Чому саме зараз, в 2019 році, український МЗС схвалив рішення щодо відкриття Почесного консульства у Монровії?

Насправді, таке рішення є закономірним продовженням процесу поступового освоєння Україною Західної Африки, яке триває вже багато років. Пов’язане воно, насамперед, з необхідністю диверсифікації ринків збуту вітчизняної продукції. Адже будь-яке почесне консульство – це перший помічник у представленні власних товарів на ринках країни перебування, а в Африці для нашої країни відкриті досить широкі перспективи.

Нещодавно відкрите Почесне консульство України у Ліберії вписується у конгломерат подібних закладів у Західноафриканському субрегіоні – адже Україна вже давно має Почесні консульства у Кот-д’Івуарі, Гвінеї, Республіці Конго. За досить малої кількості наших дипломатичних місій по Африці загалом, ще один «острівець» української присутності – справжня підмога у справі захисту наших інтересів.

До того ж, рішення про відкриття було прийнято не спонтанно – йому передувала ретельна підготовча робота, проведена Надзвичайним та Повноважним Послом України в Сенегалі та першим Послом України у Ліберії (за сумісництвом) Олександром Євгеновичем Овчаровим. Саме за його безпосередньої участі між двома країнами були наведені перші містки, які згодом дозволили запустити необхідний підготовчий процес.

Яке місце Ліберія посідає у зовнішній політиці України на поточному етапі? Які є точки дотику між Україною та Ліберією?

Основною «точкою дотику» у наших двосторонніх відносинах є, безумовно, те, що Ліберія наразі залишається однією з трьох африканських країн (дві інші – це Джибуті та Ботсвана), які стабільно та послідовно підтримують в ООН українські ініціативи, що стосуються територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. У той час, як абсолютна більшість африканських країн або утримувалася, або не брала участь у голосуванні за зазначені ініціативи (звичайно є й ті, хто стабільно голосує «проти»), Ліберія підтримала проекти резолюцій Генеральної Асамблеї «Територіальна цілісність України» у березні 2014 року, «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)» у листопаді 2016 року, у грудні 2017 року й у листопаді 2018 року та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також частин Чорного та Азовського морів» у грудні 2018 р.

Таким чином, голос цієї невеликої африканської країни є ще одним потужним набоєм у загальній обоймі нашої боротьби проти російської агресії.

Донедавна Україну з Ліберією пов’язував ще один важливий фактор: українські миротворці, які перебували у складі Місії ООН у Ліберії (UNMIL).

Ця Місія була запроваджена ООН у 2003 році з метою стабілізації ситуації у країні, яка до цього пережила дві поспіль громадянські війни (фактично – одну суцільну з 1989 по 2003 роки, з трирічною перервою). Частину Місії і складали наші миротворці, а саме – 56 окремий вертолітний загін. Український контингент перебував у Ліберії фактично до повного виведення Місії ООН на початку 2018 року, а його внесок у загальну справу стабілізації ситуації в країні високо оцінив президент Ліберії Джордж Веа під час урочистої церемонії закриття UNMIL. А до того схвальні відгуки лунали від віце-президента країни, пані Джуел Тейлор та від попереднього президента, пані Еллен Джонсон-Сірліф.

Які інтереси Україна має в Ліберії? (перед усім в економічній та торгівельних сферах)?

Інтереси України залежатимуть, насамперед, від потреб Ліберії, інфраструктура та народне господарство якої все ще залишаються фактично зруйнованими нескінченними конфліктами. Ще на підготовчому етапі запровадження Почесного консульства з боку ліберійської сторони було висловлено зацікавленість у здійснені українськими фахівцями експертизи сільськогосподарських земель та у постачанні до Ліберії української техніки й обладнання для сільськогосподарських робіт, а також продуктів харчування. Відповідно, профільні наукові інституції Національної академії аграрних наук України висловили, у свою чергу,  готовність до встановлення безпосередніх контактів з ліберійськими партнерами за їхньою зацікавленістю. До того ж, у серпні 2018 року, майбутній Почесний консул України у Ліберії, професор Нельсон Оньяма, здійснив в Україну робочу поїздку, під час якої встановив низку перспективних ділових контактів з такою українською державною структурою, як Держгеонадра, та приватними компаніями, зацікавленими у виході на африканські ринки.

Наразі практично єдиною статтею імпорту з Ліберії в Україну є природний каучук – основний продукт, який Ліберія імпортує у інші країни. Перспективною сферою нашого співробітництва міг би стати ринок деревини. Річ у тім, що дерева, які дають каучук, живуть по 30 років, а після того йдуть у переробку. Наразі цю деревину закуповують, в основному азійські країни, де вона проходить процедуру пресування та використовується далі у виробництві. Приміром, українським виробникам меблів варто було б дослідити цей ринок для подальших закупівель у Ліберії деревини та продажу «у зворотному напрямку» готових меблів, виготовлених з переробленої сировини цієї ж країни.

Уряд Ліберії позитивно налаштований до України, це видно зокрема на прикладах голосування ліберійської делегації в ГА ООН. Чим це зумовлено?

Гадаю, що не в останню чергу це зумовлено тим, що весь період свого існування Ліберія у політичному вимірі має приклад для наслідування – Сполучені Штати. Погляньмо на прапор Ліберії, на її внутрішній політичний устрій, на назву її національної валюти – в усьому цьому ми побачимо суттєвий вплив США. Навіть назва столиці Ліберії – Монровія – є другим прикладом (після Вашингтону) назви столиці на честь американського президента. І це – не дивно, адже саму Ліберію США і створили. Як ми пам’ятаємо з історії, засновники країни – нащадки рабів, вивезених до Америки, – вважали себе саме «американцями» і протиставляли себе корінному населенню. Це протистояння відчувається, до речі, і сьогодні. Тим не менш, стратегічне партнерство Сполучених Штатів з Україною, їхня незмінна підтримка нашої країни, зокрема, у рамках міжнародних організацій є чудовим взірцем для Ліберії. Ну, і напевно – згадана вже вище присутність українського миротворчого контингенту в Місії ООН у Ліберії.

Якою є безпекова ситуація в країні після виведення українських миротворців?

Тут хотілося б ще раз уточнити, що українські миротворці працювали в Ліберії не «самі по собі», а були частиною великого механізму, який складали військові та цивільні співробітники: миротворці, поліцейські, а також політичні радники і співробітники гуманітарних організацій. Тож, закінчення їхнього перебування на ліберійській землі було викликано загальним згортанням UNMIL.

19 квітня 2018 року відбувся брифінг Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Ліберії. Під час цього заходу був представлений підсумковий звіт Генерального Секретаря ООН щодо UNMIL. У цьому зв’язку була схвалена заява Голови Ради Безпеки, в якій, зокрема, відзначався прогрес, досягнутий владою і народом країни з часу започаткування UNMIL у 2003 р. У виступах делегацій відзначалося покращення безпекової та політичної ситуації в країні. Так що можна сміливо говорити про загальну стабільність.

Чи наявні приклади реалізації українським бізнесом проектів на території країни? Які їхні результати?

Наразі важко говорити не лише про український бізнес у Ліберії, а і про іноземний бізнес взагалі. Річ у тім, що спалах у 2014 році епідемії лихоманки Ебола змусив багато іноземних підприємств виїхати з країни. Це стало додатковим до зруйнування економіки країни громадянськими війнами фактором, через який Ліберія опинилася у глибокій економічній кризі. Тож, український бізнес в Ліберії зараз перебуває у зародковому стані. Проте, як ми вже говорили, перспективи відкриваються досить широкі.

У який спосіб українські компанії могли би долучитися до проектів постконфліктної відбудови Ліберії?

Якщо розглядати загалом питання, у чому Ліберія наразі має найбільшу потребу, то відповісти можна коротко: «в усьому». Загальне економічне становище країни залишається вкрай слабким. Незважаючи на значну кількість ресурсів, включаючи залізну руду, каучук та пальмову олію, у більшості населення відсутні основні побутові зручності, такі як електроенергія та проточна вода. Проблематичним залишається також доступ до освіти.

На початку 2018 року новообраний президент країни Джордж Веа започаткував програму боротьби з бідністю Pro Poor Agenda, яка була спрямована, в основному, на забезпечення населення електроенергією та розбудову інфраструктури – і у цих галузях традиційними партнерами Ліберії залишаються Франція, Китай, ЄС, США.

Як вже було згадано раніше, Ліберія зацікавлена у співробітництві з Україною у сільськогосподарській галузі. Постачання сільськогосподарської техніки та обладнання, аналіз ґрунтів – ось у чому Україна могла б насправді допомогти Ліберії, поділитися досвідом.

Якою за чисельністю є українська громада в Ліберії? Хто ці люди?

Насправді, я не говорив би про цілу громаду. Як говориться у прислів’ї: «Одна ластівка весни не робить». У рамках урочистої церемонії відкриття Почесного консульства мені пощастило поспілкуватися з нечисленними співвітчизниками, серед яких – співробітниця представництва Світового Банку у Ліберії, пані Лариса Лещенко та представники компанії, що задіяна у сфері видобутку річкового піску, який використовується на будівництві.

Що вас особисто найбільше здивувало чи зацікавило у Ліберії? Що викликає неприйняття?

Перед поїздкою до Ліберії я приблизно уявляв собі картину життя цієї країни. Але одна справа – черпати інформацію з відкритих джерел, а інша – переконатися в усьому на власні очі. Можливо, через якусь внутрішню готовність я не був здивований ні поганим станом доріг та громадського транспорту у столиці, ні відсутністю освітлення вулиць у темний час (світло створюють фари автівок та рекламні вивіски крамниць), ні вкрай забрудненою річкою, що протікає містом та впадає в океан. Проте, я був здивований справжньою гостинністю, яку виявила ліберійська сторона, а також тим значенням, які надавали ліберійці такій події, як урочиста церемонія відкриття Почесного консульства України. Крім запрошення у якості почесних гостей віце-президента країни, пані Джуел Тейлор та заступника міністра закордонних справ Еліаса Шонійїна, було організовано танцювальний супровід силами дитячого ансамблю, а також висвітлення події місцевими ЗМІ. На додаток, пощастило отримати у подарунок ліберійське національне вбрання, що теж дуже приємно здивувало.

Звичайно, скласти більш детальне враження про країну, коли ти обмежений у часі та просторі, дуже важко. Але що дійсно кинулося в очі – наскільки Ліберія зелена країна, особливо, порівняно із Сенегалом.

Що у Ліберії знають про Україну? Яке ставлення ліберійців до українців? Чим це обумовлене?

Думаю, що для переважної кількості мешканців Ліберії Україна все ще залишається terra incognita (зрештою, як і Ліберія для більшості українців). Обумовлене це, безперечно, тривалою відсутністю зв’язків між нашими країнами. Звичайно, місцевий політикум в курсі подій, що відбуваються в Україні, адже Посольство України в Сенегалі регулярно доводить до МЗС Ліберії (за посередництва Посольства Ліберії у Дакарі) інформацію щодо поточної ситуації в Україні, її дій з протистояння російській окупації Криму та військовій агресії на Сході України. Але для пересічного мешканця Ліберії відкриття України і українців ще попереду.

До речі, як я дізнався, керівництво країни надає, зокрема, великої уваги привітанням з нагоди державних свят, насамперед Дня незалежності, від імені президентів інших країн. Привітання, серед іншого, зачитуються широкому загалу населення у телеефірі. Думаю, що коли звучить привітання від українського Президента, це теж є поштовхом для ліберійців дізнатися щось про нашу країну, яка не забуває розділити з ними головне свято.

Базові поради для українців які планують відвідати Ліберію з вашого власного досвіду?

Мій власний досвід обмежується триденним перебуванням у цій країні, тому мої поради будуть такими, які притаманні й іншим африканським країнам: неухильно дотримуватися гігієни та виявляти пильність у місцях масового скупчення людей. До того ж, необхідно пам’ятати про небезпеку захворювання на малярію, тому не варто забувати про індивідуальні засоби захисту від комарів та медикаментозну профілактику. А взагалі, усі, хто планують відвідати Ліберію, можуть отримати основні поради на офіційному сайті Посольства України в Сенегалі у розділі «Консульські питання – поради подорожуючим» та відтепер, під час перебування на ліберійській землі, варто контактувати не лише з Посольством України в Сенегалі, але й з Почесним консульством України у Ліберії. І нехай від знайомства з цією країною у вас буде більше приємних спогадів, аніж навпаки!

 

Центр дослідження Африки, Олександр Мішин