Другий рік поспіль, через сильний інфляційний тиск, зростання світових цін на продукти першої необхідності і світове уповільнення економіки, викликане війною в Україні, економічне зростання Сенегалу сповільнилося. Воно було обмеженим також і через місцеві соціально-політичні заворушення, пов’язані з перебігом президентської кампанії в країні та політичною і безпековою напруженістю в сусідніх країнах. Це мало негативний вплив на споживання та інвестиції, що позначилося на переробній промисловості (текстильній та виробництві агропродовольчої продукції), сільському господарстві (зростання цін на добрива та транспорт), роздрібній торгівлі та готельно-ресторанному секторі.
У 2024 р. завдяки запуску двох морських родовищ - газового та нафтового – і збільшенню видобутку, експорту, інвестицій та податкових надходжень, очікується зростання економіки країни. У цьому році МВФ очікує зростання ВВП Сенегалу на 8,3%, Світовий банк – в межах 8,8%. Без доходів від видобутку нафти і газу, зростання економіки Сенегалу в 2024 р., за прогнозом МВФ, складало б лише 5,4%.
Нафтогазовий сектор може стати основним драйвером економіки у найближчі кілька років. Запуск спільного з Мавританією проєкту Grand Tortue Ahmeyim, пілотованого BP та Kosmos, має відбутися наприкінці 2024 р. Морське нафтогазове родовище Сангомар, що експлуатується компанією Woodside, було запущене в середині 2024 р. Раніше дати запуску цих двох родовищ кілька разів відкладали.
Крім того, в січні 2024 р. турецька компанія Aksa Energy розпочала роботи з будівництва газової електростанції потужністю 255 МВт і газопроводу в м. Сен-Луї, на північному заході країни. Ці об'єкти, бюджет яких складає $475 млн., мають бути введені в експлуатацію у 2026 р., а електростанція використовуватиме лише місцевий природний газ.
Роботи з розвитку транспортної інфраструктури також сприятимуть будівництву, зокрема, розбудові першого в країні глибоководного порту в Ндаяні, на південь від Дакара, який має запрацювати у 2026 р., а також продовженню програми модернізації регіональних аеропортів (PRAS).
Сильною стороною Сенегалу варто вважати членство в Економічному співтоваристві країн Західної Африки (ECOWAS, сукупний ВВП якого становить $734,8 млрд.), в рамках якого діє лібералізація торгівлі шляхом скасування митних зборів між державами-членами на імпорт і експорт товарів і скасування нетарифних бар'єрів між державами-членами, а також, членство у Західноафриканському валютному союзі (WAEMU), що забезпечує відносну валютну стабільність.
Країна підтримує тісні зв'язки зі Сполученими Штатами і країнами ЄС, зокрема Францією, підтримуючи як економічну, так і військову співпрацю. Водночас Сенегал продовжує диверсифікувати свої альянси з Китаєм, Туреччиною і країнами Перської затоки з метою залучення нових інвестицій.
ВВП: $37,8 млрд. (2024 р., за даними МВФ).
ВВП на душу населення: $1565 (2024 р.).
Провідні сектори: сектор послуг ~50 % ВВП (фінансові послуги, телекомунікації, транспорт, туризм), індустрія ~24–25 % ВВП (видобуток та обробка мінералів: фосфати (~20 % експорту), важкі піски (циркон, титан), золото, залізна руда), харчова, хімічна (добрива), текстильна промисловість, виробництво будматеріалів), сільське господарство ~16 % ВВП (20–22 % населення зайнято в агросекторі), енергетика, нафта, газ, ВДЕ.
Рівень безробіття – ~20% (2025 р.)
Зовнішня торгівля Сенегалу
За даними щомісячного Інформаційно-статистичного Бюлетеня зовнішньоторговельної статистики експорт товарів з Сенегалу у 2023 р. склав $5,373 млрд. (-9,53% до 2022 р.).
Основними експортними товарами були: нафтопродукти (20,98%), золото (16,45%), фосфати (13,24%) та риба, молюски та інші морепродукти (10,52%). Найбільшими покупцями сенегальських товарів у 2023 були: Малі (22,92), Швейцарія (12,15%), %), Індія (10,24%) та Китай (4,21%). Імпорт товарів склав $12,013 млрд (-4,52% до 2022). Основні товари імпорту: нафтопродукти (27,86%), машини, промислове та сільськогосподарське обладнання (14,02%), продукція металургії (7,50%), продукти харчування (7,26%), рис (4,19%). Найбільшими постачальниками товарів до Сенегалу були: Франція (12,05%), Китай (10,87%), Нігерія (8,57%), росія (6,97%), Індія (6,71%), Іспанія (5,80%) та ОАЕ (5,18% ).
За даними онлайн-платформи торгової інформації Marketinsidedata, з листопада 2023 р. по жовтень 2024 р. Сенегал імпортував товарів на суму $11,32 млрд., щомісяця в середньому на $116,67 млн., досягнувши історичного максимуму в жовтні 2024 р. в $250,10 млн.
Основними партнерами Сенегалу по імпорту є Китай (11,97%), Франція (11,15%), Об'єднані Арабські Емірати (6,83%), Нігерія (6,81%), Індія (5,42%).
За вищезгаданий період Сенегал експортував товарів на суму $4,59 млрд., щомісяця в середньому на $48,36 млн., досягнувши історичного максимуму в жовтні 2024 р. в $167,83 млн.
Основні експортні партнери Сенегалу - Швейцарія (17,15%), Індія (11,77%), Малі (9,21%), Китай (8,79%), Іспанія (5,53%).
Відкриття ринків для експорту української продукції
6 березня 2024 р. за ініціативи Посольства та за участі керівництва ТПП України та ТПП м.Дакар проведено онлайн-конференцію «Діалог Україна – Сенегал: медична та фармацевтична галузь».
24 квітня 2024 р. відбувся онлайн-брифінг Посла Ю. Пивоварова «Сенегал: нові можливості для українського бізнесу». Участь у заході, організованому Посольством України у Сенегалі, МЗС України разом із МП Nazovni, взяли також участь Директорка Департаменту економічної дипломатії Л. Єніна та представник ПрАТ Експортно-кредитне агентство - ЕКА України К. Моісеєнко. Захід мав на меті ознайомити українських виробників та експортерів з особливостями виходу та перспективами роботи на ринку Сенегалу та інших країн Західної Африки, потребами різних сегментів ринку та вимогами до продукції, а також надати практичні рекомендації для здійснення успішних експортних поставок тощо.
23 жовтня 2024 р. відбувся міжнародний Аграрний форум «Україна-Африка 2024» у форматі відеоконференції, який зібрав представників 22 країн Африканського континенту. До Форуму, організованому під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України, також долучилися 10 представників державних установ, сільськогосподарських товаровиробників Сенегалу.
Що стосується роботи в рамках МП Nazovni по африканському напрямку, який відрізняється від роботи на європейському ринку та має свої особливості, то варто звернути увагу на такі питання:
підготовка інформаційних та рекламних матеріалів мовами, поширеними на африканському континенті (наприклад французькою);
лобіювання питань розвитку співпраці із африканськими країнами у Верховній Раді України;
обмін досвідом між економічними секторами Посольств України в африканських країнах;
допомога в участі у виставках, а саме
робота з потенційними експортерами та більш активне їх залучення до виставкових заходів;
робота з ТПП, асоціаціями та спілками українських підприємців по поширенню інформації про ринки африканських країн.
Щодо участі українських компаній у виставкових заходах
Рівень організації виставок в Сенегалі є невисоким і їх відвідуваність є досить низькою. Але беручи до уваги слабку обізнаність сенегальського бізнесу із експортним потенціалом України вбачається можливою представлення української продукцію на цих виставках, залучивши підтримку українських асоціацій та спілок роботодавців та підприємців та провівши активну інформаційну кампанію в країні.
Проблемні питання українських експортерів у Сенегалі наразі відсутні.