Економічний прогрес Гамбії залежить від стабільної двосторонньої та багатосторонньої допомоги, надійного державного управління економікою та безперервної технічної допомоги з боку багатосторонніх і двосторонніх донорів.
Поступові реформи у фіскальній політиці допомогли покращити стабільність та зростання економіки країни. Завдяки підвищенню активності в базових галузях (сільське господарство, туризм), а також інвестиціям приватного сектору, підтриманим надходженням грошових переказів, і державним інвестиціям, економічне зростання у 2023 році склало 4,8%.
Очікується, що у 2024 році економічне зростання Гамбії прискориться до 5,6%, головним чином за рахунок сільського господарства та сфери послуг, які виграють від сприятливих погодних умов, і збільшення туризму. Розвиток промисловості Гамбії дещо сповільнився після завершення великих інфраструктурних проектів у рамках підготовки до проведеного в Гамбії у травні 2024 року саміту Організації ісламської співпраці (OIC). Приватні інвестиції та споживання, підтримані грошовими переказами, а також державне споживання, спричинене проведенням саміту OIC, сприяли зростанню попиту. Очікується, що за підсумками 2024 року річна інфляція сповільниться з 16,9% (у річному обчисленні) у 2023 році до 14,4%, головним чином через ціни на імпорт. Рівень інфляції в Гамбії, особливо цін на продукти харчування, залишається близько 17,0% і продовжує знижувати купівельну спроможність домогосподарств. Щоб приборкати стабільно високу інфляцію, Центральний банк Гамбії дотримується жорсткої монетарної політики, зберігаючи протягом 2024 року свою облікову ставку високою (на рівні 17%) та незмінною з серпня 2023 року.
За даними Trading Economics, ВВП Гамбії у 2023 році становив $ 2,3 млрд. ($708 – на душу населення). У 2024 році бюджетний дефіцит країни має зменшитися до 2,6% ВВП (3,7% у 2023 році) завдяки збільшенню внутрішніх доходів і зменшенню капітальних витрат. Очікується, що державний борг продовжить скорочуватися до 69,3% ВВП у 2024 році (75,6% у 2023 році). Тим не менш, відповідно до даних СБ/МВФ Гамбія залишається під високим ризиком боргової кризи.
Сільськогосподарський сектор Гамбії становить близько 30% ВВП країни, у ньому зайнято 75% жителів. Головною експортною культурою є арахіс - складає 40% об’ємів експорту. Для внутрішнього споживання виробляються рис, кукурудза, просо, сорго, кассава (маніок), плоди пальмової олії тощо. Вирощують також апельсини, банани, бобові, манго, папайю, овочі та бавовну. Розвивається тваринництво - тут розводять велику рогату худобу, кіз, вівці, свиней, ослів, коней, а також птахівництво.
Розвинене морське і річкове рибальство: виловлюють акул, баракуд, бонго (оселедець), зубатку, камбалу, макрелі, морського окуня, сардини, солоро ("тигрову" рибу), тарпана, тунець, анчоусів, креветки, лангустів та устриць.
Аграрний сектор країни має невикористаний потенціал: обробляється менше половини площі земель сільськогосподарського призначення, продуктивність праці в сільському господарстві залишається невисокою. Діяльність дрібних господарств пов’язана переважно з обробкою кеш'ю, земляних горіхів, риби та шкіри.
Розташування Гамбії на березі океану та близькість до Європи зробили її одним із популярних туристичних маршрутів у Західній Африці. Інвестиції приватного сектору в екологічний туризм та туристичні об'єкти є досить популярними. Туризм зазвичай приносить близько 20% ВВП.
Головна проблема ринку в Гамбії - погана інфраструктура. Доступ до електроенергії становить 35%, відбуваються часті перебої з подачею електроенергії. Витрати на електроенергію в Гамбії є одними з найвищих у субрегіоні на рівні 25 центів за кіловат-годину (кВт-год).
Безробіття та неповна зайнятість населення залишаються високими.
Уряд Гамбії прагне покращити інфраструктуру та модернізує мережу доріг, телекомунікаційну систему, морський порт і аеропорт, а також електричну мережу.
Зовнішня торгівля Гамбії
За даними сайту The Observatory of Economic Complexity, експорт товарів країни у 2022 році склав $170 млн.
Основними експортними товарами були: кокоси, бразильські горіхи та кешью ($35,4 млн), пиломатеріали ($17,4 млн), металобрухт ($15,5 млн), необроблена деревина ($14,8 млн) та молюски ($14,7 млн). Найбільшими торговими партнерами з експорту стали: Китай (52,9%), Індія (8,2%), Іспанія (8,1%), В’єтнам (7,6:%) та Бельгія (4,6%).
Імпорт у 2022 році склав $1,44 млрд. Основними статтями імпорту до Гамбії є: легка чиста ткана бавовна ($140 млн), рис ($73,6 млн), цукор-сирець ($72,5 млн), м'ясо птиці ($58,5 млн) та пальмова олія ($55,3 млн), які імпортуються переважно з: Китаю (31,53%), Сенегалу (12,29%), Індії (8,47%), Бразилії (7,85%) та США (4,60%).
За даними сайту UNSTADstat, експорт товарів країни у 2023 році склав $287 млн., імпорт до Гамбії склав $1,22 млрд. Структура експорту за групами товарів у 2023 році: всі продукти харчування (49%), матеріали для сільськогосподарських робіт (22%), руди та кінцеві метали (8%), паливо (8%), промислові товари (12%). Найбільшими торговими партнерами стали: Китай ($10 млн), Індія ($8 млн), Малі ($4 млн), Сенегал ($3 млн), Чилі ($2 млн).
Торгово-економічне співробітництво між Україною та Гамбією
У 2022 р. двосторонній товарообіг склав – $8,156 млн. і складався виключно із українського експорту – продукція чорної металургії (63,76%), м'ясо та їстівні субпродукти птиці (23,03%), продукти харчування, включаючи олію, борошно, дріжджі (7,80%), яйця птиці (3,10%).
У 2023 р. двосторонній товарообіг склав – $1,569 млн. і на 99,99% складався з українського експорту. Експорт склав - $1,568 млн., що майже в 5 разів менше ніж за 2022р. Падіння експорту сталося через припинення експорту продукції чорних металів, об’єм якого у 2022 р. склав $4,665 млн. Основні статті експорту: м'ясо та їстівні субпродукти птиці (31,31%), яйця птиці (21,62%), продукти харчування, включаючи масло, борошно, ковбаси (12,31%), олія соняшникова (14,92%), соуси, добавки, приправи (13,27%). Імпорт з Гамбії був вкрай незначним ($1 тис. ) і складався з товарів, придбаних у портах. Позитивний баланс – $1,567млн.
За січень-червень 2024 р. двосторонній товарообіг склав – $1,169 млн. Експорт склав - $1,168 млн. Основні статті експорту: м'ясо та їстівні субпродукти птиці (61,8% до загального обсягу), жири та олії тваринного або рослинного походження (9,9%), різні харчові продукти (7,1%), друкована продукція (4,7%), молоко, молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед (4,2%), продукція борошномельно-круп’яної промисловості (4,1%). Імпорт з Гамбії залишається вкрай незначним ($0,5 тис.) і складався з товарів, придбаних у портах. Позитивний баланс – $1,168 млн.
Перспективні напрями співробітництва України із Гамбією:
04 березня 2021 р. під час зустрічі керівників Торгово-промислової палати України Генадія Чижикова та Торгово-промислової палати Гамбії Едрісси Масса Джоуба у форматі відеоконференції відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між ТПП України та Гамбії.
Незважаючи на невеликий розмір ринку, існують потенційні сектори, з ринковими можливостями. Перш за все це розширення ринку продуктів харчування, зокрема м’яса птиці та яєць, олії, борошна та ін.
Аграрний сектор дуже залежить від імпорту машин і обладнання для зрошення. Зростає попит на ефективні сховища для врожаю, та якісні матеріали та обладнання для будівництва.
Через обмеження в енергетичному секторі існує високий попит на якісні генератори, обладнання для зберігання енергії та машини з відновлюваною енергією.
Потенційні можливості у виробництві електроенергії є суттєвими з огляду на прогнозоване зростання попиту. Ще 40 мегават (МВт) електроенергії необхідні тільки для задоволення поточного національного попиту. Очікується, що до 2025 року попит на електроенергію досягне 200 МВт. Як тільки будуть усунені нинішні прогалини в лініях електропередачі, інвестиційні можливості у виробництві електроенергії будуть значними. Враховуючи велику кількість сонячних годин протягом року, існує потенційно прибутковий ринок сонячної енергії.
З огляду на географічні особливості Гамбії, суть, яких у тому, що прибережні райони є вітряними, а також наявність сільськогосподарської продукції з високими коефіцієнтами залишку після переробки, значні можливості становлять інші поновлювані джерела енергії: енергія вітру та біопаливо.
Відкриття ринків для експорту української продукції
На МП НАЗОВНІ відсутня сторінка для заявок для Гамбії. Вивчається можливість співпраці із ТПП країни.
Щодо участі українських компаній у виставкових заходах.
Країна не проводить виставкові заходи, які заслуговують уваги. Вивчається можливість запрошення гамбійських підприємців на виставки в Сенегалі.
Проблемні питання українських експортерів у Гамбії наразі відсутні.