10 жовтня 2023 року Ліберія успішно провела вибори Президента, віце-президента, половини членів Сенату та Палати представників. Моніторингова місія ЄС визнала що «вибори загалом були конкурентними та прозорими». Це були лише 4-ті вибори з моменту завершення громадянського конфлікту 2003 року, що створювало додаткову невизначеність.
29 січня 2024 року новообраний президент оголосив програму дій його уряду. Зокрема ставка робиться на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Також він пообіцяв вирішити проблему великого зовнішнього боргу і прострочених кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, що обмежує реалізацію нових інфраструктурних проєктів.
Ліберія – країна з низьким рівнем доходів населення, яка значною мірою залежить від іноземної допомоги та грошових переказів від діаспори.
За даними Світового Банку, у 2023 році економіка Ліберії зросла на 4,7% і, як очікується, збереже цю динаміку в середньостроковій перспективі. Зростання у 2023 році в основному було зумовлене видобутком корисних копалин, розширенням видобутку золота та будівництвом.
За даними МВФ, дефіцит бюджету країни зріс до 6,4% ВВП у 2023 році порівняно з 5,3% у 2022 році через нижчі показники внутрішніх доходів, незважаючи на падіння загальних витрат. МВФ, однак, передбачає скорочення державного дефіциту в 2024 році до 5% ВВП. У середньостроковій перспективі очікується, що дефіцит бюджету зменшиться, оскільки влада посилить мобілізацію внутрішніх ресурсів і посилить контроль за видатками. Ліберія має помірний ризик зовнішнього боргу та високий ризик загального боргу. Співвідношення боргу країни до ВВП у 2023 році становило 58,8% ВВП.
Загальна інфляція зросла до 10,1% у 2023 році порівняно з 7,6% у 2022 році, головним чином через ціни на продукти харчування, зниження курсу валют і монетизацію дефіциту бюджету. Інфляційний тиск почав послаблюватися у 2024 році та, як очікується, залишатиметься в межах однозначних цифр у середньостроковій перспективі, якщо влада продовжуватиме зважену фіскальну та монетарну політику.
Країна, однак, залишається в дуже нестабільній соціально-економічній та гуманітарній ситуації : з населенням у 5,2 мільйона жителів у 2022 році на площі 111 370 кв.км Ліберія займає 177 місце у світі (із 193 країн) за рейтингом Індексу людського розвитку (ІЛР) 2022 року. У 2023 році очікувана тривалість життя при народженні становить 61 рік, а ВВП на душу населення – 808 доларів США. Близько половини населення живе в містах, тоді як третина ліберійців зосереджена в Монровії.
Економічне зростання стримується нерозвиненістю інфраструктури. Лише 30% населення Ліберії має стабільний доступ до електроенергії. Для вирішення проблеми, влада за підтримки міжнародних партнерів працює над збільшенням потужності гідроелектростанції Mount Coffee (потужність 88 МВт) та підключенням її до Західноафриканського енергетичного пулу. Лише 7% автомобільних доріг мають тверде покриття. Низька довіра населення до банківського сектору та відсутність доступу до фінансування бізнесу призводить до того, що більшість готівки зберігається поза банками. Щоб виправити це, у 2022 році Центральний банк Ліберії (CBL) почав друкувати додаткову валюту. Очікується, що цей процес триватиме до кінця 2024 року, коли Центробанк розподілить 48 мільярдів нових ліберійських доларів.
Великий проєкт видобутку залізної руди реалізує Arcelor Mittal (почав виробництво у 2011 році). Компанія оперує потужностями з видобутку залізної руди на рівні 4,5-5 млн тон щороку. В планах компанії збільшити потужність до 15 млн тон. Крім інвестицій у видобувні активи Arcelor Mittal оперує залізничним маршрутом від шахт і кар’єрів до порту Б’юкенен протяжністю 245 км.
Аграрний сектор потребує інвестицій, однак продуктивність праці в ньому обмежена, в тому числі через складні кліматичні умови. Країна є дуже вразливою до несприятливих наслідків зміни клімату, що потребує величезних фінансових інвестицій.
Очікується зниження загального рівня бідності з 34,8% у 2023 році до 33,6% у 2025 році. Проте низька продуктивність праці в сільському господарстві може негативно вплинути на цей показник.
Зовнішня торгівля Ліберії
У 2016 році Ліберія приєдналася до Світової організації торгівлі (СОТ), що призвело до стандартизації національних торгових та інвестиційних законів і правил країни відповідно до прийнятних міжнародних стандартів. Країна також підписала Африканську континентальну угоду про вільну торгівлю та є членом Економічної спільноти західноафриканських держав (ECOWAS).
За даними Центрального банку Ліберії у 2023 році експортна виручка Ліберії зросла на 8,5 % до $1 113,9 млн (25,7 % від ВВП) порівняно з $1 026,6 млн (25,8 % від ВВП) у попередньому році. Таке зростання відбулося насамперед завдяки збільшенню надходжень від ключових експортних товарів, зокрема золота (на 25,6 %), каучуку (на 6,7 %), какао-бобів (на 9,7 %) та категорії «інші експортні товари» (на 11,4 %). У 2023 році зафіксовано зниження експорту таких товарів, як залізна руда (на 13,8%), алмази (на 20,5%), пальмова олія (на 23,8%) та лісоматеріали-кругляк (на 74,7% ).
Платежі за імпорт зросли на 25,2% до $1 912,9 млн (44,2% від ВВП) у 2023 році порівняно з $1 527,8 млн (38,4% від ВВП) у попередньому році. Таке зростання було зумовлене збільшенням платежів за продукти харчування та живі тварини (включаючи рослинну олію) на 1,4%; мінеральні продукти, паливо та мастильні матеріали (переважно нафтопродукти) на 49,2%; машини та транспортне обладнання на 35,6%; промислові товари, що класифікуються переважно за матеріалами, на 22,1%; а також за категорією «інший імпорт» на 4,1%. Водночас платежі за хімічну та пов'язану з нею продукцію скоротилися у 2023 році на 6,3% порівняно з попереднім роком.
За даними міжнародної бази даних митної торгівлі TradelmeX, основні експортні партнери Ліберії у 2023 році: США (37,4%), Бельгія (21,4%), Камерун (6,9%), Гана (4,9%), Сінгапур (4,4%). Основними країнами постачальниками товарів до Ліберії стали: Кот-д'Івуар (30,3%), Китай (16,7%), Індія (15,7%), Сполучені Штати (3,7%), Японія (2,7%).
Торгово-економічне співробітництво між Україною та Ліберією
У 2022 році двосторонній товарообіг між Україною та Ліберією склав $5,81 млн, з яких експорт – $5,77 млн, імпорт – на рівні $44 тис.
У 2023 товарообіг скоротився в 2 рази до $2,798 млн. Експорт склав $2,574 млн, що становить 44,63% обсягу експорту за 2022 рік. Зменшення об’ємів сталося через відчутне зменшення експорту олії (понад 28 разів), м’яса птиці та яєць. При цьому виріс експорт субпродуктів великої рогатої худоби, свиней. Основні статті експорту: нафта і нафтопродукти (34,97%), яйця, м’ясо птиці (27,62%), м’ясо великої рогатої худоби, свинина, інші продукти (17,75%), овочі та фрукти (12,25%), олія (3,69%). Імпорт склав – $224 тис., що в 5 разів перевищує обсяг імпорту за 2022 р. У 2023 році зафіксовано відчутне зростання імпорту каучуку. Основні статті імпорту: каучук (100%). Позитивний баланс – $2,350 млн.
За січень-червень 2024 р. двосторонній товарообіг між Україною та Ліберією склав $2,045 млн. виключно за рахунок українського експорту. Основні статті експорту: молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед (18,3% від загального обсягу), м’ясо та їстівні субпродукти (17,5%), їстівні плоди та горіхи (9,7%), овочі (3,2%).
Перспективні напрями співробітництва України із Ліберією
В першу чергу мова йде про відновлення обсягів експорту рослинної олії до Ліберії.
У червні 2021 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Міністерство сільського господарства Республіки Ліберія погодили форми сертифікату здоров’я на м’ясо птиці та продукти з нього для ввезення до Республіки Ліберія. Це дає можливість збільшувати поставки курятини від основних українських виробників.
Для Ліберії продукти харчування – основний імпортний товар, на який щороку витрачається $400-450 млн. Попри те, що серед зернових основний імпорт приходиться на рис, країна закуповує пшеницю і кукурудзу, які є основними експортними товарами для України.
Український бізнес також може брати участь в тендерах Світового банку та інших МФО в реалізації енергетичних проєктів – розбудови ключової для Ліберії ГЕС Mount Coffee та розвитку розподільчих електромереж. Крім того, в Ліберії та Україні присутній міжнародний металургійний гігант Arcelor Mittal. Для Ліберії це один з ключових міжнародних інвесторів, який фінансує також модернізацію транспортної інфраструктури.
Можливе розширення співробітництва у фармацевтичній галузі та медицині.
Відкриття ринків для експорту української продукції
Пропозиції українських експортерів надсилалися до торгового представництва Посольства Ліберії в Сенегалі та для місцевого дистриб’ютора AJA Group (Ліберія).
Щодо участі українських компаній у виставкових заходах.
Країна не проводить виставкові заходи, які заслуговують уваги. Вивчається можливість запрошення ліберійських бізнесменів на виставки в Сенегалі.
Проблемні питання українських експортерів у Ліберії наразі відсутні.