Гвінея-Бісау є нестабільною державою з невеликою економікою, яка стикається зі значними проблемами розвитку, включаючи відновлення після пандемії COVID-19, проблемами з постачанням продуктів першої необхідності та глобальним економічним спадом. Це одна з найбільш схильних до державних переворотів і політично нестабільних країн у світі.

Після політичної кризи та розпуску парламенту президентом Ембало в травні 2022 року, в червні 2023 року відбулися дострокові парламентські вибори у Гвінеї-Бісау. У грудні 2023 року парламент було розпущено та закрито після конституційної кризи, і було призначено президентський ініціативний уряд. Позачергові вибори до парламенту призначені на 24 листопада 2024 року. Вибори президента відбудуться в кінці 2025 року.

Нестабільність інститутів державної влади перешкоджає використанню доволі багатих природних ресурсів, зокрема родовищ бокситів і фосфоритів, розвитку довготривалих бізнес-відносин.

Економіка Гвінеї-Бісау надзвичайно вразлива до коливань цін і виробництва горіхів кеш'ю (близько 150 000 тонн), на які припадає 80% експорту країни, переважно до Індії. Сільськогосподарський сектор забезпечує майже 35% ВВП, 10% з яких безпосередньо пов'язані з виробництвом горіхів кеш'ю, і становить 20% бюджетних надходжень. Крім того, значний риболовецький потенціал країни залишається значною мірою невикористаним. Гвінея-Бісау також має потенціал видобутку бокситів і фосфатів, хоча на даному етапі не існує жодних дійсно активних проектів з їх розробки. Як наслідок, на промисловість припадає лише близько 15% ВВП. На сферу послуг припадає трохи більше половини ВВП країни.

З 2,1 мільйонами жителів та оціночним (за даними Trading Economics) ВВП у $2,06 млрд. у 2024 році Гвінея-Бісау має одні з найнижчих соціально-економічних показників у світі. Середня очікувана тривалість життя при народженні становить лише 60,6 років, ВВП на душу населення - $787, приріст населення - 2,4%, а рівень народжуваності - 4,3 дитини на одну жінку. Більше того, майже 21,7% населення живе менш ніж на 1,9 долара США на день за паритетом купівельної спроможності, а майже 7,4% дітей помирають у віці до п'яти років.

Після падіння до 1,5% у 2020 році темпи зростання ВВП значно відновилися до 6,4% у 2021 році, згідно з даними МВФ, завдяки: збільшенню виробництва горіхів кеш'ю, державним інвестиціям в основну інфраструктуру (фінансується ззовні), поступовому зняттю обмежень та покращенню ділової впевненості, що стимулює приватні інвестиції. У 2022 році темпи зростання сповільнилися до 3,5%, на що вплинули нижчі, ніж очікувалося, обсяги експорту горіхів кеш'ю та наслідки війни в Україні (зростання цін на продукти харчування та енергоносії). За даними Групи Світового Банку, у 2023 році економічна активність Гвінеї-Бісау зросла на 5,2% завдяки потужному сільськогосподарському виробництву, збільшенню інвестицій і більшому, ніж очікувалося, обсягу кустарного рибальства. Інфляція у 2024 році сповільнилася до 4,2 % порівняно з 7,2 % у 2023 році (МВФ). Високі витрати на імпорт разом із проблемами експорту кеш’ю збільшили дефіцит бюджету до 7,6 % у 2023 році з 6,1% у 2022 році. Однак, на думку Міжнародного агентства з економічного розвитку, поліпшення дисципліни надходжень і витрат може скоротити дефіцит бюджету країни у 2024 році до 4,8% ВВП.

У 2024 році зростання Гвінеї-Бісау залишається високим, приблизно на рівні 5%. Виробництво кеш’ю, ймовірно, буде меншим за обсяг виробництва 2023 року через чуму, яка вразила врожай, однак збільшення активності в рибальстві підтримує загальне зростання сільського господарства. Посилення експорту кеш’ю та зниження інфляції, здебільшого зумовлені нижчими цінами на продукти харчування, сприятимуть зростанню за рахунок експорту та приватного споживання. Відповідно, очікується, що рівень бідності скоротиться до 23,4% у 2024 році з 26,7% у 2023 році. За оцінками, середня загальна інфляція впаде до 3,5% у 2024 році, різко знизившись із 7,2% у 2023 році. За даними Групи Світового Банку, очікується, що у середньостроковій перспективі річна економічна активність Гвінеї-Бісау становитиме в середньому 5%, причому експорт кешью буде ключовим фактором.

Водночас географічне розташування Гвінеї-Бісау є зручним місцем для транспортування товарів на світові ринки. Ділянка узбережжя Атлантичного океану та наявність багатої флори та фауни дозволяють розглядати туристичний напрям у країні як перспективний.

Основною метою економічної політики країни залишається диверсифікація економіки, проте слабкість інфраструктури та бізнес-клімату у Гвінеї-Бісау стримують цей процес. Для сприяння економічного зростання країни уряд Гвінеї-Бісау пропонує стимули, захист і гарантії для інвесторів:

•          Рівність для інвестицій;

•          Відсутність арештів чи націоналізації активів;

•          Свобода переказів прибутку;

•          Можливість отримати 50%-ву знижку на податки упродовж 6 років.

Зовнішня торгівля Гвінеї-Бісау

За даними сайту The Observatory of Economic Complexity, експорт товарів країни у 2022 році склав $221 млн. Основними експортними товарами були: кокоси, бразильські горіхи та кеш'ю ($206 млн), морожена риба без філе ($11. 7 млн.), риб'ячий жир ($606 тис.), пальмова олія ($509 тис.) і сухофрукти (369 тис.), які експортуються до: Індії ($203 млн.), Кот-д'Івуару ($5,27 млн.), Того ($4,97млн.), Нідерландів ($2,85 млн.) і Південної Кореї ($1,16 млн.).

Імпорт у 2022 році склав  $403 млн. Основними статтями імпорту Гвінеї-Бісау є: рафінована нафта ($72,5 млн), інші сталеві прутки ($24,7 млн), рис ($17,6 млн), ароматизована вода ($13 млн) та пиво ($11,8 млн), що імпортуються переважно з:  Португалії ($137 млн), Сенегалу ($88,4млн), Китаю ($56,5 млн), Нідерландів ($23 млн) та Іспанії ($13,5 млн).