі для різних цілей (видобутку корисних копалин, оздоровлення навколишнього середовища і т.і.) і забезпечити потреби населення міст і громад в сільській місцевості. Україна відома у всьому світі своїм сільським господарством, засобами транспортування на великі відстані, сучасними і відносно дешевими технологіями очищення води. Інститути та Національна академія наук України відомі в сфері розведення великої рогатої худоби, вирощуванні картоплі та пшениці. Ці дані можуть зацікавити компанії та установи Сенегалу. Чималий потенціал існує в сфері військово-технічного співробітництва, і ми успішно його реалізуємо.

Яка роль Сенегалу в африканській дипломатії України?

Сенегал традиційно є регіональним лідером і навіть усього континенту. Це країна з дуже сильними демократичними традиціями. Я не розкрию таємницю, кажучи, що ключовими міркуваннями щодо рішення про утворення нашого Посольства саме в Дакар, були, насамперед, економічні інтереси. Вибір Сенегалу обумовлений його важливою роллю в Західній Африці і на континенті. І ми розглядаємо його як оптимальну платформу для нашої присутності і просування бізнесу в Західній Африці, фактично як «вхідні двері» в цей перспективний субрегіон.

ПУ в Сенегалі, S.THIAM